На південь від Східної марки було також утворено марки і князівства (Штирія, Каринтія, Крайна, Істрія), які слугували буферною зоною між Німеччиною та південними слов'янами. У 870-х роках Баварська та інші марки були об'єднані під владою Арнульфа Каринтійського, що став 896 року імператором Священної Римської імперії.
На межі XV—XVI століть створилася світова імперія Габсбургів. Унаслідок шлюбу Максиміліана І з дочкою герцога Бургундії Карла Сміливого Марією й одруження їх сина Філіпа з наступницею іспанської корони Хуаною утворилась найбільша держава тогочасного світу, якою почав управляти імператор Карл V (1519–1566).
У 1521–1522 роках Карл V передав своєму братові Фердинанду І всі німецькі «спадкові землі» Габсбургів, а собі залишив інші володіння (Іспанію, Нідерланди та інше). За правління Фердинанда І (1521–1522 — 1564), який у 1556 став імператором Священної Римської імперії, значення Австрії істотно зросло.
У 1713 році імператор Карл VI прагматичною санкцією оголосив усі володіння Габсбургів неподільними: за відсутності у імператора нащадків чоловічої статі влада переходила до його старшої дочки — Марії Терезії та її нащадків. Однак після смерті Карла VI (1740) спадкові права Марії Терезії були піддані сумніву, що стало причиною війни за так звану австрійську спадщину.