Презентація "В кого бджоли - у того й мед"

Про матеріал

Робота містить матеріал, розроблений за розділами:

Картосхема природного районування бджіл на Україні.

Способи розмноження та корисні якості бджіл.

Хто у вулику живе?

Пасіки нашого села (фото пасічників).

Інвентар і механізація виробничих процесів у бджільництві.

Мед у боротьбі з різними хвороб.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

Номер слайду 3

Мета дослідження: показати красу природи рідного краю, виховувати почуття відповідальності за збереження природи, формувати екологічну культуру як систему знань і переконань; розширити та поглибити знання про бджіл, спосіб їхнього життя, значення для людини; вчитися вдумливо, дбайливо, уважно ставитись до оточуючого середовища, замислюватися над наслідками своїх дій; розвивати спостережливість, інтерес до пізнання тваринного світу; виховувати кращі людські якості, дбайливе ставлення до природи.

Номер слайду 4

Вступ. Картосхема природного районування бджіл на Україні. Способи розмноження та корисні якості бджіл. Хто у вулику живе? Пасіки нашого села (фото пасічників). Інвентар і механізація виробничих процесів у бджільництві. Мед у боротьбі з різними хворобами. Використана література.

Номер слайду 5

Бджіл у дикому стані в Україні, як і в інших країнах Європи, не стало, їх утримують і розмножують тільки на пасіках. Люди взяли цих корисних комах під свій захист, оскільки їм майже не залишилось місця для поселення і розмноження там, де вони були колись у природі. До обов’язків людської діяльності увійшла турбота про створення і збереження умов, необхідних для розмноження та утримання бджіл.  Протягом тривалого еволюційного розвитку відбувався природний процес формування аборигенних бджіл, які характеризуються певними морфологічними та поведінковими ознаками. Місцеві бджоли пристосувались до холодної зимівлі, нарощують сильні сім’ї і ефективно використовують ресурси нектару, проявляють високу медову продуктивність. 

Номер слайду 6

В процесі еволюції на території України сформувалась українська, карпатська, середньоросійська (поліська популяція) породи бджіл. Однак, на породному складі аборигенних бджіл особливо позначилося запозичення сімей та маток іншого походження.  В історії бджільництва України було неодноразове завезення бджіл іншого походження в зону природного поширення місцевих бджіл. Цей процес став дуже інтенсивним у другій половині XX століття. Починаючи з 1944-1945 років, в Україну для відновлення зруйнованого війною бджільництва стали масово завозити бджіл кавказького походження та інших порід. Друга хвиля інтродукції бджіл за масштабами завезення була не менш сильною після того, як низка наукових установ переконала в ефективності схрещування сірих гірських кавказьких бджіл з місцевими. Це призвело до не контрольованого, хаотичного розведення помісей бджіл різних поколінь. Відбулося майже не кероване, більшою чи меншою мірою так зване “прилиття крові”. Крім збільшення довжини хоботка бджолам наших пасік воно нічого доброго не дало. Бджолині сім’ї знизили зимостійкість, стали менш продуктивними і вразливішими до нозематозу, гнильцевих захворювань та падевого токсикозу. Багато з них залишались слабкими наприкінці літа і гинули під час зимівлі. 

Номер слайду 7

Процес безсистемного схрещування місцевих популяцій в результаті завезення бджіл іншого походження зайшов так далеко, що виникла загроза зникнення аборигенних порід бджіл в Україні. Як масове, так і поодиноке завезення бджолиних маток і сімей південних порід при відсутності кваліфікованої селекційної роботи призводить до знищення цінних місцевих популяцій. В цій ситуації необхідно відмовитись від використання помісних бджіл та інтенсифікувати чистопородне розведення аборигенних для території України бджіл.  Основою раціонального розміщення і використання племінних ресурсів держави є породне районування бджіл. Це науково обґрунтований відбір для розведення і господарського використання в конкретних регіонах таких порід бджіл, біологічні особливості яких найкращим чином відповідають місцевим умовам і дозволяють їм виробляти в цих умовах значно більше продукції порівняно з іншими породами на фоні достатньої зимостійкості бджіл. 

Номер слайду 8

В 1995 році кафедрою технології виробництва продукції бджільництва Національного аграрного університету спільно з кафедрою бджільництва Львівської академії ветеринарної медицини запропонований новий проект плану районування порід бджіл в Україні, на основі якого розроблені нормативно-правові акти з питань розвитку бджільництва. Ним передбачається відновити суцільні масиви чистопородних українських і карпатських бджіл на основі їх селекції та інтенсивної репродукції племінного матеріалу. Для розробки нового плану використані результати наукових досліджень та узагальнення виробничого досвіду.  Запропонований проект породного районування бджіл в Україні був використаний при розробці основного документу. Новий план породного районування бджіл затверджений наказом Мінагрополітики України і УААН у 2000 році. Нині він впроваджується у виробництво, що дає можливість спрямувати селекційну роботу на репродукцію племінного матеріалу, практичну роботу працівників бджільництва та поліпшення якості районованих порід і підвищення їх продуктивності, збереження генофонду аборигенних порід. Планове використання порід бджіл відображене в Законі України “Про бджільництво”.

Номер слайду 9

Виділяють природний і штучний способи розмноження бджолиних сімей. Природне розмноження спостерігають на деяких громадських і любительських пасіках. Штучне розведення бджолиних сімей – це основний спосіб створення необхідної їх кількості на пасіках у найбільш доцільні строки і бажаної якості. Організацію нових сімей необхідно розпочинати ранньою весною так, щоб вони встигли достатньо розвинутись до головного медозбору і ефективно його використати. Нові сім’ї формують лише із сильних, високопродуктивних і здорових сімей.

Номер слайду 10

З пасік людина одержує цінні продукти, рівнозначних замінників яких немає. Це насамперед мед, віск, квітковий пилок (обніжжя), прополіс, маточне молоко, бджолину отруту. Спільними зусиллями громадських і любительських пасік бджільництво України бере участь у забезпеченні населення високоцінними продуктами харчування. Наша країна має найбагатші ресурси нектару і генофонд медоносних бджіл. Необхідно повніше використовувати нектароносні польові угіддя, зайняті соняшником, гречкою та іншими важливими сільськогосподарськими культурами.

Номер слайду 11

Бджолина сім’я складається з матки, робочих бджіл і трутнів. Вони являють собою цілісну біологічну одиницю, що здатна забезпечити розмноження, створювати необхідні умови в своєму гнізді, збирати корм, захищатись від ворогів і проявляти стійкість проти захворювань. Кожен з її членів існувати самостійно не може. В складі сім’ї бджолина матка живе 2-3, а іноді й 5 років. Робочі бджоли влітку під час високої активності живуть 45-60 днів, в осінньо-зимовий період – близько 8 місяців. Трутні – тимчасові члени сім’ї, виведення яких щороку починається в середині весни і закінчується після літнього медозбору. Зміна робочих бджіл відбувається інтенсивно. Протягом року склад їх поновлюється кілька разів, що пояснюється високою плодючістю матки, яка відкладає 1,5-2 тис. яєць за добу. В період активної життєдіяльності в сім’ї щоденно виводяться молоді бджоли.

Номер слайду 12

Пасіка – земельна ділянка, на якій розміщують вулики з бджолами, напувалки, контрольний вулик під навісом на вагах, сонячну воскотопку, пасічний будинок з майстернею та сховищем стільників і зимівник. На одному пасічному точку розташовують 80-100 сімей бджіл. Вулики ставлять у затінку рядами в шаховому порядку. Бджоли краще орієнтуються, якщо вулики розміщені по-різному, а на точку ростуть орієнтувальні рослини. В нашому селі є три пасіки, якими опікуються Данилюк Сергій Олексійович, Томчук Анатолій Іванович, Дроботухін Микола Іванович, Гукалов Віталій Вікторович, Пасько Василь Іванович та Білов Сергій

Номер слайду 13

Номер слайду 14

Номер слайду 15

Номер слайду 16

Догляд за бджолиними сім’ями утруднений, оскільки вони живуть у вуликах, де створюють необхідні умови для розмноження, переробки і складання корму, захищають від дії негативних факторів. На допомогу пасічнику існує спеціальний інвентар: димар пасічника – обкурювання димом бджолиних сімей; стамеска пасічника -- для роботи під час огляду сімей, чищення порожніх вуликів; пасічний ніж – зрізання забрусу на запечатаних комірках з медом, кришечок трутневого розплоду, вирізання стільників; сітка лицева – захист обличчя від ужалень бджіл; трутневловлювач – виловлювання трутнів під час вильотів із сім’ї.

Номер слайду 17

Лікування легеневих захворювань Рекомендується кілька рецептів: Змішують 100 г меду, 100 г вершкового масла, 100 г смальцю чи гусячого жиру, 15 г соку алое й 100 г какао. Суміш розігрівають, але не кип’ятять і вживають по одній столовій ложці на склянку гарячого молока два рази на день (вранці і ввечері). 150 г свіжого соку алое змішують з 250 г меду і 350 г вина (кагору), настоюють при температурі 4-8 градусів протягом 4-5 днів. Вживають по одній столовій ложці три рази на день за 30 хв до їди. Листки алое у віці 3-5 років витримують у темряві при температурі 4-8 градусів 12-14 діб, промивають у воді, подрібнюють і у співвідношенні 1:3 заливають перевареною водою. Залишають на 1,5 год, після чого віджимають. Потім 100 г соку алое змішують із 500 г подрібнених грецьких горіхів і додають 300 г меду. Вживають по столовій ложці три рази на день за 30 хв до вживання їжі.

Номер слайду 18

Вживання меду при хворобах печінки, жовчного міхура, селезінки: Змішують склянку меду і склянку соку чорної редьки. Вживають по півсклянки три рази на день. Регулярне використання цієї суміші при зазначених хворобах запобігає утворенню каменів у жовчному міхурі, стимулює обмінні процеси, підвищує гемоглобін. Використання меду при шлунково-кишкових захворюваннях: Мед проявляє добру дію при гастритах і виразковій хворобі, сприяє заживленню слизової оболонки шлунка, зміцнює організм. При виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки його краще вживати за 1,5-2 год до сніданку та обіду і через 3 год після вечері. Вранці вживають по 60-80 г, вдень – 40-80, увечері – 30-60 г меду, розбавленого у склянці теплої перевареної води. Теплий водний розчин меду вгамовує біль, ліквідує нудоту, печію. Якщо гастрит супроводжується зниженою кислотністю, то столову ложку меду розчиняють у склянці холодної води. Такий напій сприяє виділенню шлункового соку. Вживають його за кілька хвилин перед вживанням їжі.

Номер слайду 19

Календар пасічника / А.І. Черкасова, І.К. Дави-денко, Т.М. Писаренко та ін.; За ред. А.І. Черкасової. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Урожай, 1986. Буренін Н.Л., Котова Г.Н. Довідник по догляду за бджолами. 2-ге вид., перероб. і доп. – М.: Колос, 1984. Приймак Г.М. 888 запитань і відповідей по бджільництву. – К.: Урожай, 1993. Поліщук В.П., Гайдар В.А., Чергик М.І., та ін.; За ред. В.П. Поліщука. – К.: Урожай, 1983.

Номер слайду 20

ppt
Додано
17 травня 2018
Переглядів
461
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку