Презентація в слайдах "Бесіда як форма спілкування"

Бесіда як форма спілкування

Зміст. Вступ. Основні види, типи та функції бесіди. Структура бесіди. Вербальне та невербальне спілкування в процесі бесіди. Висновок. Використані джерела

Вступ Найпоширенішою формою спілкування є бесіда. Дані психологічних досліджень свідчать, що успішне проведення бесіди сприяє підвищенню продуктивності праці (2—12%). 9 із 10 опитаних менеджерів великих корпорацій заявили, що найскладнішим у своїй роботі вони вважають встановлення контакту з новою людиною, особливо першу зустріч з нею, першу бесіду. Як відомо, бесіда є також одним з найпродуктивніших методів в психології особистості, що дає можливість зазирнути у внутрішній світ людини, багато в чому зрозуміти його складний, часто суперечливий зміст. Особливе місце бесіди в арсеналі методів дослідження особистості пов'язане також з тим, що хоча даний метод й не вимагає залучення складної додаткової апаратури і устаткування, але в той же час він пред'являє високі вимоги до експериментатора-психолога, його майстерності, професійної зрілості.

Основні види, типи та функції бесіди Бесіда – це форма спілкування з метою обміну думками, інформацією, почуттями тощо. Бесіда сприяє також активізації зусиль партнерів для забезпечення співробітництва та впливу одне на одного Функції бесіди:обмін інформацієюформування перспективних заходів і процесівконтроль і координація вже розпочатих дійвзаємне спілкування людей під час виконання виробничих завданьпідтримка ділових контактів на рівні виробничих підрозділів, регіонів, державпошук, висунення і оперативна розробка робочих ідейстимулювання людської думки в новому напрямкурозв'язання етичних проблем, що виникли в певній ситуації

Види бесіди, якщо за основу класифікації взяти мету спілкування та зміст: Ритуальні - люди спілкуються, дотримуючись певного мовленнєвого етикету. Глибинно-особистісні - як правило, характерні у спілкуванні між близькими людьми - рідними, коханими, дітьми, друзями та ін. Основна особливість таких бесід полягає в тому, що саме в них найповніше проявляються й реалізуються наші гуманістичні комунікативні установки та моральні норми. Ділові - їх предметом, як правило, є конкретна справа (торговельні переговори, економічні або політичні угоди тощо). Вони вимагають складання плану бесіди на підставі визначення основних її завдань, пошуку шляхів для вирішення цих завдань, аналізу зовнішніх і внутрішніх можливостей виконання плану бесіди, прогнозу можливого кінця бесіди, збирання потрібної інформації про майбутнього співбесідника, підбору найвагоміших аргументів для захисту своєї позиції та найвигіднішої стратегії і тактики спілкування, а також питання тиску, маніпулювання, прохання допомоги, співпраці.

Виходячи з професійної спрямованості розрізняють бесіди:управлінськіпедагогічніправовімедичні

Залежно від кількості учасників бесіди поділяються на індивідуальні та групові.Індивідуальна бесіда — це діалог двох співучасників, які є значущими одне для одного і прагнуть (обоє або один) досягти певної мети. Індивідуальна бесіда стає такою формою, яка сприяє зближенню поглядів співрозмовників, встановленню між ними контакту, довіри і взаєморозуміння. Розрізняють такі стани індивідуальної бесіди: початок, передавання інформаціїаргументуванняспростування доказів співбесідника та прийняття рішення

Оскільки успіх в індивідуальній бесіді значною мірою залежить від контакту, що встановлюється між співрозмовниками, можна назвати такі її етапи:підготовка до бесіди встановлення контактуорієнтування в ситуації й людяхобговорення питання і прийняття рішеннявихід із контакту. Такий поділ на етапи чіткіше визначає спрямованість у пошуку способів і засобів спілкування, правил проведення бесіди.

Групова бесіда – механізм реалізації спілкування, заснований на отриманні реакції групи осіб на задане питання. В даній формі опитування першорядне значення має саме принцип формування «громадської думки».

Початок бесіди охоплює зустріч і контактування. Тип контакту ("зверху", "знизу", "на рівних", доброзичливий, нейтральний, агресивний тощо) визначають за першими словами залежно від того, як увійшов учасник бесіди, яка його постава, погляд, інтонація перших фраз, взаємне розташування у просторі. Зустрічати співрозмовника можна по-різному: підійти до людини, легко підняти підборіддя, кивати або цілком ігнорувати того, хто увійшов, демонструвати заглибленість у свої папери. У вітанні може бути як посмішка, кивання, рукостискання, сідання за стіл або підкреслено незадоволений вигляд. Усі ці невербальні нюанси вступу до контакту прогнозують подальшу взаємодію співрозмовників.Ініціативу в діловому спілкуванні визначає той, хто намітив тип контакту, визначив форму постановки мети, висунув ідею рішення, хто підводив підсумки обговорення, але він у більшій мірі несе відповідальність за вирішення проблеми. Є таке правило — вчасно "віддай ініціативу", — якого особливо треба дотримуватися при розмові начальника з підлеглим. Важливо надати підлеглому можливість висловити свою думку, нехай він сам сформулює рішення, якщо його запропонував керівник, бо це підвищує активність, зменшує відчуженість і формальне ставлення ("від сих і до сих") підлеглого до проблеми.

Вербальне та невербальне спілкування в процесі бесіди. Вербальна комунікація – це поєднання всіх засобів, які допомагають точно виражати думки за допомогою фраз. До них відноситься усна і письмова мова. Цими вербальними засобами спілкування люди передають величезні обсяги інформації.

Але якщо ви підозрюєте, що співрозмовник говорить неправду, то зверніть увагу на його жести, емоції. Вони найбільш повно розкажуть про думки даної людини. Такий спосіб спілкування називається невербальним. Вчені довели, що мова несе в собі всього лише 20% інформації. У той час як невербальний спосіб спілкування доносить до співрозмовника 80%. Люди розуміють інформацію на підсвідомому рівні. До невербальних засобів спілкування відносяться не тільки жести, а й звуки. Наприклад, покашлювання, плач, пауза в розмові, зміна тону, мовні акценти, логічні наголоси.

Якщо вербальне і невербальне спілкування суперечать один одному, то варто довіритися все ж своїм відчуттям. Словами можна висловити що завгодно, але жести і міміку ми не можемо постійно контролювати, вони видають правду. Так, якщо людина схрестила на грудях руки при розмові з вами, значить, вона або приховує правду, або просто не хоче спілкуватися. А от якщо співрозмовник дивиться на вас відкритим поглядом, робить жести з відкритими долонями, то він розташований до розмови. Вербальні комунікації сприймаються очима, вухами, пальцями (сліпими людьми). Невербальне спілкування вловлюється всіма органами чуття (зір, слух, дотик, нюх, смак), а також інтуїцією.

Отже, вербальні та невербальні комунікації – важливі засоби спілкування. Важливо, щоб людина могла досить переконливо впливати на співрозмовника, вміло керувати промовою, емоціями і жестами. Особливо це необхідно для людей, професія яких пов’язана з постійним спілкуванням. Наприклад, викладача, менеджера з продажу, консультанта, банківського працівника тощо.

Висновок. По перше, бесіда — це форма спілкування з метою обміну думками, інформацією, почуттями тощо. Орієнтовно можна назвати такі функції бесіди: обмін інформацією; формування перспективних заходів і процесів; контроль і координація вже розпочатих дій; взаємне спілкування людей під час виконання виробничих завдань; підтримка ділових контактів на рівні виробничих підрозділів, регіонів, держав; пошук, висунення і оперативна розробка робочих ідей; стимулювання людської думки в новому напрямку; розв'язання етичних проблем, що виникли в якійсь ситуації та ін.Існують різні види бесід. Якщо за основу класифікації взяти мету спілкування та зміст бесіди, то можна виокремити бесіди ритуальні, глибинно-особистісні та ділові. Залежно від кількості учасників бесіди поділяються на індивідуальні та групові. По друге, звичайно, описані етапи бесіди не мають жорстких меж. Переходи між ними є поступовими і плавними. Проте "перескакування" через окремі фази бесіди може привести до різкого зниження достовірності отримуваних даних, порушити процес спілкування, діалогу співбесідників. По третє, ефективність бесіди залежить не тільки від уваги до слів, але і в ступені розуміння невербальних сигналів — жестів і міміки того хто говорить. Аналіз змісту вербального і невербального спілкування дозволяє правильно інтерпретувати зміст бесіди і, отже, підвищує рівень достовірності її результатів.

Використані джерелаhttp://upolityci.com/pages/view/257http://pidruchniki.ws/14350120/psihologiya/psihologiya_dilovogo_spilkuvannyahttp://reff.net.ua/40258-Opros_potrebitel_skaya_ekspertiza.htmlhttp://svitohlyad.com.ua/samovdoskonalennya/verbalne-i-neverbalne-spilkuvannya-jih-vplyv-na-lyudynu/