ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВЕЛИКДЕНЬ

ВЕЛИКДЕНЬ НА ВЕСНЯНОМУ ПОЛОТНІВЕЛИКДЕНЬ НАВЕСНЯНОМУ ПОЛОТНІПРЕЗЕНТАЦІЯРОЗРОБИЛАВИХОВАТЕЛЬКРАМАТОРСЬКОЇ СЗШІ № 18 ЦАРИЦЕНКО О. О

Вдягла весна мережану сорочку,Умившись і звільнившись від турбот,І підіймає волошкові очіДо вінця, до церковних позолот. Душа стає в цю днину молодою,Забувши, що слова бувають злі,І повняться страждання добротою. На ранньому  і скромному столі. Великдень всіх нас на гостини просить,Малює сонце полотно небес,І крашанку, як усмішку, підносить. Христос Воскрес!Воістину Воскрес!Весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи, зодягаються в зелень, квітнуть дерева, гаї перегукуються голосним пташиним співом. Саме на весну припадає найголовніше християнське свято – Пасха або Великдень. Це величне свято світлого Воскресіння Христа.

Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті. У словосполученні «Великий День» лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів, єгиптян, греків, римлян, слов'ян та інших народів, що втілювали ідею вічного життя в образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця... Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті . У словосполученні «Великий День» лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів, єгиптян, греків, римлян, слов'ян та інших народів, що втілювали ідею вічного життя в образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця... ВЕЛИКДЕНЬ ВЕЛИКДЕНЬ – свято, час виникнення якого губиться у сивій давнині. Дослідники визначають йому на наших землях не менше 7000 років. Відзначалося воно,як свято Весняного Сонця і Природи, що відроджувалась після зимового сну, як свято Перемоги Світла над Темрявою, Дня над Ніччю, Сонячного Світла Весни над нічною темрявою Зими.

Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті. У словосполученні «Великий День» лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів, єгиптян, греків, римлян, слов'ян та інших народів, що втілювали ідею вічного життя в образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця... Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті. У словосполученні «Великий День» лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів, єгиптян, греків, римлян, слов'ян та інших народів, що втілювали ідею вічного життя в образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця...

ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСОВЕ ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСОВЕ - це свято почали відзначати порівняно недавно. Рішення щодо необхідності святкувати ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСА виніс Нікейський собор у 325 році н.е. Відповідно на Україні це свято почало впроваджуватися лише після насильницького хрещення Русі у 988 році. Як бачимо, в основу свята покладений міф щодо воскресіння Ісуса Христоса. Отже, ні місце виникнення цього християнського свята, ні суть його, ні обрядовість не мали при своєму виникненні ніякого відношення до України.

Підготовка до свята. До Великодня православн люди готуються сім тижнів Великого Посту - одного з найсуворіших постів - саме стільки провів в пустелі Ісус Христос до свого розп'яття. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна "прислуховуватися" до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. Цi сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називаєтся Страстна Седмиця. До свята готуються заздалегідь печуть паски, роблять крашанки й писанки. Жовті, червоні, жовтогарячі кружальця, багатокутні зірки на писанці зображення Сонця. Хвилі означають воду. Ще зображують листя дубове або вишневе. Малюють півників, козликів, пташок, рибок, метеликів, бджілок. Про традиції розписування яєць навесні складено багато легенд. 

Писанка – один із найголовніших атрибутів важливого християнського свята – Великодня. Це своєрідний мініатюрний народний живопис. Людина здавна наносила на шкаралупу яєць знаки, ще тоді, коли і писати не вміла, і були ті знаки малюнками-молитвами. Так створювалися писанки, адже «записані» були там і подяка, і прохання. Наші пращури вірили, що писанки приносять добро, щастя, достаток, здоровя та захищають людину від усього злого.  Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. крашанки Але колір в писанці отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове. 

Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві. Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві. Червоний колір на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Червона барва символізує добро, радість життя. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню. Червоний колір на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Червона барва символізує добро, радість життя. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню. Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай. Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай. Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я. Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я. Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу. Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу. Чорний колір - колір ночі, всього невідомого і таємного. Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту. Чорний колір - колір ночі, всього невідомого і таємного. Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту. 

Страстний Четвер -Чистий четвер Особливе значенння має Страстний Четвер - день, коли Ісус разом зі своїми ученями на Таємній Вечері разділив святкову трапезу. Цей день ще називають Чистий Четверг, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Страстей Христових. 

 Великодня субота А Великодня субота це останній день підготовки до свята і остання нагода висповідатися й прийняти Святі Тайни Тіла і Крові Христа. Без цього не досягнути повноти свята. Не гідно сідати до великоднього столу з неочищеним серцем і устами. Великдень є символом щорічної можливості почати нове життя. У Пасхальну ніч храм буває переповнений молільниками. На цей час сюди приїздять і ті, хто живе у найвіддаленіших куточках і не завжди може бувати на богослужіннях. Адже йдеться про момент особливого духовного пережиття величного Воскресіння. «Христос воскрес!» лунає на світанку. Під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски, писанки та все принесене в прикрашених кошиках і кухлях. Люди христосуються і поспішають додому до сім'ї, родини, особливо якщо вдома з нетерпінням чекають свяченого старенькі й хворі, найменші... І ось всі умиваються свяченою водою, в яку опущено писанку та хрестик, а лише тоді до святкового сніданку, щоб розговітися* яйцем і паскою. 

Великодня служба божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священник сповіщав, що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: "Воістину воскрес!". Після служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починали процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок крашанок, ковбас, хріну, сала, тощо. Господині збирають їх в кошики, прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках i починають розговлятися.

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ ДО ВЕЛИКОДНЯНа Великдень і крашанки цілуються. За тиждень Великдень - недалечке червоне яєчко! На Великдень: кожна дівка – маківочка, кожен хлопець – голубочок. Де – писанка, де – мотанка, де – крашанка, а в нашої Галюньки галунка до галунки. Як на Великдень удень спить господар, то виляже пшениця, а як спить господиня, то виляже льон. Такий вдатний ґазда, що й кури крашанками несуться. А яйце від курки старше, бо воно свячене. Не тобі пеклася паска, та тобі досталось з’їсти. Де вовк на Великдень зачує дзвони, то там буде цілий рік крутитися. Добрий день - на Великдень; добрий вечір - на Різдво. На Пасху дощить – хліб височить. Рання Пасха чи пізня, а виноградники треба доглядати. Тепла Пасха – порожній колос. Як різдвяні страви їсти у теплі, то пасхальні яйця – на печі. Красна річка берегами, а Великдень пирогами. Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля.