Виховна година
«Вогонь – друг,
вогонь – ворог»
Класний керівник: Федішина Майя Олександрівна
Мета: формувати уявлення про причини виникнення пожежі в побуті та її наслідки; вчити учнів правильно діяти у випадку виникнення пожежі, розвивати навички самозахисту, виховувати розсудливість, почуття відповідальності за свої вчинки
Хід уроку:
Вчитель: У житті людини вогонь відіграє винятково важливу роль. Зігрівання наших жител, приготування їжі, розвиток науки і техніки пов’язані з вогнем. Але були часи, коли люди не знали вогню. Вони вживали сиру їжу, у зимову холоднечу мерзли від холоду, великі хижі звірі нападали на людей. Тисячоліття знадобились людині для того, щоб навчитись добувати вогонь і користуватись ним. Прадавні люди вклонялись вогню як незрозумілому і грізному божеству, загадковому брату Сонця. Це знайшло відбиття у численних легендах, сказаннях і казках минувшини.
А зараз послухайте легенду про Прометея.
Учень: Давним-давно люди не знали вогню. Вони бродили по лісах, нападали на диких звірів. Якщо полювання було вдалим, вони розривали тварину на частини і їли м’ясо сирим . Притулком для них були холодні печери. Світом правили Боги, які жили на горі Олімп. Сильні, красиві і могутні. Всього в них було вдосталь.
Юний Прометей був наділений добрим серцем і хороброю душею. По дорозі на Олімп він зустрічав людей, які тремтіли від холоду і страждали від хвороб. Прометей вирішив полегшити їм життя, для цього він непомітно взяв тліючу жарину з вогнища богів. Спустившись на землю, він дістав її і роздмухав, люди побачили вогонь і взяли собі. Вони годували його сухим гіллям, захищали від вітру. Вони ділилися один з одним його теплом. Люди вигнали з печер хижих звірів, навчилися смажити м’ясо. Випалювати горщики і багато іншого необхідного для життя. Батько богів Зевс здивувався: люди більше не бродили стадом, а жили сім’ями. Наказав тоді Зевс відвести Прометея на холодну землю скіфів і прикувати його там до скали. А люди будуть завжди вдячні Прометею за принесений їм вогонь.
Вчитель: Ось так з’явився вогонь у людей. Він приносить користь, якщо людина поводиться з ним обережно.
Учень 1: У прадавні часи запалити вогонь було складно, і люди постійно підтримували його в багатті або вогнищі. На разі, щоб запалити вогонь , достатньо чиркнути сірником.
Учень2: Наші далекі предки навчились добувати вогонь, що вимагало значних зусиль і вправності висікаючи іскри каменя об камінь. От чому в ті часи вогонь оберігали у вигляді багаття як божество. Заборонялось кидати в багаття відходи, тому що це могло «образити» вогонь. Багаття не можна було ворушити гострим предметом, щоб не поранити духа вогню .
Учень 3: Оволодіння цією найбільшою стихійною силою природи дало людині можливість забезпечити себе світлом і теплом. Вогонь допоміг людині їй розселитися по землі, навіть у неможливих для життя кліматичних умовах. Він потрібен, щоб виготовити ніж, трактор, автомашину, тепловоз, потрібен метал – чавун, залізо, сталь. Вогонь плавить руду, допомагаючи людині одержати метал. Вогонь надає руху пароплавам, автомашинам, ракетам. Пара, одержана за допомогою вогню – електрика, що дає тепло, енергію, світло, полегшують життя людині.
Учень 4: Зі схиленими головами люди дивляться на вічний вогонь біля пам’ятника героям, які боролися за батьківщину. Вогонь, запалений від сонячного проміння в далекій Олімпії, несуть у смолоскиповій естафеті бігуни, велосипедисти, веслярі, яхтсмени, гімнасти, віддаючи данину благородним традиціям античного світу.
Учень5: Запалювати свічку розглядалось віруючими як символ життя, як символ єдиного Бога. З цим пов’язують звичай ставити свічку ( підтримувати життя) при всіх важливих подіях у житті людини: під час народження, весілля та смерті. Це було пов’язано із традиційним пошануванням давніми українцями вогню.
Учень 6: Вогонь залишив свої сліди в історії всіх епох і народів. Тисячі міст і сіл зникли з лиця землі в гігантських язиках полум’я. Безцінні витвори розуму і талановитих рук попередніх поколінь перетворилися на порох. Вогонь знищив мільйони людських життів. За своїми трагічними наслідками пожежі не поступаються епідеміям, посухам та іншим лихам.
З давніх-давен вогонь був супутником великих і малих воєн. Його використовували тирани для досягнення своїх честолюбних цілей ,інквізитори, що відправили на вогнище єретиків.
Учень 7: По кілька разів вигорали дощенту численні міста і села. На голому місці, без даху і скарбу залишилися вцілілі жителі.
Так, в 946 році після загибелі чоловіка князя Ігоря, Ольга вийшла з військом в похід на древлян. Після марної облоги Коростеня Ольга спалила місто, за допомогою птахів, до лап яких звеліла прив’язати запалену солому.
Учень 8: Нажаль, люди навчились добувати вогонь, але не навчились боротися з ним. Загальна кількість пожеж на нашій планеті досягла 5,5 мільйонів на рік – кожні 5 секунд десь спалахує пожежа. Впродовж години пожежники більш ніж 1000 разів виїжджають за сигналом тривоги; гине, щонайменше одна людина, близько 10 отримують травми і опіки.
Вчитель: Послухайте, як працювали перші пожежні депо.
Учень 9: Перші пожежники з’явилися в нашій країні понад два століття тому. Двоповерхові споруди з високою баштою – це пожежні депо. На першому поверсі розміщували коней, повози з діжками, наповненими водою та пожежним інвентарем. На другому - жили пожежники, яким дозволялось відлучатись з казарми лише один раз на тиждень. Заборонялось відвідувати громадські місця, читати будь - що, окрім Біблії. Щоб бути завжди напоготові, вони навіть на ніч не знімали чобіт.
Учень 10: Як тільки черговий ( вишковий ) помічав пожежу. На каланчу одразу піднімали сигнальний знак, щоб повідомити інші депо. Вартовий ударяв у дзвін, із воріт галопом вилітав вістовий. Він розвідував обстановку і негайно мчав назад.
Після його повернення з гуркотом і дзвоном на місце пожежі поспішали пожежники. Трубники рятували людей і гасили пожежу зі шлангів, сокирники рубали дах, щоб випустити з приміщення дим, а качальники і водопостачальники поповнювали запаси води в діжках.
Учень 11: На сьогодні пожежні частини оснащені сучасною технікою. Зокрема, Коростенська пожежна частина оснащена сучасними машинами з Великобританії і в цьому році вона відзначає сторіччя від заснування.
Бабуся:Оце перед цим пожежний інспектор приходив. Тож наказав! Каже:»Скільки вам років бабцю?»,»70 буде»,- кажу .А він так єхидно:»Не буде вам 70,не доживете!Якщо пожежними правилами так нехтуватимете!».»Ви ж це чули?.Наказав:крокви вапном побілити,димохід переробити,одяг над плитою не сушити…І пішло,і поїхало» .А я думаю:»Ти говори,говори-тобі за це гроші платять,а я собі своє діло знаю…Так,бач,як на зло - лихо спіткало. Ой!Боже!»
Вчитель:Щоб успішно запобігти пожежам,необхідно знати причини їх виникнення. Пригадаймо. Які є головні причини виникнення пожеж:
- Необережне поводження з вогнем:
- Необережність під час паління:
- Дитячі ігри з вогнем:
- Порушення правил пожежної безпеки під час обладнання та експлуатації електроустаткування та побутових приладів:
- Порушення правил обладнання та експлуатації грубного опалення:
- Розпалювання багать і спалювання сміття поблизу будівель:
- Застосування для розпалювання багаття легкозаймистих рідин(бензину,гасу,ацетону).
Вчитель:Скажіть,чим відрізняються вогонь від пожежі?
Як потрібно викликати пожежників?
Чого не можна робити під час пожежі?
Цей тест допоможе пригадати з уроків основ здоров’я, як потрібно поводитись під час пожежі в багатоповерховому будинку.
Вчитель: Слідуюче завдання: потрібно з’єднати початок прислів’я з кінцем.
Вітер - де вогню немає.
Від іскри до пожежі - вогню не загасити.
Там не загориться, без вогню не буває.
Диму рідний брат вогню.
Вогонь – не вода, один крок.
Криком схопить – не випливеш.
Недбало кинутий сірник, чи то вдома, чи то в сараї або балконі, на горищі чи в коморі, у лісі або на торфовищі – усе це може обернутися великим лихом. Яке лихо може завдати один сірник? Потрібно скласти речення.
З одного дерева можна зробити мільйон сірників, а одним сірником можна знищити мільйон дерев.
Заключне слово вчителя: Діти, я бажаю вам, щоб у вашому житті вогонь приносив тільки користь.