Ібн Баттута1304-1369рр.— арабський мандрівник, який за 29 років безперервних мандрівок згідно з сучасними орієнтовними підрахунками промандрував понад 120 тисяч кілометрів, що більше ніж втричі перевищує протяжність екватора. Бербер з Танжера (Марокко). Протягом 1325—1349 подорожував Аравією, Єгиптом, Іраном, Малою Азією, з Сінопу, переплив Чорне море, досяг Криму. Згодом ібн Баттута побував у Хорезмі, Бухарі, Афганістані, Індії та Китаї. У 1349 році повернувся до Марокко.
— венеційський купець і мандрівник, автор «Книги чудес світу (Книги про різноманіття світу)», в якій описані його спостереження під час подорожей Азією. Незважаючи на сумніви в достовірності низки фактів, викладених у цій книзі, висловлювані з моменту її появи до нинішнього часу, вона є цінним джерелом з географії, етнографії, історії Ірану, Китаю, Монголії, Індії, Індонезії та інших країн у Середньовіччі. Ця книга мала значний вплив на мореплавців, картографів, письменників XIV—XVI століть. Зокрема, вона була на кораблі Христофора Колумба під час його пошуку маршруту в Індію. Входить до переліку національних героїв Італії. Марко Поло15 вересня 1254 — 8 чи 9 січня 1324
— генуезький мореплавець на службі Іспанської Корони, першовідкривач Америки (Багамських та Антильських островів, узбережжя Центральної та Південної Америки). Його вважають національним героєм Іспанії попри численні протести корінних жителів країн Південної та Центральної Америки. Христофор Колумб 31 жовтня 1451 — 20 травня 1506
— флорентійський мореплавець, завдяки якому, можливо, отримав свою назву Американський континент. Здійснив дві підтверджені експедиції до берегів Південної Америки — в складі іспанської експедиції на чолі з Алонсо Охедою в 1499 році і в складі португальської експедиції на чолі з Гонсалу Коелью в 1501 році. Ще декілька експедицій, приписуваних собі Амеріго Веспуччі, науковці ставлять під сумнів. Наприкінці життя був головним картографом і навігатором Іспанської корони при Касі-де-Контратасьйон в Севільї. Амеріго Веспуччі9 березня 1454 — 22 лютого 1512
— англійський першовідкривач, навігатор і дослідник, член Лондонського королівського товариства. Кук зробив детальну мапу Ньюфаундленда, пізніше здійснив три експедиції в Тихий океан, першим із європейців дослідив і описав східне узбережжя Австралії, Гавайські острови, вперше пройшов навколо Нової Зеландії. Загинув на Гаваях у сутичці з місцевими аборигенами під час третьої експедиції 1779 року. Джеймс Кук 7 листопада 1728 — 14 лютого 1779
— британський морський офіцер і керівник двох експедицій до Антарктиди. Навесні 1912 року Скотт із чотирма колегами підкорили Південний полюс другим після норвежця Руаля Амундсена. Повертаючись із полюса, всі учасники групи загинули від голоду та виснаження. Роберт Фолкон Скотт 6 червня 1868 — 29 березня 1912
— норвезький полярний мандрівник-дослідник і рекордсмен, «Наполеон полярних країн» за висловленням Р. Гантфорда. Перша людина, що досягнула Південного полюса (14 грудня 1911 року). Загинув 1928 року під час пошуків зазналої суднотрощення експедиції Умберто Нобіле. Руаль Амундсен 16 липня 1872 — 18 червня 1928