Презентація "Весна-красна"

Підготувала Вчитель початкових класів Урсуляк Ж.М. Весна-красна Презентація

Назви весняних місяців Розглянемо деякі назви місяців, котрі існували в різних куточках України. Оскільки в давнину рік починався з березня, то й почнемо з цього місяця. Назва першого місяця весни - березень - пов’язана з брунькуванням у цей час берези, із збиранням її соку. Із давньоукраїнської мови веде своє походження рідкісна тепер назва третього місяця «березіль», або «березоль», де компоненти «золь» і «зіль» - це різні варіанти одного кореня зі значенням «зелений», пор.: «Про весну шумів весною березіль» (В. Сосюра). При нагоді зазначимо, що англійська назва March походить від імені римського бога війни Марса (Mars). Березень. Інші назви: березоль, березозорь, сочень, соковик, протальник, «з гір потоки», заграйярочки, капельник. У слов'ян переважає походження назви цього місяця від берези. Біла береза в цей час уже дає сік. . Квітень. Назва другого місяця - квітень, бо саме тоді наступає пора цвітіння рослин; травень позначає місяць буйного розвитку трави. Інші назви: цвітень, краснець, снігогін, дзюрчальник, водолій, лукавець. Як бачимо — всі назви походять від тонкої спостережливості наших пращурів, їхньої любові до природи. Квітень — це пробудження лісів, гаїв, цвітіння садків, яким поклонялися українці. Травень. Англійська назва April походить від латинського слова «ареrіrе» - «відкриватися», May - від імені латинської богині росту Маіа Майже у всіх слов'ян цей місяць названий від «трави». Але існують і деякі інші назви: май, травник, пісенник, місяць-громовик тощо. У деяких районах Росії він ще має назву мур (від «мурава» — трава). В українців є й назва май, проте вона не латинського походження, як у росіян, а давньослов'янського: «май» означає зелень, буяння дерев, трав, квітів. Римляни ж запозичили цю назву в аборигенів завойованої країни: нащадків пе-ласгів та етрусків, і так само, як і вони, вшановували богиню Майю. На честь богині Майї, яка вважалася матір'ю природи, влаштовували свята й інші нащадки арійців — індійці. Отже, це одна з найдавніших традицій і назв.

Легенда про весну «Лада весну несе»: Як прийшла пора, спустилася Лада з Вирію, щоб нести тепло на Вкраїну. Довгим був її шлях. Вона вже й Крим пройшла, вже ступила у неозорі таврійські степи. І скрізь, де багиня проходила, буяли трави і проростали квіти. Вельми стомилася Лада. Прилягла на зелений моріжок та й міцно заснула. Угледіла те підступна богиня зла - Мара. Підкралася до сплячої Лади й густо засіяла довколо неї дерезу і колюче терня. Швидко проростало зілля, а Лада безпечно спала. Пробудилася лише тоді, як почула чиїсь відчайдушні моління. То українці - орачі благали тепла на свої ниви. Підхопилася Лада. Як могла вона спати в той час, коли люди, змучені холодом, чекають на неї? Кинулась бігти Лада - аж навколо огорожа тернова. Вперто продиралась богиня крізь терен. Він колов її ніжні руки, дер її тіло - та Лада не відступалася. І такі вирвалася з полону! Понесла тепло і сонце українцям. А там, де упали в землю краплі гарячої крові, виросли згодом кущі калини...

Стрітення Ой сніг мов сиплеться з мішка, І раптом - на погоді, Вже капотить вода з стрішка, То знов мороз приходить. Промінчик сонечка дзвенить, Сніжиночки кружляють. В цей день, що змінюється вмить Із Стрітенням вітають. Про Стрітення уже давно Говорять у народів: Зима з Весною , мов в кіно, Кружляють в хороводі.

Самим раннім видом є білоцвіт весняний

Дві квіточки Дві квіточки розквітли У нашому садку, Свіженькі і привітні, Умокрому сніжку. То пролісок синенький І білий первоцвіт Шепочуть веселенько: Весняний всім привіт! К. Перелісна

Провісник весни –підсніжник Маленька квітка ніжно- біла З – під снігу стрілочку пустила, Ласкаве сонечко пригріло – Підсніжник – квітку розбудило. Зраділа квітка, розцвіла, Тому що вже прийшла весна! О.Сирко

Підсніжники Тільки вчора теплий вітер Вість приніс нам від весни, А сьогодні красиві підсніжники Крізь замети проросли.

Верба Тане сніг, течуть струмки, Ожива травичка, І до сонця гілочки Простягла вербичка. І м’якенькі, як пушок, Ніжні, як шовкові, Ясно дивляться з гілок Котики вербові. К. Перелісна

Бурулька Висить бурулька на вишні, Мелодії виводить дивні. То вітерець її гойдає, Вона й дзвенить,немов співає.

Пісенька весняної води З гір на долину біжу, стрибаю, рину! Місточки збиваю, всі гребельки зриваю, всі хатки, всі запруди, що загатили люди, - бо весняна вода, як воля, молода! Л.Українка

У рідному краї і серце співає, Лелеки здалека нам весну несуть. У рідному краї, де сонечко сяє, Стрічає природа весну.

Кульбаби Вчора травка зеленіла, А кульбабок не було, А сьогодні , гляньте, скільки Їх жовтеньких розцвіло. Ах , які вони м’якенькі, Як притулиш до щоки! Зробимо ланцюг великий І на голови вінки.

Берізонька Я посаджу берізоньку Зелену та струнку, Нехай росте під сонечком У нашому гайку. Прийде весна теплесенька, Їй коси розплете – Нехай мала берізонька На радість всім росте

Берізка по коліна у воді Переярками та узлісками По розлитій з весни воді Гуси плавають між берізками Білі . Білі, як лебеді. Ані шелесту. Ані бризочки, Ні далекого шуму коліс, Лиш гусей лебедина низочка Огинає струни беріз. Л. Костенко

Весна - красна Я Весна – красна прийшла, Радість із собою принесла. На травичку – теплі зливи, Щоб цвіла земля красиво. Щоб метелики літали у садочках, Щоб до сонечка росли квіточки.

Народні прикмети Ранній приліт жайворонків – на теплу весну. Побачиш шпака – знай:весна біля порога. Якщо з берези тече багато березового соку – літо буде дощове. Швидко сніг розтанув – буде мокре літо. Якщо береза опушиться раніше за клен – літо буде сухе,а пізніше – дощове. Червоний колір місяця в березні – ознака швидкого похолодання, посиленого вітру, але ненадовго. Сині хмари в небі – на тепло, піде дощ. Грім на початку квітня – буде тепле літо. Ранній виліт бджіл – настане тепла весна. Ранній грім у березні – чекай повернення морозів. Уранці проти сонця туман – дощу не буде. Якщо горобці сидять настовбурчившись – незабаром збереться на дощ. Ластівки заходилися лаштувати гнізда – настало стійке тепло. Великі роси - на добрий урожай. Багряні зорі віщують вітер. Якщо весна була маловітряна, то літо буде сухе. Пізня весна дарує сухе погоже літо. У квітні ясні ночі закінчуються приморозками. Якщо травневий дощ починається великими краплинами , то ненадовго. Весною літає багато павутиння – на спекотне літо. Веселка після дощу обіцяє, що далі день буде без опадів.

Прислів’я та приказки Весна всім красна. Березень з водою, квітень з травою, травень з квітками.. У березні день з ніччю зустрічається. Весна красна квітками,а осінь – плодами. Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає. Теплий квітень, мокрий травень – буде в полі врожай. Сонце гріє. Сонце сяє – вся природа воскресає. Весняний день рік годує. Весна ледачого не любить. Весняний дощ зайвим не буває. Весна – наші батько й мати, хто не посіє, не буде збирати. Весна відмикає джерела й річки. Пізня весна не обдурить. Дощ упору – золото. Дощ у травні- буде хліб славний. Травень ліси одягає, літо в гості чекає. Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає. Ранні ластівки – щасливий рік. Де лелека водиться – там щастя родиться. Як у травні дощ і грім, буде радість людям усім. Травнева роса краща вівса.

Природа – дзеркало , у якому можна побачити своє ,,я”, позбавлене всього дріб’язкового.

Бджілки пробудилися від сну Бджілки пробудилися від сну, Бо уже почуяли весну. Сво пісню завели джмелі, Хорше і весело мені. Забуяє цвітом вся земля, Будуть в квітах і сади, й поля. Є робота бджілкам на весь час. Щоб медком почастували нас.

Конвалії Із зеленої сорочки, Що зіткав весною гай, Білі дивляться дзвіночки, Як зовуть їх угадай, Це конвалії у гаї На галявині цвітуть. І ніде. Ніде немає Кращих квіточок, мабуть

Сонечко Я сонечко тепле, привітне, ясне, І завжди я зтими ,хто любить мене. Дивіться, в мене є чарівний промінець, Куди мій промінь упаде, Туди він нас і поведе.

Ведмідь У лісі між деревами, Де струмок біжить, На траві зеленій Задрімав ведмідь Сняться клишоногому Кольорові сни: Повний горщик меду Від щедрої бджоли, Казанок малини, Груші лісові Й чорної ожини Ягоди смачні А в барлогу вдома Грались ведмежата, Розмовляли тихо І чекали тата.

Дощик Дощик, дощик, веселіш Крапай , крапай чимскоріш, Щоб трави піднялися, Щоб дерева напилися, Щоб природа оживала, Щоб весело всім стало.

Весна Шумить , гуде весняний гай І гомонить: ,, Вставай, вставай!” Весна іде , тепло несе, І навкруги радіє все!

Весна Природа – це наш дім. Природа – двері в прекрасне. ЩО СЕРЦЕ НЕ ВІДЧУЄ – ТЕ ОКО НЕ ПОБАЧИТЬ. Люблю весну, та хто її не любить. В. Сосюра

Із перемогою і славою Весна з’являється на світ І квітне радістю яскравою Барвінковий зірчастий цвіт. Н.Забіла

Барвінок У барвінка квіточки, як зірочки, Як зірочки – п’ятірочки. А листочки і зимою зеленіють. Про весільний віночок мріють. Стелися, барвіночку, розстеляйся. Даруй людям зелень, спокій,радість, щастя!

Ручай Біжить – шумить ручай. - Агов , не поспішай! Куди тобі, малому , в дорогу невідому? - А я упертий зроду, несу до річки воду, а там не забарюся й до моря доберуся. Таку роботу маю – я море напуваю.

Весняні квіти Весна чарівниця Неначе цариця, Наказ свій послала, Щоб краса вставала. І проліски, і травка, Й зелена муравка, І кульбаба рясна, Й фіалочка ясна- Всі квіти весняні, Веселі, кохані, З – під листя виходять, Голівки підводять Од сну зимового До сонця ясного!.. О.Пчілка