Презентація "Весняні свята"

Розгадайте кросворд

 Разом із пробудженням природи від зимового сну на нашій землі починається цикл народних весняних свят, пов'язаних з віруванням, супроводжених піснями, іграми та хороводами. Народний образ весни - це образ краси, сили і надії. Голоним святом весняного циклу є Великдень- найбільше християнське свято. Хороводи дівчат, забави дітей, зустріч птахів, що повертаються з вирію, - чарівна казка нашої старовини. Все це – українська весна, голос предків наших, дорога поезія нашої Батьківщини.  

14 березня, день святої Євдокії БЕРЕЗЕНЬ Починався весняний цикл 14 березня. Цього дня наші предки зустрічали весну: на світанку виходили на високий пагорб чи вилазили на дерева та закликали весну. Господар мав занести до хати талу воду, якою вмивався кожен член родини. Також цього дня жінки висівали в горщики розсаду, а молодь починала співати веснянки.

ВЕСНЯНКИ Прослухайте запис веснянки ОЙ, ВЕСНА, ВЕСНА ДНЕМ КРАСНА Ой, весна, весна днем красна, Що ти нам, весна, принесла? — Принесла я вам літечко, ще й пахущеє зіллячко. Ой, весна, весна, весниця, пора козаку жениться. - Не буду жениться до Різдва, щоб моя дівчина підросла Не буду жениться до весни, щоб її дружечки підросли

Творче завдання За поданою римою скласти пісеньку-веснянку 1 група - …………………. весна …………………. красна …………………..гайочки …………………..струмочки 2 група - ………………….діточки ………………….. квіточки ………………… ..закликати ……………………зустрічати

22 березня вшановували пам’ять 40 святих мучеників Севастійських. Господині випікали спеціальне обрядове печиво у вигляді 40 пташечок (колись вважалось, що саме стільки видів птахів повертаються з вирію). Традиція веліла роздавати їх дітям, щоб у господарстві птиця була здорова. Незважаючи на те, що свято було провісником весни, після нього ще могло бути 40 приморозків і 40 «лопат снігу».

Діти носили жайворонків по селу й закликали весну: «Весно, весно красна, прийди, весно, з радістю, з великою милістю!» Люди одягали святкове вбрання, збиралися на лузі, бажали одне одному вчасно засіяти ниву та діждатися щедрого врожаю.

30 березня - Теплого Олекси  30 березня, Теплого Олекси, вважалось днем, коли зима вже сходить нанівець. Цього дня пасічники відкривали вулики та просили в Бога про медове літо. А ще на Олекси просинались від зимової сплячки дикі звірі.

Із двох частин складіть прислів'я Весна - не зима: не на піч… …рік годує Березень невірний:… …а на третій день продав Квітневий день… …то сміється, то плаче Весна красна квітками… …а в поле збирайся Березень у зими кожуха питав… …а осінь пирогами Травневий дощ… …а весну в гості запрошує Березень зиму вимітає… …як з грибами борщ

Одне з найбільших православних свят, яке пов'язане з благою вістю, яку сповістив Діві Марії архангел Гавриїл, це вість про те, що вона має народити сина Божого.

Працювати заборонялося... Вважалося, що навіть пташки цього дня, не дивлячись на зайнятість, не будують своїх гнізд. На Благовіщення існував також звичай відпускати на волю птахів.

Якщо до Благовіщення люди чекали на прихід весни, то після цього дня вважалося, що вона остаточно утвердилась у своїх правах, проте зима ще може сказати своє вагоме слово. На Благовіщення зими не лай та саней не ховай. Гарна погода - гарний врожай.

Вважалося, що Бог благословляє в цей день рослини, й усе починає рости. Цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, ряст, сон-трава... Хто знайде в цей день ряст, то повинен його зірвати, кинути під ноги й промовляти: «Топчу, топчу ряст, дай Боже, діждати і на той рік топтати!» Звідси й вислови: «Топтати ряст» — значить жити, «не топтати» — значить померти. «Мабуть, йому вже рясту не топтати», — кажуть про кволого, хворого чоловіка, що має скоро померти.

Попрацюймо з робочим зошитом (с. 39) Серед літер знайдіть 11 назв весняних квітів

ВЕРБНА НЕДІЛЯ

Останній тиждень перед Великоднем називається Вербним. Напередодні свого розп\яття і воскресіння, Іісус Христос прийшов до міста Єрусалим, де Його зустрічали, встеляючи дорогу пальмовими гілками. Але в нас пальми не ростуть, тому ми несемо до церкви вербові гілочки

Ні в якому разі не можна викидати освячені гілочки! Не я б'ю - верба б'є: Будь великий, як верба, А здоровий, як вода, А багатий, як земля! Прийшовши додому, декілька разів стьобали свою дитину освяченою гілкою, при цьому примовляючи:

Свято свят, найголовніше православне свято, Воскресіння Іісуса Христа з мертвих

Перед святом печуть паску, святять її у церкві, їсти не свячену гріх. Навіть господиня, витягуючи паску з печі, не куштує її, щоб не порушити народної традиції.

У великодню суботу фарбують крашанки і розмальовують писанки — яйце в слов'ян було символом перемоги життя над смертю. Парубки дарують писанки і крашанки дівчатам, батьки роздають їх дітям. Не прийняти від когось в дарунок писанку чи крашанку означає дуже образити того, хто дарує її.

Види розписаних яєць Існує чотири основних види: крапанки, дряпанки, крашанки та писанки. Крашанки. Це найпростіший спосіб виготовлення фарбованих яєць. Раніше для їх приготування господині збирали лушпиння від цибулі та варили в ньому яйця (інколи для декору до яйця прив’язували листочки петрушки чи дрібні листочки смородини, які залишали на готовому яйці білі відбитки-листочки). Також як барвники використовувались відвари трав, кори дерев.

Крапанки. На яйце наносять писачком воскові краплі та занурюють у світлу фарбу, потім знов ставлять цятки і занурюють в фарбу темнішого кольору. Коли на крапанці вже будуть цятки всіх бажаних кольорів, загальне тло вкривають темною фарбою (найчастіше темно-вишневою, темно-зеленою або чорною). Після цього віск розтоплюють над свічкою та обережно обтирають яйце від залишків воску м’якою тканиною.

Дряпанка. Якщо у вас немає під рукою писачка, то можна по експериментувати драпанками. Берете крашанку темного кольору та занурюєте її в темну фарбу. Як яйце висохне наносите олівцем орнамент та продряпуєте його голкою (шилом чи цвяхом – що є в господарстві).

Писанка. Це найскладніший у виготовленні варіант кольорових яєць, адже потребує майстерності, терпіння та часу. Спочатку олівцем промальовуються основні орнаменти, потім по цим лініям наносять писачком віск, після цього яйце занурюють у фарбу, розтоплюють віск, видаляють його та, за бажання, розписують орнаменти іншими кольорами (можна залишати й білими).

Підберіть до кожного яйця його назву А) крашанка; Б) крапанка; В) дряпанка; Г) писанка; Д) мальованка.

Великодні яйця Харківщини і Запоріжжя Писанки Київщини Писанки Полтавщини та Чернігівщини

Великодні писанки Центральної Галичини і Закарпаття Писанки Гуцульщини, південного заходу Українських Карпат

В ніч на Великдень спати не можна взагалі, бо проспиш усе на світі. Звечора усі йдуть до церкви на всеношну. В красивих кошиках несуть різноманітні наїдки. Урочиста процесія з півчою та священиком освячує і благословляє все це добро.

Повернувшись додому, починали частуватися, але перед тим, як сісти за стіл, дівчата вмивалися водою, в якій лежить свячене Великоднє яєчко, аби була такою ж гарною та красною.

Святкування Великодня супроводжувалося різноманітними дитячими і дорослими іграми з головним символом свята – крашанками. Дитячі ігри «В блудька». Один із гравців клав крашанку на землю. Другому гравцеві зав’язували очі, тричі обкручували його і змушували зробити п’ять кроків. Потім розв’язували очі, і він повинен був дотягнутися рукою до крашанки. Якщо торкався, забирав яйце собі.

«Битки» («навбитки» «в моцака»). Гравці стукалися крашанками. Спочатку били «ніс на ніс» (вдаряли яйця один одного гострими частинами), а коли з двох «носів» лише один залишався цілим, тоді били «пушку». Перед початком гри учасники пробували яйця на зуб або на вагу, адже щоб обдурити суперника особливо спритні гравці могли залити яйце воском або висушити, що робило його міцнішим.

Підказка: Ємність, у яку складають продукти, коли несуть освячувати до церкви на Великдень.

Підказка: Виріб із м’яса, м’ясний продукт, який дозволяється вживати на Великдень.

Підказка: Молочний продукт, котрий використовують для випікання Великодньої паски

Підказка: Слово, яке тут зашифроване означає Великодній хліб, який несемо освячувати.

Підказка: Розмальоване Великоднє яйце.

До речі, у світі існують навіть пам'ятники писанці. Найбільший із них - у Канаді, у містечку Вегревіль.

Запоріжжя (острів Хортиця)

А це гігантське яйце знаходиться у місті Коломия (Івано-Франківська область)

Весь наступний тиждень по Великодню називається Світлим і святкується ніби один день. На Великдень перший раз зозуля закує. Не кожен день Великдень, а хліб не паска.

На Світлому тижні починались вулиці: веселі ігри молоді на природі, хороводи. Вулиця, зазвичай, збиралась в певному місці (наперед оговорювали, де саме): на майдані посеред села, на лузі, біля левади тощо (все залежало від села). Тривали «вулиці» все літо до дня Семена (14 вересня). До початку польових робіт молодь збиралась щовечора, а от з їх початком – у неділю та на свята, коли працювати було гріх. Проходили гуляння весело: з музикою, піснями та веселими забавами й іграми. «Вулиця» була не лише можливістю відпочити від важкої праці, але й місцем, де вивчались традиції, звичаї народу та зароджувались стосунки.

Протягом сорока днів по Великодню, аж до Вознесіння кожен православний християнин мусить вітатися один з одним словами "Христос Воскрес!" і отримувати у відповідь підтвердження цих слів "Воістину воскрес!"

ТРАВЕНЬ 6 травня вшановують покровителя хліборобів та скотарів святого Юрія (Георгія)

День Святого Георгія (Юрія) За давніми віруваннями, цього дня весна сходить на землю: зеленіють луги та починають квітнути сади. Роса, що спадає на Юрія, вважалася цілющою: нею промивали хворі очі, дівчата вмивались, щоб зберегти красу, господині кропили нею курей-гусей, щоб плодились, а господарі виганяли на росу велику худобу. Святкували Юр'їв день усією громадою: збирались на полях, гуляли. А ще цього дня вперше чули спів солов’я та кування зозулі.

За малюнками визначте свято

22 травня вшановують весняний день Святого Миколая  Колись цього дня господарі виводили коней на першу пашу, священики служили молебні та кропили коней свяченою водою. Також від цього дня починали стригти овець та сіяти гречиху: «До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки!»

Як бачимо, весна надзвичайно багата святами та пов'язаними з ними традиціями

Розташуйте свята в хронологічній послідовності. Святого Миколая (весняного) Святої Євдокиї Сорок Святих Теплого Олексія Великдень Благовіщення Вербна неділя Святого Юрія