Євген Гребінка народився на Полтавщині. У дитинстві любив слухати народні пісні, казки й легенди. Рідна сестра називала його розумником і мрійником. Він є автором ліричних віршів та оповідань. Багато його поезій стали піснями. Він любив писати байки. Закінчив гімназію. Жив у Санкт – Петербурзі, де восени вийшла його збірка байок. 1842 року він відвідав Україну, був у Харкові де було надруковано його роман «Чайковський». Помер 3 грудня 1848 року від туберкульозу в Петербурзі. Тіло його перевезли в Убіжище, де й поховали.Євген Гребінка
Ось Сонечко зійшло, і світить нам, і гріє,І божий мир, як маківка, цвіте;На небі чистому ген Хмара бовваніє. Та Хмара надулась і річ таку гуде:"Що вже мені се Сонце надоїло!Чого воно так землю веселить?Хоч я насуплюся, воно таки блищить. Я полечу йому назустріч сміло,Я здужаю його собою затемнить". Дивлюсь — і Хмарами півнеба замостило,На Сонечко мов ніччю налягло. А Сонце вище підплилоІ Хмари ті позолотило. Байка «Сонце та хмари»