Презентація " Євген Коновалець - організатор і перший керівник ОУН"

Підготувала : Студентка групи ІП-41 БЛіпецька ІренаІсторичний портрет

Народився 14 червня 1891 р. в учительській родині Михайла Коновальця і Марії Вегжиновської в селі Зашків. Дитинство та юні рокиЄ. Коновалець з батьком1914-15рр.

Євген Коновалець у 4 кл. Академічної гімназії. Львів, 1905 рік1910-ті роки. Початкову освіту здобув у Зашківській нар. школі 1901–09 вчився в Академічній гімназії у Львові.1909 вступив на юрид. ф-т Львів. ун-ту. Цього ж року брав участь у 1-му Всеукр. студентському з'їзді.1913 був обраний членом правління Укр. студентського союзу і брав участь у 2-му Всеукр. студентському з'їзді, на якому познайомився з Д. Донцовим. Цього ж року став членом Укр. нац.-демократ. партії, входив до її "Тіснішого народного комітету" і очолював її 4-ту секцію.

мобілізований до 19-го полку 9-го корпусу Крайової оборони Львова ("ландвер"), до якого був приписаний, і отримав звання кадет-аспірант. У черв. 1915 під час боїв на г. Маківка потрапив у рос. полон і був етапований до табору для військовополонених спочатку в Чорному Яру біля Царицина (нині м. Волгоград, РФ), потім у самому Царицині. Разом з ін. укр. старшинами налагодив там пропагандистську діяльність серед полонених. Час Першої світової війни

Революційні події: у верес. 1917 покинув табір і прибув до Києва. У жовт.-листоп. цього ж року разом з Р. Дашкевичем та однодумцями сформував у Києві Галицько-Буковинський курінь січових стрільців. У січ. 1918 обраний командиром реорганізованого Галицько-Буковинського куреня січових стрільців. Курінь ніс охоронну службу Української Центральної Ради, а в січ.-лют. 1918 брав участь у придушенні більшовицького Київського (січневого) збройного повстання 1918.

У жовтні-листопаді 1917 рр. Євген Коновалець спільно з Романом Дашкевичем та іншими членами ГБК сформували Галицько-буковинський курінь січових стрільців. У січні 1918 року після проведення реорганізації Євгена Коновальця обрано командиром Куреня Січових Стрільців. У кінці січня — на початку лютого 1918 р. - протидія січневому заколоту та у боях проти більшовицьких військ на підступах до міста. 1-2 березня 1918 року стрілецькі частини спільно з Запорізьким Корпусом і Гайдамацьким кошем визволили від більшовиків Київ.

З приходом до влади гетьмана Скоропадського полк Січових Стрільців 1 травня 1918 р. роззброїли та розформували. Є. Коновалець здійснював організаційні заходи щодо створення нової стрілецької частини. В кінці серпня 1918 р. Коновалець отримав дозвіл на формування Окремого Загону Січових Стрільців з осідком у Білій Церкві. вів переговори з гетьманом про умови надання національно-демократичними силами (у підтримки гетьманському уряду січові стрільці підтримали Директорію УНР у повстанні проти влади гетьманського режиму та приєднались до військ Директорії в Мотовилівському бою.

В 1918-1919 керував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти більшовицьких і денікінських військ. Був одним з довірених союзників Петлюри. Однак склав повноваження після укладення Симоном Петлюрою союзу з Пілсудським. У листопаді 1919 р. Євген Коновалець потрапив до табору для полонених у Луцьку. Коновалець брав активну участь у зміцненні боєздатності республіканської армії. 22 січня 1919 року

На еміграціїНавесні 1920 р., звільнившись з ув'язнення, перебрався в Чехословаччину. Намагався у порозумінні з Симоном Петлюрою організувати з інтернованих бійців УГА, що перебували в Чехословаччині, і українських полонених з таборів у Італії військове формування та робив спроби організувати збройне підпілля на окупованих українських землях. У серпні 1920 р. за безпосередньої участі Євгена Коновальця створено Українську Військову Організацію (УВО). Члени Стрілецької ради у Празі в липні 1920 року

Осип Навроцький писав:"Авторитет полк. Коновальця, як провідного військового політичного діяча, був уже в тому часі такий великий, що йому корилися всі, навіть ті, що з причин політичного партикуляризму могли б ставитися до нього з резервою. Силою того самого військово-політичного авторитету, силою своєї могутньої індивідуальности полк. Коновалець відразу станув на чолі Української Військової Організації, без конкуренції і контркандидатів".

20 липня 1921 р. Євген Коновалець повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО. із грудня 1922 року був змушений мешкати в еміграції у Чехословаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії. У листопаді 1927 за його ініціативи на одній з 28 січня — 3 лютого 1929 на конгресі у Відні було створено Організацію українських націоналістів (ОУН), головою проводу якої обрали Євгена Коновальця. Керівники УВО з друзями й рідними. Зліва направо: Ярослав Чиж, Парасковія Чмола, Василь Кучабський, Таїсія Юрієва, Іван Чмола, Євген Коновалець. Ворохта, суч. Івано-Франківська обл., 1921 рік.

Сім’я. Чоловік величав дружину "мручок" за її слабкість, безпорадність, відсутність усмішки. Згодом Ольга згадувала: «Наше життя — це був вічний рух, зміни, неспокій. Вічний приїзд і виїзд. Ті приїзди все були радісні, але які сумні виїзди! І цей останній. Цілими роками переслідував мене дивний неспокій, якесь дивне, страшне передчуття... Мої останні слова були: «Вважай на себе!..»1922р. - одружився з Ольгою Федак, донькою відомого Львівського адвоката Степана Федака.в січні 1924 року в подружжя Коновальців народився син Юрко

"Питання провідництва ще ніколи не було в нас так гострим як під теперішній момент. Я абсолютно не бачу людини, яка могла б мене заступити, і це мене надзвичайно нервує і просто обезвладнює", - писав Коновалець в листі до секретаря ОУН Володимира Мартинця ще в 1930 році. Конгрес українських націоналістів, Відень, 1929 рік

конфлікт Коновальця з середовищем Диктатора ЗУНР Євгена Петрушевича""Діяльність мою і моїх колишніх товаришів оплутано такою сіткою найбільших нісенітниць і провокацій, що в сторонніх людей мусіло дійсно зродитися підозріння, коли не тверде пересвідчення, що я й мої товариші – якісь польські аґенти, - писав Коновалець,- Наслідком такої атмосфери, що утворилася кампанією галицького уряду, був приїзд з Чехословаччини одного старшини з дорученням і пляном позбавити мене життя".

Цим старшиною був колишній сотник УГА Юліян Головінський, який влітку 1922 року прибув до Львова щоб вбити Коновальця. В столиці Галичини він зв’язався зі знайомими військовими, які влаштували зустріч із лідером УВО. Після цього Головінський прийшов до висновку: "Це не Коновальця, тільки тих сучих синів у Відні треба б вистріляти".

Спецоперація «Ставка»Виконавець-агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов. У листопаді 1937-го його прийняв Сталін й поставив задачу розробити план «нейтралізації» керівництва ОУН. За тиждень у Кремлі Судоплатов доповів план Сталіну, керівнику НКВД Єжову та голові ЦВК УРСР Петровському. Він зумів увійти в довіру до Євгена Коновальця, який вірив в існування в СРСР міцного підпілля. Це «нелегальне угрупування» й презентував, згідно з «легендою», Судоплатов під псевдонімом «Павлусь Валюх».

23 травня 1938 року Судоплатов передав у Роттердамі в кафе готелю «Атланта» вибухівку, замасковану під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула. Поховано Євгена Коновальця на цвинтарі Кросвейк.15 липня 1968 року Євгену Коновальцю присвоїли Воєнний хрест (посмертно).

Похорон Полковника відбувся через кілька днів, 28 травня на цвинтарі Кроссвейк. В останню путь Полковника проводжали кілька соратників, які на той час були в Роттердамі або змогли до нього дістатися, дружина і консул Литви у Роттердамі. Кроосвейк в м. Роттердам

„У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю«Жив для України і загинув за неї….»