З початком Першої світової війни Рудольф Вайгль потрапив до армії, де служив військовим лікарем. Майбутній вчений стикнувся із епідемією тифу. У 1918 році Вайгль виготовив вакцину проти епідемічного висипного тифу. У процесі роботи він сам заразився і перехворів на епідемічний висипний тиф. Виготовлену вакцину вперше випробував на собі. Життя Рудольфа
Викладав у Львівському університеті Яна Казимира. Виїздив у наукові закордонні відрядження з метою поширення свого видатного відкриття. Під час Другої світової війни працював в окупованому нацистами Львові, що спричинило безпідставні звинувачення у колабораціонізмі (пізніше з цих причин вчений не зміг стати Нобелівським лауреатом). Робота Рудольфа