Істо́рія хі́мії вивчає і описує складний процес накопичення специфічних знань, що належать до вивчення властивостей і перетворень речовин. Її можна розглядати як прикордонну область знання, яка зв'язує явища і процеси, що належать до розвитку хімії, з історією людського суспільства. Сьогодні на нашому турнірі ми дізнаємося про життя та діяльність видатних вчених 19-20 століть, та яку роль вони відіграли в розвитку хімії.
Мета: поглибити знання з хімії, сформувати уявлення про тісний зв'язок хімії з іншими навчальними предметами та про важливість знань з хімії для освіченої, ерудованої людини; формувати пізнавальний інтерес, розвивати логічне мислення, розширити кругозір учнів; виховувати культуру спілкування і вміння співпрацювати у колективі; прищеплити потяг до навчання та одержання сучасних наукових знань. Девіз:«Хто цікавиться предметом, у того відкриті очі і розум»Хімія — наука про речовини та їх перетворення. Вона вивчає склад і будову речовин, залежність їхніх властивостей від складу й будови, умови й способи перетворення одних речовин на інші. Отже, ким би ви не стали в майбутньому, вам будуть потрібні хімічні знання. Без них неможлива екологічно грамотна поведінка у побуті, у природі й на виробництві. Хімія належить до природничих наук. Вона так само, як фізика, біологія, геологія, географія, вивчає природу, весь навколишній світ —різноманітні речовини і явища. Хімія — наука складна і багатогранна, але вона не можлива була б без вчених хіміків, які внесли великий вклад в її розвиток. Отже сьогодні ми розпочинаємо наш турнір між двома школами, школа “27, м. Кам’янське і школа із Ванкувера. Представники команд зайняли свої місця. Перший тур: Кожна команда презентує вченого, який жив на території Англіїї, та України.
Англійські хіміки 20 століття: Сер Уоллес Алан Екерс (англ. Sir Wallace Alan Akers, 9 вересня 1888 — 1 листопада 1954) — британський хімік і промисловець. Починаючи свою академічну кар'єру в Оксфорді, спеціалізувався на фізичній хімії. Під час Другої світової війни з 1941 по 1945 рік був директором проєкту Tube Alloys, таємної програми, спрямованої на дослідження та розвиток можливостей британської атомної зброї. Після війни був директором з досліджень в Imperial Chemical Industries (ICI). Також був членом Консультативної ради Департаменту наукових і промислових досліджень і комітету, який розробив організацію того, що потім стало Управлінням з атомної енергії Сполученого Королівства. Помер у 1954 році у віці 66 років.
Англійські хіміки 19 століття: Джордж Даунінг Лівінг (англ. George Downing Liveing; 21 грудня 1827, Найланд, Саффолк — 29 грудня 1924, Кембридж) — англійський хімік] і спектроскопіст. Наукова діяльність: Лівінг отримав освіту в коледжі Святого Іоанна, отримавши ступінь бакалавра в 1850 році та ступінь магістратра в 1853 році. В 1908 році він був відзначений почесним науковим ступенем. У 1853 р. Коледж Сент-Джона заснував для нього раду хімічного університету і побудував лабораторію для його використання. Він був стипендіатом коледжу, а потім у 1911 році обраний його президентом, посаду, яку обіймав до своєї смерті в 1924 р. З 1860 по 1880 рік працював у Королівській військовій академії Сандхерста професором хімії, а згодом повернувся на колишню посаду професора хімії в Кембриджський університет з 1880 по 1908 рік. Він був обраний членом Королівського товариства в 1879 році. Він здобув медаль Деві в 1901 р. «За внесок у спектроскопію».
Володи́мир Іва́нович Верна́дський (28 лютого [12 березня] 1863, Санкт-Петербург, Російська імперія — 6 січня 1945, Москва, Російська РФСР, СРСР) — український науковець та філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм. Академік Імператорської Академії наук (від 1909 року). Професор Московського університету (від 1898)Один із засновників Української академії наук, її дійсний член (від 1918) та перший голова-президент (від 01.01.1919 до 31.12.1921). Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Організатор та директор Радієвого інституту (1922—1939), Біохімічної лабораторії (з 1929 року; зараз Інститут геохімії й аналітичної хімії імені В. І. Вернадського РАН). Дійсний член НТШ. Почесний член багатьох академій (Паризької, Чеської, низки інших) та наукових товариств. Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямів сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення.
Ілля Ілліч Мечников (3 (15) травня 1845, Іванівка, Куп'янський повіт, Харківська губернія, Російська імперія — 2 (15) липня 1916, Париж, Франція) — український[, російський та французький науковець, один з основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології і мікробіології, творець наукової школи. Член-кореспондент (1883), почесний член (1902) Петербурзької АН. Відкрив (1882) явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету (1883). Розробив теорії зародкових листків та походження багатоклітинних організмів. Професор Новоросійського університету (1870—1882, нині — Одеський університет ім. Мечникова). Почесний член кількох зарубіжних академій, наукових товариств та інститутів. Лауреат Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини за праці про імунітет (1908, спільно з німецьким лікарем, бактеріологом і біохіміком Паулем Ерліхом).
Якщо відповідь буде правильною, то отримаємо рік, в якому було сформульовано Періодичний закон Д.І. Менделєєва. Задача № 1: Визначити відносну атомну масу Гідрогена. Задача № 2: На якому місці стоїть елемент, який знаходиться у другому періоді, в шостій групі, без якого неможливе життя. Задача № 3: Складає основу життя на Землі, структурна одиниця величезної кількості органічних сполук, що беруть участь у побудові організмів та забезпеченні їхньої життєдіяльності. Це? В якій комірці він розташований. Задача № 4: Цей мікроелемент — один із ключових факторів стійкості нашої зубної емалі до розвитку карієсу. Комірка?
Відкриття таблиці періодичних хімічних елементів стала однією з важливих віх в історії розвитку хімії як науки. Першовідкривачем таблиці став вчений Дмитро Менделєєв. Неординарний вчений з широким науковим кругозором зумів об'єднати всі уявлення про природу хімічних елементів в єдину струнку концепцію.
Сьогодні на уроці, ми познайомилися із сучасними українськими та англійськими хіміками вченими, які внесли свій вклад в розвиток хімії. Хімія – дивна наука. В ній таємна прихована суть. Простягає вона свої руки. У найглибші глибини, щоб буть,Чарувати сучасну людину,Дарувати їй блага земні. З нею людство ніколи не згине,Якщо вивчить закони її.І тому кожен має пізнати. Всі хімічні закони життя. Вчити хімію треба завзятоІ в майбутнє нести ці знання!