Презентація "Види правописних вправ. Методика їх проведення. Орфографічний розбір"

Види правописних вправ. Методика їх проведення. Орфографічний розбір. Підготувала здобувачка вищої освіти групи 31-ПО Соколенко Анастасія

Орфографічні вправи - види навчальної діяльності, виконання яких вимагає від школярів активного використання правописних правил (займають приблизно 80 % часу на уроці). Види вправ (за М. Р. Львов) спостереження над мовою з певною метою (знайти, визначити тощо)різні види розбору (фонетичний, граматичний, морфемний тощо)різні види списування із завданнямконструювання мовних одиницьтворчі

КЛАСИФІКАЦІЯВПРАВВправи на розпізнавання орфограми;Вправи на часткове застосування правила;Вправи на повне застосування правила. 123 Використано підручник (Пономарьова, Гайова) 3 клас «Українська мова та читання»

Традиційно основними видами орфографічних вправ є списування й диктанти. Принципова різниця між ними полягає в тому, що мовний матеріал при списуванні сприймається зором, а під час диктанту на слух. Класифікація видів списування Творчепередбачає свідоме виконання учнями операції, пов’язані із застосуванням орфографічних правил, розвиток мовлення. Спишіть, розкривши дужки і поставивши іменники, що в дужках, в орудному відмінку однини. Під старою (груша) сиділи двоє хлопчаків. Виписати слова з ненаголошеними [е], [и] у перший стовпчик - слова, які відповідають на питання хто? що?, у другий - на питання який?, у третій - на питання що робити? що зробити?. Вибірковепередбачає свідоме відшукування певних мовних явищ. Методика організації творчого списування включає обов’язкове пояснення учням мети роботи, повторення теоретичного матеріалу правила, яким вони будуть користуватися, а також колективний аналіз 1-2 прикладів. Виконана робота перевіряється. Просте (буквальне)

Письмо під диктовку розвиває орфографічну пильність учнів, удосконалює навички самоконтролю. Матеріалом для диктантів можуть бути букви, злиття, слова, словосполучення, речення і тексти. Сучасна методична література класифікує диктанти за двома принципамиструктура матеріалу, що пропонується для диктантуосновна мета проведення диктанту. З огляду на мету проведення диктанти контрольнінавчальніпопереджувальніпояснювальнікоментованізоровіслуховіТак виглядає гіперпосилання

творчіЗа характером операцій з мовним матеріалом, відтворення його учнями диктанти розрізняють текстуальні (дослівні)вибірковівільніУчні відповідно до завдання вчителя записуютьокремі мовні одиниці слова, словосполучення,речення з продиктованого матеріалу. Головне у цьому диктанті відтворитисприйнятий на слух текст із дотриманням норм орфографії. Під час написання учні вносятьпевні зміни до сприйнятого на слух мовного матеріалу. Творчий диктантсупроводжується завданнями змінити слова або поширити речення. Досить ефективними є такі диктанти, як письмо по пам’яті,самодиктант, диктант-переклад, диктант-мовчанка, малюнковий диктант Дослівне відтворення на письмі сприйнятого на слух тексту.

Одним з найважливіших видів роботи майже на кожному уроці рідної мови в початковій школі є орфографічний розбір. Він застосовується на різних етапах уроку переважно з навчальною метою. Порядок орфографічного розбору. Знайти орфограму або орфограми в слові, якщо проводиться не частковий, а повний аналіз виділеного слов. Співвіднести виділену орфограму з відповідним правилом і дати визначення цього орфографічного правила. Графічно позначити орфограму в слові. Орфографічний розбір Повний Частковий дає можливість закріпити тільки-но вивчену орфограмупередбачає аналіз усіх орфограм, які трапилися услові або текст. Різновиди орфографічного розбору фонетико-орфографічний граматико-орфографічнийпередбачає аналіз фонетичних написаньмає на меті пояснити правопис відмінковихзакінчень іменників, прикметників, особових закінчень дієслів тощо. Наприклад: читаємо дієслово теперішнього часу, множина, 1 особа, налеɠить до 1 дієвідміни, тому що в 3 особі множини має закінчення -ють (читають). А ми знаємо, що дієслова1 дієвідміни в 1 особі мноɠини мають закінчення -емо, -ємо. Отже: читаємо. Наприклад: у слові взуття є подовжений м’який приголосний звук {т‘:}. На письмі позначаємо його двома однаковими буквами тт.

Найскладнішим видом орфографічного розбору є аналіз морфологічних написань. Тут має місце поєднання фонетико-орфографічного і морфемного розбору. Наприклад: У слові глибокий наголошений склад бо. Корінь слова глиб- (глибина, заглибитися, глибочінь). Ненаголошений голосний у корені. Ми знаємо правило правопису слів з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені. Добираємо перевірне споріднене. Таким словом є глибоко. Тепер у корені чітко вимовляємо звук [и]. Значить, у слові глибокий слід писати букву и.