Додана презентація має за мету пояснити учням особливості мінерально-сировинної бази України та розвиток гірничодобувної промисловості, а також її розміщення...В даній презентації матеріали присв`ячені видобутку металічних руд та нерудної сировини.
Видобування та збагачення руд для чорної металургії. Для розвитку чорної металургії Україна має велику, компактно розміщену сировинну базу. Ви вже знаєте, що сировиною для чорної металургії є залізна й марганцева руда. Україна повністю забезпечує себе власною залізною і марганцевою рудою. Основним районом розвитку залізорудної промисловості є Придніпров’я. Там розташований унікальний Криворізький басейн, у якому сконцентровано 68,5% української залізорудної сировини й переважає кар’єрний спосіб видобутку. Видобувають руди різної якості: від багатих (50–67% заліза) до середніх (23–35%) (мал. 79,ст.116). Оскільки руда містить окрім корисної речовини багато пустої породи, після її видобутку необхідний процес збагачення на гірничозбагачувальних комбінатах (ГЗК). Процес збагачення полягає у відокремленні пустої породи від руди.
Найпоширенішим способом збагачення є флотація. Перед збагаченнямруду подрібнюють до маленьких часточок та змішують із водою. У водудобавляють спеціальні синтетичні речовини, які змочують мінеральні частинки, що містять метал, і не змочують пусту породу. Потім вводять спеціальні речовини, що утворюють на поверхні води піну. Частинки руди прилипають до піни і спливають на поверхню. Часточки пустої породи осідаютьна дно. Збагачена руда називається концентратом. Саме він йде на виплавку металу. Якщо руда містить декілька металів, то проводять багатостадійну флотацію. Інколи використовують хімічні методи збагачення руд. При збагаченні залізних руд окрім флотації запроваджують сучасніший магнітний метод у слабкому електричному полі. Для зручності перевезення збагаченій залізній руді надають форму кульок, які називають окотками.
Збагачення криворізьких залізних руд відбувається на п’яти гірничозбагачувальних комбінатах (ГЗК). Серед них найбільше гірничозбагачувальнепідприємство у Європі – Північний ГЗК у Кривому Розі. Запаси Кременчуцького залізорудного району в 5 разів менші. Переважають руди середньої якості. Для їх збагачення працює Дніпровський ГЗК. Перспективними для освоєння є багаті руди з вмістом заліза 70% Білозерського родовища. Бідні залізні руди Керченського залізорудного басейну через низьку рентабельність виробництва повністю припинили розробляти.
Марганцеворудна промисловість також сконцентрована у Придніпров’ї на базі унікального за покладами Південноукраїнського басейну у складі Нікопольського, Великотокмацького та Інгулецького родовищ (мал. 80, ст.116). Тут переважає відкритий спосіб видобутку руди. Поряд з кар’єрами працюють збагачувальні фабрики.
Видобування та збагачення руд кольорових металів. Хоч Україна має незначні поклади руд кольорових металів, деякі з них мають суттєве значення для розвитку виробництва. Україна – одна з небагатьох країн світу, де є поклади титанових руд. У нашій країні сконцентровано близько 20% їх світових запасів. Україна посідає 8-ме місце у світі та 1-ше в Європі за покладами ільменіту – мінералу, у якомуміститься близько 30% титану. Всього розвідано на нашій території близько 40 родовищ цього мінералу, одне з яких належить до категорії унікальних. Основні запаси титану в Україні належать до розсипних родовищ, де ведеться їх кар’єрний видобуток: Іршанське (Житомирська область) та Самотканське(Дніпропетровська область). На їх базі працюють ГЗК: відповідно Іршанський ГЗК та Вільногірський державний ГЗК. Їх спільна потужність становить майже 20% світового випуску ільменітового концентрату. Розвідано та готують до промислового освоєння інші родовища титанових руд на Житомирщиніта Київщині. Україна вирізняється найнижчою у світі інтенсивністю використання цієї сировини.
На Кіровоградщині біля селища Побузьке склалася група родовищ, девидобувають бідні окиснені нікелеві руди, вміст металу у яких становить0,4–1,5%. Достатні поклади ртутних руд тривалий час розроблялися на Донбасі (Микитівське родовище) в межах Донецької складчастої областіта на Закарпатті (Вишково). Їх видобуток нині повністю припинений черезскорочення попиту на ртуть. Крім того, є певні запаси поліметалічних, алюмінієвих, мідних, олов’яних руд. Обчисліть ресурсозабезпеченість України титановими рудами, якщо їх розвідані поклади оцінюють у 5,9 млн тонн, а щорічні обсяги видобутку становлять близько 120 тис. тонн. https://sites.google.com/site/vivcaemogeografiu8klas12/home/rudni-j-nerudni-korisni-kopalini-basejni-rajoni-zalaganna-ta-vidobutku-mineralni-vodi-ta-grazi-problemi-racionalnogo-vikoristanna-mineralnih-resursiv
Видобування нерудної сировини. Сировина для розвитку хімічної промисловості залягає переважно у Прикарпатському та Донецькому районах. В Україні є унікальні поклади самородної сірки, калійних та кухонної солей, вапняків, які є важливою сировиною для розвитку ряду хімічних виробництв. Однак їх недбале використання привело до ряду екологічних проблем й подальша експлуатація деяких родовищ стала неможливою. У Передкарпатті зосереджена значна частина унікальної хімічної сировини. Так, у середині ХХ ст. там було виявлено багаті родовища самородної сірки, які утворюють великий сірконосний басейн. Тривалий час вели видобуток як відкритим способом (Роздольське родовище), так і методом підземної виплавки (Яворівське родовище), що негативно впливало на довкілля. Через надмірну експлуатацію відбулося значне виснаження родовищ. Внаслідок різкого скорочення споживання сірки у світі її видобуток в Україні нині повністю припинений.
Ще із середини ХІХ ст. відомі родовища калійних солей. Товщина соленосних шарів становить 50–60 м. Їх видобуток тривав у Калуші та Стебнику до початку 90х рр. ХХ ст. Відходи збагачувальної фабрики скидали в річку Тисменицю, що призвело до екологічної катастрофи. Вміст забруднювальних речовин у стічній воді перевищував допустимі норми мінералізації у 18,5 раза. Видобуток калійних солей був припинений.
В Україні є значні поклади кухонної солі, видобуток яких останнім часом скоротився вдвічі. Родовища відомі у трьох різних частинах країни. Найбільші запаси зосереджено на Донбасі, де підземні соленосні шари досягають потужності 60 м. Там з кінця ХІХ ст. працюють соляні копальні Бахмутівського та Слов’янського родовищ. Частину солі в Україні видобувають з морських розсолів затоки Сиваш Азовського моря. Через забруднення затоки промисловими стоками хімічних підприємств Криму соляні родовища занепадають. Із середини ХVІІІ ст. видобували кухонну сіль на шахтах. Солотвинського родовища на Закарпатті. Внаслідок надмірного видобутку сировини наприкінці ХХ ст. траплялися провали території, підтоплення шахт, була пошкоджена гілка залізниці. Нині більшість шахт закинуто. Одиниці з них використовуються з лікувальною метою. Родовища вапняків відомі у багатьох частинах України. Однак для потреб хімічної промисловості (зокрема, для виробництва соди) вони розробляються на Донбасі та у Криму.
В Україні також є незначні родовища фосфоритів на Чернігівщин (Кролевецьке родовище), Харківщині (Ізюмське), Донеччині, Вінничині, ІваноФранківщині. Україна вирізняється зпоміж країн Європи значними покладами каоліну (білої глини), який утворився в результаті вивітрювання поверхні Українського щита. В нашій країні відомо близько 100 родовищ високоякісної білої глини. Найбільшим у світі є Просянівське родовище на Дніпропетровщині, де потужність шарів сягає100 м. Відомі також значні родовища білої глини на Житомирщині та Поділлі. Каолін використовують для виробництва порцелянового та фаянсового посуду, декоративної скульптури, вогнетривких матеріалів та облицювальної плитки, сантехнічних виробів, як наповнювач у виробництві паперу тощо.
ПРАКТИЧНА РОБОТА 4. Позначення на контурній карті: найбільших басейнів видобутку кам’яного вугілля, нафти і природного газу. Мета: позначити на контурній карті та запам’ятати положення басейнів та країн, що мають значні поклади паливно-енергетичних мінеральних ресурсів. Використання карт: карта мінеральних ресурсів світу Зробіть висновок про рівень забезпеченості України сировиною для розвитку хімічних виробництв. Оцініть позитивні та негативні наслідки скорочення видобутку в Україні гірничо-хімічної сировини?
ПЕРЕВІР СЕБЕ 1. Оцініть забезпеченість України різними видами рудних ресурсів. 2. Покажіть на карті найбільші діючі басейни та родовища з видобутку руд чорних та кольорових металів в Україні.3. Оцініть сировинну базу для розвитку хімічних виробництв у нашій державі. 4*. Поміркуйте, які позитивні та негативні наслідки має скорочення або припинення видобутку деяких видів рудної та нерудної сировини в Україні.