Презентація "Відродження гетьманства. Нова Січ. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні"

Відродження гетьманства. Нова Січ. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні

Наближення нової російсько-турецької війни (1735-1739 рр.) змусило російський уряд дещо пом’якшити політику щодо Гетьманщини. Як тил російської армії українські землі мали бути базою розташування військ і джерелом матеріально-технічного забезпечення армії. Тому першу Малоросійську колегію(1722-1727 рр.) було ліквідовано, Гетьманщину передано у відання Колегії закордонних справ і головне — дозволено обрати гетьмана. У 1727 р. в Глухові на гетьманство було обрано Данила Апостола (1727-1734 рр.). Стаючи на гетьманство, Д. Апостол змушений був погодитися на надані російським урядом «Рішительні пункти». Данило Апостол (портрет невідомого художника, друга половина XVIII ст.)

Згідно з «новим договором»:• Скасовував заборону росіянам купувати землі в Україні, хоча й зазначалося, що нові землевласники муситимуть підпорядковуватися українській адміністрації. Нові статті значно обмежували й без того незначні права та вольності України.• Гетьман позбавлявся права вести переговори з іншими державами. Дозволялося лише вирішувати прикордонні проблеми з Польщею і Кримом, але під наглядом російського резидента.• На військові посади мали обиратися особи зі старшини, одначе затверджувалися вони царем. Нижчу старшину затверджував гетьман.• Вищою судовою інстанцією ставав Генеральний суд. Він складався з трьох росіян і трьох українців та очолювався гетьманом, але «головним суддею» вважався цар.

Попри обмеження прав Гетьманщини за період гетьманування Д. Апостолу вдалося здійснити ряд успішних заходів з упорядкування господарських справ Української козацької держави. У ході «Генерального слідства про маєтності» було здійснено ревізію земель і повернуто в державне користування незаконно захоплені землі. Уперше за всю історію гетьманства було встановлено точний бюджет держави (144 тис. карбованців).

Напередодні російсько-турецької війни (1735-1739 рр.) Д. Апостол домігся повернення з володінь кримського хана запорожців, яким було дозволено в 1734 р. заснувати Запорозьку Січ — Нову Січ — на річці Підпільна. Корогва Нової Січі, дарована імператрицею Анною Іоанівною в 1734 р.

Та після смерті Д. Апостола вибори гетьмана були заборонені. Гетьманщиною протягом 1734-1750 рр. керувало «Правління гетьманського уряду» з трьох росіян і трьох українців — представників генеральної старшини. Перед «Правлінням» стояло завдання уніфікувати порядки Гетьманщини відповідно до загальноімперських. Було навіть заборонено вступати у шлюби між російським дворянством і польською шляхтою та українцями Правобережжя.

Запорожці Нової Січі були втягнені у вир протистояння Російської імперії з Османською імперією і Кримським ханством. Козаки несли охоронну сторожову прикордонну службу, виконували розвідувальні завдання, їх залучали до участі в російсько-турецьких війнах 1735-1739 рр. та 1768-1774 рр. Корогва Нової Січі, дарована імператрицею Анною Іоанівною в 1734 р.

Як і в попередні часи, жителі козацьких зимівників і слобід займалися землеробством, скотарством, рибальством, полюванням, видобуванням солі, ремеслами. Велася активна торгівля. Запорожці були православними, підтримували монастирі й будували церкви. Поступово стало зрозуміло, що існування Нової Січі є несумісним із централізаторською політикою російського імперського уряду. Знищення козацької вольниці було питанням часу та сприятливих для Росії обставин.

Завдання (виконуємо усно) Онлайн-вправа «Нова Січ»:https://cutt.ly/ab8 Wk1e

Кирило Розумовський — молодший брат Олексія Розумовського. Походив із козацької родини Розумів. У 18 років Кирило став президентом Російської академії наук, яку очолював 50 років. Доклав чимало зусиль для упорядкування справ в Академії, Петербурзькому університеті, розвитку історичних досліджень і книговидавничої справи. Кирило Розумовський (портрет роботи художника Луї Токе, 1758 р.)

ГЕТЬМАНУВАННЯ КИРИЛА РОЗУМОВСЬКОГО(1750 – 1764) К. Розумовський не заперечував підпорядкування українських земель Російській імперії. Однак за підтримки старшини енергійно взявся відновлювати вольності та впорядковувати устрій Української козацької держави.

Останнього удару по Українській козацькій державі завдала імператриця Катерина II (1762-1796 рр.), яка провадила курс на остаточне подолання будь-яких відмінностей в устрої захоплених Росією земель. К. Розумовського викликали до столиці, де він підписав добровільне зречення від гетьманства. У листопаді 1764 р. імператорським указом гетьманство в Україні було ліквідовано. Палац Кирила Розумовського в Батурині. Сучасний вигляд. Указ Катерини ІІ про ліквідацію гетьманства. 1764 р.

У червні 1775 р. російське військо під командуванням генерала Петра Текелія оточило Січ. Січові оборонні споруди були поруйновані, архів і січова скарбниця з клейнодами вивезені до Петербурга. Останній кошовий отаман П. Калнишевський разом із старшиною були засуджені до заслання. Останній кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський (портрет роботи художниці Наталії Павлусенко, 2019 р.)

Друга Малоросійська колегія (1764-1782 рр.) Одночасно з ліквідацією гетьманства для управління Лівобережжям і Запорожжям створили другу Малоросійську колегію на чолі з Петром Рум’янцевим. Особливими настановами Катерини II йому було доручено повністю знищити козацькі традиції і вольності, перетворити українські землі на невід’ємну частину Російської імперії, життя у якій мало бути організованим за імперськими нормами.

19 квітня 1783 р. Катерина II, маніпулюючи думкою про потребу запобігання усобицям і відшкодування збитків Росії у війні, видала маніфест «Про прийняття півострова Кримського, острова Тамані та всієї кубанської сторони під Російську державу». Пізніше після перемоги Росії в російсько-турецькій війні 1787-1792 рр. за Ясським мирним договором до імперії відійшла територія між Південним Бугом і Дністром, а також підтверджено приєднання Криму та Кубані. Катерина ІІ

Онлайн-вправа «Ліквідація гетьманства. Підкорення Кримського ханства»(виконуємо усно)https://cutt.ly/Zb8 Wzd. R