Виховна година для учнів молодшої школи з використанням здоров'язбережувальних технологій, а саме, психогімнастики, казкотерапії, арт-терапії. Психогімнастика проводиться на початку заняття з використанням музики релаксаційного характеру з метою зняття психічного напруження у дітей. Подібні заняття виховують любов до казок, дружні стосунки між учнями. Матеріал буде корисним класним керівникам, вихователям груп подовженого дня.
Віртуальна подорож казковими стежинами
Мета : зняти психічне напруження у дитини, навчити дитину регулювати свій емоційний стан; усунення агресії в дитини; тренування дитячих емоцій; утворення зв’язків між казковими подіями і поведінкою в реальному житті; розвивати зв’язне мовлення, мислення, фантазію; виховувати любов до казок, дружні стосунки між дітьми.
Хід заняття
В подорож рушаємо,
Казок багато знаємо!
Вліво-вправо повернемось,
Дружно за ручки візьмемось.
Наші очки загораються,
Наші личка посміхаються:
«Казкові двері відчиняються.
Чудова казка починається!».
(Діти проходять крізь спеціально виготовлену книжку і розташовуються на килимі.)
Читання казки «Слоненя з кульками»
Жило-було маленьке слоненя. Мама й тато його дуже любили. Вони разом гуляли, купалися в річці й пускали фонтани зі своїх довгих хоботів. Маленьке слоненя дуже любило проводити час зі своїми батьками.
Якось, гуляючи в парку з мамою і татом, слоненя побачило у мавпочки велику повітряну кульку. Слоненяті вона дуже сподобалась, і воно захотіло отримати таку саму.
(Дітям пропонується показати, як слоненя просило кульку.)
Мама й тато дуже любили свого синочка і вирішили не засмучувати його - вони купили малому красиву жовту кульку.
Слоненя було таке щасливе, воно скрізь ходило з кулькою. А коли лягало спати, то прив'язувало її до свого ліжечка.
Та якось, знову гуляючи парком, слоненя побачило у ведмедика дуже красиву зелену кульку і, звичайно ж, попросило батьків купити йому таку саму. Мама й тато не хотіли засмучувати свого синочка - і купили йому зелену кульку. Малюкові вона дуже сподобалася.
Але потім слоненятко захотіло мати і червону, й синю кульки теж. І батьки знову не змогли йому відмовити. Але слоникові хотілося ще і ще повітряних кульок, а у батьків уже не залишилося грошей. І тоді малюк почав вередувати і вимагати:
- Ну купіть, купіть мені цю кульку, адже в мене такої ще немає!
(Діти показують, як слоненя вимагає кульку.)
Тоді батькам слоника довелося брати додаткову роботу, щоб заробити побільше грошей на кульки. І що більше син просив у них кульок, то довше вони почали затримуватися на роботі.
Вони менше стали бути разом зі своїм слоником, не гралися з ним, а спільні прогулянки у парку зовсім припинилися.
Слонику стало сумно одному — навіть велика кількість повітряних кульок його вже не тішила.
(Вихователь запитує у дітей, чому слонику було сумно, і просить уявити й показати, як слоненя сумувало.)
І ось настав день, коли в кімнату до слоненяти вже неможливо було зайти. У ній було стільки кульок, що малюк не міг навіть поворухнутися.
Тоді слоник узяв усі кульки і вийшов на вулицю. Але їх виявилося так багато, що вони почали піднімати слоненя високо-високо в небо.
Малюк злякався, що назавжди відлетить від батьків, і почав кликати на допомогу. Він кричав:
Допоможіть! Допоможіть!
(Дітей просять уявити, що всі вони летять, і в цю хвилину їм страшно.)
Як ви вважаєте, що могло трапитися далі?
Прилетіли горобці й гострими дзьобами почали клювати кульки одну за одною. Так поступово слоненя опускалося на землю. Воно сіло на травичку і замислилося.
Запитання дітям:
Як ви думаєте, про що замислилося слоненя?
Діти обговорюють поведінку казкового персонажа: з'ясовують, що неправильно робило слоненя та яку допомогу можна йому запропонувати.
Діти кажуть, що йому потрібні друзі, і пропонують перетворити кульки, які лопнули, на друзів
(всі разом продовжують казку)
Нумо в коло разом стали,
Діти, всі швиденько!
І потупали ногами
Дружно, веселенько.
Ну а зараз розійшлися,
Плеснули в долоні,
Всі присіли, підвелися:
Час для перетворень.