Презентація "Використання фолькльору у роботі з дітьми"

Тема: «Використання фольклору у роботі з дітьми»

Підготувала вихователь. Трофимова Леся Петрівна

Я вважаю, що особливо актуальним для українського народу в сьогоденні є збереження національних традицій, української мови, сакрального мистецтва, що становить код нації.

Метою моєї роботи за даною темою є:естетичного виховання дітей дошкільного віку засобами національного дитячого музичного фольклору становлення духовного світу особистості;створення умов для формування внутрішньої потреби суб’єкта у неперервному вдосконаленні та в реалізації своїх мистецьких здібностей та творчих можливостей;навчити дитину глибоко сприймати, естетично повноцінно осмислювати фольклорні твори, міркувати над її психологією, навіть філософією; співвідносити почуте чи самостійно виконане з власними уявленнями і загальнолюдськими цінностями.

У своїй роботі з дітьми я постійно використовую малі фольклорні жанри: прислів'я, приказки, примовлянки, загадки, мирилки, а також фразеологізми. Найчастіше їх підбираю за тематичним принципом для найбільш вдалої характеристики образів героїв, точного висловлення головної думки твору. Проте сам фольклорний твір у такій ситуації виконує здебільшого допоміжну функцію і не усвідомлюється дітьми як самостійний витвір мистецтва слова.

Прислів’я і приказки. Прислів’я доступні дітям усіх вікових груп. Вони входять до складу занять з мовленнєвого розвитку, ознайомлення дітей з українськими народними традиціями, обрядами, побутом, рідною природою. Заучуємо прислів’я індивідуально або з невеличкою групою дітей впродовж дня. При цьому звертаюсь до дітей: «Діти, в Україні в народі так кажуть: «Сьогодні ти смієшся з нього, а завтра – він з тебе». Широко використовую прислів’я і приказки під час режимних процесів, упродовж яких завжди можна знайти привід для застосування тієї чи іншої приказки..

Скоромовки. До перлин поетичної творчості народу належать і скоромовки. Скоромовка – це фольклорний жанр, побудований на поєднанні звуків, що заважають швидкій вимові слів. Скрегоче сорока строката, кароока. У ворони прохає оборони: «Хто йде – не мине: сполохне мене!»Скоромовка – це своєрідна мовленнєва гра гумористичної спрямованості. Ритмічне чергування приголосних чи голосних звуків ускладнює швидку вимову слів, викликає сміх, радісний настрій. Легкість ритму, цікавий зміст сприяють легкому запам’ятовуванню скоромовок дітьми. Скоромовки використовують з метою вправлення дітей у правильній вимові звуків, збагачення їхнього словника, розвитку відповідного темпу мовлення

Загадки. Загадки загадують дітям усіх вікових груп ( 4-6 років життя). Вони використовуються як у повсякденному житті, так і на заняттях. Кожна загадка має містити виховну цінність.

Музичний фольклор – це народна музично-поетична творчість, частина набутку народної спадщини минулого, власне музично-поетичний фольклор, перш за все вокальна (пісенна), інструментальна, вокально-інструментальна і музично-танцювальна творчість народу. У музичному фольклорі виражені етичний та естетичний ідеали народу, найважливіші принципи народної педагогіки.

Естетичне виховання, засноване на використанні фольклорних здобутків народу, має універсальний характер, може ефективно використовуватися в роботі з дітьми різного віку та ступеню розвитку. Вплив засобами дитячого фольклору активізує центри уваги, пам’яті, мислення, мовлення, водночас гармонізує особистість.

Український дитячий фольклор – це найцікавіший, доступний багатофункціональний матеріал для виховання дітей дошкільного віку, сутність якого полягає в наданні дитині перших відомостей про оточуюче середовище, передачі суспільних моральних цінностей і культури свого народу через прості форми фольклорного матеріалу. За своєю природою дитячий фольклор є скерованим на вдосконалення потреб дитини у спілкуванні з батьками, ровесниками, іншими людьми, а також спрямованим на самопоглиблення, саморозвиток та виховання практичного життєвого досвіду особистості.

Народні традиції – це приклад гармонії життя з законами добра і краси. Протягом століть вони сприяли вихованню таких людських якостей, як толерантність, доброзичливість, повага до старших. Вони є тією доброю основою, на якій зростає національна свідомість, гідність і самоповага, а разом з тим і розуміння, толерантність та повага до інших народів.

Виховуючи дитину рідною мовою, національною культурою, ми вводимо її у світ народного життя, народної пісні, тим самим передаємо нащадкам, а, отже, зберігаємо, наші національні традиції, обряди, ритуали, міфи, легенди – моральні норми. Українським народом накопичено велику кількість народних пісень (в різних усних джерелах ця цифра коливається від півмільйона зафіксованих до трьох мільйонів існуючих в народі!). Це той скарб, на якому слід закладати підґрунтя як сімейного виховання, так і навчально-виховного процесу, особливо дітей раннього і дошкільного віку. Використовуючи пісенно-ігровий музичний фольклор, ми впливаємо на емоційний, музичний, загальний розвиток малят в природній для них музично-ігровій діяльності, тим самим допомагаємо дітям пізнавати оточуючий світ та самих себе.

Виховний ефект залежить від відношення особистості до твору мистецтва, зацікавленості в тому чи іншому виді діяльності. Тому, виховуючи дошкільнят, важливо використовувати спеціально підібрані музичні твори, які, впливаючи на афективну сферу дитини, здатні розвивати у неї вищі психічні функції – мислення, волю, мотивацію.

Специфіка музичної діяльності дітей дошкільного віку, їх музичного мислення зумовлена інтонаційною сутністю, зокрема народного музичного мистецтва. Музична інтонація виконує функції моделі, за допомогою якої відтворюється інформація – художній образ – саме те, що потрібно запиту психології дошкільнят. Клітини дитячого мозку дуже чутливі і реагують на об’єкти сприйняття тоді, коли ці об’єкти – образи. Дитячий музичний фольклор впливає на емоційне сприйняття та зацікавленість дитини в новій інформації, зосередження дитячої уваги на конкретному наочному, словесному чи музичному образі. Спочатку звукова інформація викликає у малюка почуття здивування, а потім – задоволення, радості, бажання її запам’ятати. Чим простішим буде носій музичної інформації, тим він має більшу наповненість і універсальність. Більш прості елементи легше поєднуються в нові смислові комбінації, що приводить до формування у дітей знань, умінь, навичок.

У процесі організації виховання і навчання дітей дошкільного віку значну увагу я приділяю увагу постійній підтримці дитячій увазі, оптимальному режиму зміни видів музичної діяльності, активізації пошукової діяльності малят, в ході якої відбувається розвиток образного мислення, формування музичних нахилів, здібностей, природної та музичної пам’яті. Музична пам’ять, зберігаючи і накопичуючи музичний матеріал, впливає на формування дитячого музичного сприйняття та індивідуального музично-художнього смаку, розвиває інтелект, сприяє музичному, творчому і загальному розвиткові дошкільнят.

Отже, найбільший вплив на розвиток музичних здібностей, емоційно-образного мислення, формування дитячого сприйняття та становлення індивідуального художнього смаку дітей дошкільного віку має дитячий фольклор. І моє завдання – довести до дитини свою любов в щирому та доброзичливому, але не нав’язливому понятті через пісні ,жарти, загадки, скоромовки, обрядівки …Тому актуальним і важливим психолого-педагогічним аспектом є базування процесів виховання та навчання дітей дошкільного віку на народних традиціях, національному дитячому фольклорі