Презентація " Використання інтерактивних методів навчання на уроках географії

Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

 

 

 

 

Випускна робота

на тему: «Використання інтерактивних методів навчання на уроках географії»

 

 

 

 

Виконала:

слухачка курсів підвищення

 кваліфікації вчителів географії за очно-заочною формою навчання

Моргунова С.П

Керівник:

                      Глюдзик Г. Б. – методист

кабінету методики викладання

природничо-математичних дисциплін

 

Ужгород-2016

 

Зміст

 

Вступ…………………………………………………………3

1. Поняття інтерактивного навчання та інтерактивних методів……………………………………………………….4

2. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технології……………………………………………………6

3. Особливості застосування інтерактивних методів та технологій на уроках географії…………………………….9

4.  Конспект уроку-презентації з теми  «Тихий океан – найбільший океан світу. Дослідження Тихого океану»….18

Висновки…………………………………………………….23

Список використаної літератури…………………………..24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність дослідження даної теми обумовлена модернізацією освіти, де одним з напрямків є якість знань, зв’язана з підвищенням ефективності навчання по предметних дисциплінах .

Класно-визначена система не забезпечує таку ефективність навчання, у результаті чого , губиться інтерес до предмета , знижується рівень знань.

Одним зі шляхів рішення цієї проблеми є використання інтерактивних методів навчання , спрямованих на розвиток учнів.

Сучасний період розвитку суспільства потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів.

Розв’язання цих актуальних проблем можливо лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на всебічний розвиток учня.

Найбільш ефективними є підходи, які направлені на те, щоб залучати учнів у активне, спільне і засноване на критичному аналізі навчання.

Інтерактивні педагогічні форми і методи включають у себе спільну групову роботу, дебати, моделювання, рольові ігри, дискусії, індивідуальні й групові творчі роботи. Ці методи навчання не тільки підвищують інтерес учнів до предмету, але й забезпечують глибоке засвоєння змісту, вироблення навичок і відданість загальнолюдським цінностям. Учнів треба втягувати в дискусії й заохочувати питання. Це робить обстановку в класі більш демократичною, творчою, емоційною.

1. Поняття інтерактивного навчання та інтерактивних методів.

Інтерактивне навчання - це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів.

Переваги інтерактивного навчання. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання у співпраці, коли вчитель і учні - рівноправні суб'єкти навчання. В результаті організації навчання діяльності за таких умов у класі створюється атмосфера взаємодії, співробітництва, що дає змогу вчителеві стати справжнім лідером дитячого колективу. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, створення проблемних ситуацій. В різних країнах світу з успіхом застосовують елементи деяких інтерактивних методик:

- у роботі задіяні всі учні класу

- учні вчаться працювати у групі (команді);

- формується позитивне ставлення до опонента; кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;

- за короткий час опановуються багато нового матеріалу;

- формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, конструктивно мислити, приймати продумані рішення. Це навчання, занурене у спілкування, діалогове навчання.

Призначення такого навчання полягає в тому, щоб по-перше передати знання, по-друге, усвідомити цінність інших людей.

Недоліки використання інтерактивних технологій :

1. Важко налаштувати дітей на механізм взаємонавчання.

2. Вчителю важко контролювати процес навчання, а результат не завжди ефективний.

3. На перенавчання потрібен додатковий час.

Щоб подолати слабкі сторони слід пам’ятати :

1. Як педагогу, так і учням треба звикнути до даних технологій, тому слід поступово включати елементи цієї моделі.

2. Слід добре готуватися, підбирати матеріал.

3. Треба добре пояснити правила гри.

4. Створити атмосферу серйозного навчання, а не простої гри.

5. Слід проаналізувати навчальну дисципліну (може

ця технологія не дасть бажаних результатів).

6. Педагог повинен старанно планувати свою роботу щодо впровадження інтерактивних технологій.

 

 

 

 

2. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технології.

Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім методам розв’язання освітніх завдань. З огляду на це роль учи­теля як авторитарного транслятора готових ідей змінилася на коригування ним інтелектуального і творчого потенціалу учнів. Водночас відбувається еволюція змісту, методів навчання, яка спонукає до розробок і впровадження новітніх освітні технологій. Серед них найперспективнішою ви дається інтерактивна технологія. Адже завдяки ї учень стає активним учасником процесу навчання.

Сутність інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійне активної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємонавчанні « вчитель — учень», «учень –учень». При цьому вчитель і учень - рівноправні рівнозначні суб’єкти навчання.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу; відповідної навчальної ситуації. Отже, інтерактив сприяє формуванню атмосфери співробітництва взаємодії, дає змогу педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивна взаємодія виключає домінуванні одного учасника навчального процесу над іншими однієї думки над іншою. Під час такого навчання учні навчаються спілкуватися, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення.

Дослідження американських учених довели, що інтерактивне навчання сприяє засвоєнню матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Науковці довели, що найменших результатів у навчанні можна досягти за умов пасивного навчання (лекція — 5%, читання — 10%), а найбільших — інтерактивного (дискусійні групи — 50%, практика через дію — 75%, навчання інших чи застосування знань — 90%).

Це не означає, що потрібно використовувати тільки інтерактивне навчання, адже для цього важливі всі форми і методи пізнання. Складовими різноманітних інтерактивних технологій обов’язково є так звані пасивні й активні методи навчання. Неможливо одній людині знати все, навіть у вузькій галузі, до того ж великий обсяг інформації запам’ятовують комп’ютери. Учні повинні мати інші навички: мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її і застосовувати в конкретних умовах. Саме цьому і сприяють інтерак­тивні технології, які, на жаль, ще недостатньо поши­рені в українській школі. Щоб прискорити процес їх упровадження, необхідно, насамперед, підготувати вчителів до роботи з ними. Це потребує перегляду змісту курсів підвищення кваліфікації вчителів, а та­кож активне вивчення і впровадження інтерактивних технологій у навчально-виховному процесі вищих педагогічних закладів освіти.

Слід зазначити, що існує низка проблем щодо впровадження інтерактивних технологій у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи. Вони виникають внаслідок авторитарних та репродуктивне орієнтованих методик роботи окремих учителів, які досить скептично налаштовані до змін у власній педагогічній діяльності, а також внаслідок браку інформації та досвіду практичного використання різних методів інтерактивного навчання.

Безумовно, є викладачі, які без спеціальної підготовки застосовують інтерактивні технології, проте відвідування навчальних семінарів надзвичайно корисне і для них, бо дає змогу емпіричні знання чітко структурувати у систему. Для педагога, який лише починає застосовувати ці технології, необхідні семінари-тренінги. В основі змісту таких тренінгів покладено спеціальні форми організації діяльності. Вони мають конкретну прогнозовану мету, яка може бути досягнута у відносно короткий термін: навчити учасників тренінгу інтеракції та розвинути у них необхідні здібності і якості, що дасть змогу досягти успіху в певному виді діяльності.

Досвід переконує, що вчителі, які використовуватимуть інноваційні технології у межах традиційної освітньої системи, потребують великої підтримки колег та адміністрації школи. Таку підтримку можна забезпечити, провівши навчальний семінар для групи вчителів одного навчального закладу. За таких умов учителі можуть разом займатися плануванням уроків, а також розраховувати на підтримку адміністрації закладу. Безумовно, не всі педагоги здатні для інтерактивного навчання. Проте використання його дає змогу фахово зростати.

Використання інтерактивних форм навчання допоможе вчителеві співпрацювати з усім класом, з кожним учнем і учням між собою.

Після кількох старанно підготовлених уроків учитель відчуває, як змінилося ставлення учнів до нього, до самих себе, а також сама атмосфера у класі — і це служить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

Отже, використання інтерактивних технологій навчання — не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери у класі, яка найкраще сприятиме співробітництву, порозумінню і доброзичливості, дасть змогу реалізовувати особистісно - орієнтоване навчання.

 

 

 

 

3. Особливості застосування інтерактивних методів та технологій на уроках географії.

Ключовими у розумінні психологічної основи ін­терактивних методів є поняття інтеракції, більш відомого в російській та українській психологічній літературі як міжособистісна чи соціальна взаємодія (з англ, interaction — взаємодія). Теоретичні проблеми міжособистісної взаємодії розглянуті в працях Л.С.Виготського, В.М.Місяцева, О.М.Леонтьєва, Б.Ф.Ломова, О.О.Бодальова, М.М.Обозова та ін. Соціальна взаємодія вважається складовою частиною спілкування та спільної діяльності, які утворюють нерозривну єдність. Люди не просто спілкуються в ході виконання ними суспільних функцій, а й у процесі певної діяльності, "з приводу" неї. За допомогою спілкування діяльність організовується і збагачується. У свою чергу, в спільній діяльності формується потреба в спілкуванні.

Одна людина здатна своєю дією вносити зміни у поведінку і діяльність іншої та водночас і сама змінюється внаслідок дій свого партнера. Дія, спрямована на партнера, що викликає зміни в його поведін­ці, називається впливом. Отже, кожен учасник спіл­кування одночасно є і об’єктом, і суб’єктом психологічного впливу. Процес обміну впливами у спілкуванні називають взаємовпливом.

За особливостями ціннісних орієнтацій та мотивації учасників спілкування вирізняються такі типи взаємодії, як співробітництво і суперництво. Співробітництво визначається як така міра функціональної взаємозалежності сторін, коли успіх і винагорода окремого індивіда зумовлені успіхом усіх інших членів, що вимагає від них узгоджених дій. Між учасниками виникає довіра і симпатія. Таким чином, психологічною сутністю інтерактивного навчання є міжособистісна (соціальна) взаємодія у процесі спілкування і співпраці між учнями та педагогом.

 

Головна риса інтерактивного навчання — використання власного досвіду учнями під час розв’язання проблемних питань, їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів.

Інтерактивні методи зручно застосовувати із аудіовізуальними засобами навчання. Комплексно застосовувати інтерактивні й аудіовізуальні засоби навчання на уроках географії можна, як показують результати експериментальної роботи, у наступних напрямках.

По-перше, це використання демонстраційного комплексу "Комп’ютер - відеомагнітофон - проекційний пристрій" на уроках вивчення нового матеріалу і закріплення пройденого при ілюстрації закономірностей розвитку природи і суспільства на конкретному матеріалі регіонального змісту. При цьому важливо гармонійно сполучити інтерактивний і аудіовізуальний способи подачі інформації, не захоплюючись якимсь одним. Аудіовізуальні засоби можуть обрушити на учня могутній потік односпрямованої інформації, що складно осмислити за достатній обмежений час на уроці, переглянувши тільки один раз. При цьому з їхньою допомогою можна продемонструвати яскраві географічні об’єкти і явища, використовуючи досить дешеві носії інформації. Інтерактивні засоби дозволяють керувати вчителю й учню потоком інформації, акцентуючи увагу на найбільш цікавих чи складних моментах досліджуваного матеріалу.

Нові можливості мультимедійних додатків по комплексному впливі практично на всі органи сприйняття людини необхідно використовувати у викладанні географії, у змісті якої крім абстрактних закономірностей велике місце приділяється регіональному матеріалу, що ілюструє ці теоретичні висновки.

Використання мультимедийних інтерактивних засобів у сполученні з аудіовізуальними при висновку зображення на великий екран істотно може підвищити наочність навчання і підвищити мотивацію до нього. Комп’ютерні анімації дозволяють наочно й у динаміку розглядати багато географічних об’єктів і явища. На великому екрані як би "оживають" схеми і взаємозв’язки між об’єктами і явищами. При цьому навчання проводиться з безумовним дотриманням санітарних норм використання комп’ютерної техніки, оскільки цілком відсутній її шкідливий вплив на учнів.

По-друге, досить перспективне використання навчальних геоінформаційних систем (ГІС) - особливих інтерактивних систем, здатних на новому технічному рівні реалізувати збір, систематизацію, збереження, обробку, оцінку, відображення і поширення даних і як засіб одержання учнями на їхній основі нової навчальної інформації і знань про просторово-тимчасові явища. Представляється дуже ефективним використання навчальних ГИС при зіставленні тематичних карт різного змісту на ту саму територію, будь те чи материк невелика ділянка місцевості. Тоді засвоєння знань про взаємозв’язки стане більш цікаво і захоплююче.

По-третє, зазначені навчальні ГІС можуть розроблятися за участю учнів при вивченні своєї місцевості на навчальному географічному полігоні. Найбільш ефективна форма навчальної роботи на полігоні - це шкільний географічний практикум - сукупність взаємозалежних і об’єднаних загальною метою практичних робіт на місцевості.

Загальною метою таких практикумів в основній школі, як правило, є комплексне вивчення місцевих природних комплексів і їхніх взаємозв’язків з діяльністю людини. Тематична інформація,, що збирається регулярно в ході шкільних практикумів, може бути оброблена на комп’ютері і систематизована й узагальнена в навчальної ГІС. При роботі з навчальною ГІС учні самостійно добувають нове знання, одночасно засвоюючи нові прийоми навчальної роботи. ГІС істотно полегшує обробку зібраної інформації, сприяє сприйняттю досліджуваних природних комплексів як складних природних систем, що неоднозначно реагують на антропогенні впливи.

Ефективність впровадження інтерактивного навчання, на думку І.Я.Жорової, забезпечується спеціальною організацією навчального процесу, яка складається з кількох етапів.

На підготовчому етапі формуються мікрогрупи. При цьому враховують позитивний емоційний стан мікрогрупи, готовність учасників до співпраці під час вирішення навчальної проблеми, яка повинна спонукати учнів до пошукової діяльності, обміну власним досвідом, думками, розвивати вміння та навички самостійно працювати. Далі в процесі спілкування учні виявляють не тільки знання предмета, а й уміння узагальнювати, робити логічні висновки, у них формуються комунікативні уміння — у процесі обговорення свою думку необхідно висловлювати стисло і не відхилятися від теми; демонструвати вміння не тільки говорити, а й слухати.

Наступний етап — презентація групових рішень — може бути організований по різному, залежно від характеру взаємодії учасників груп (спільно-індивідуальна, спільно-послідовна, спільно-взаємодіюча). Спільно-індивідуальна форма передбачає представлення результатів власної діяльності кожного учасника, обговорення та вибір доцільного варіанта. При спільно-послідовній -- результат діяльності кожної групи є фрагментом, необхідним для побудови загальної відповіді. Спільно-взаємодіюча форма обумовлює вибір певних аспектів групових рішень, на основі яких приймається колективне.

На підсумковому етапі учні оцінюють, наскільки вдалося створити атмосферу співробітництва у групі, підбивають підсумки виконаної роботи.

Не менш важливим є висновок дослідників О. Пометун та Л.Пироженко про те, що інтерактивне навчання є сукупністю технологій. Автори розподіляють інтерактивні технології на чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

— інтерактивні технології кооперативного навчан­ня (організація навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою: робота в парах, один-два-чотири - усі разом, змінні трійки, кару­сель, робота в малих групах, акваріум тощо);

- інтерактивні технології колективно-групового навчання - технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу;

- технології ситуативного моделювання - побудова навчального процесу за допомогою залучення учня до гри, передусім, ігрове моделювання явищ, що вивчаються;

— технології опрацювання дискусійних питань — широке публічне обговорення якогось суперечливого питання.

Ці інтерактивні технології можна успішно засто­совувати в початкових класах — спершу це можуть бути інтерактивні вправи на окремих етапах уроку рідної мови. Варто починати з найдоступніших і зрозуміліших для дітей.

На дошці записано тему уроку.

Учитель пропонує прочитати її і сказати, використовуючи мікрофон, чим важливий цей матері; що вони знають з цієї теми.

Учитель дає учням мікрофон або якийсь предмет (ручку, олівець), який є уявним мікрофоном, пропонує почергово стисло і швидко висловити» Говорити може тільки той, хто одержав мікрофон. Відповіді учнів записуються на дошці. Після цього вчитель переходить до викладу нової теми.

Не слід думати, що інтерактивна вправа одра вийде. Не всі учні з першого разу братимуть "мікрофон". Тому можна дозволити повторити вже сказати або сказати щось від себе, адже відповіді не коментуються і не оцінюються.

Мозковий штурм — ефективний метод колективного обговорення проблеми чи завдання, пошук рішень який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему "мозкового штурму "Що ви знаєте про ріки України?" При цьому "мозковий штурм" організовують за такими правилами:

1. Усі учасники "штурму" пропонують ідеї щодо географічних назв (ідеї можуть бути різними, навіть фантастичними).

2. Один учень ("секретар") записує на дошці запропоновані ідеї. Коли група вважає кількість запропонованих ідей достатньою, переходять до наступного етап;

3. Ідеї систематизують, аналізують, розвиваються групою.

4. Обирають найкращі рішення. На дошці записують:

— Яка річка найбільша?

— Яка річка протікає через наше місто?

— В яку річку, більшу за розміром, впадає та чи інша річка?

— В яке море впадають ці ріки?

— Як пишуть географічні назви?

Правила поведінки під час "мозкового штурму":

1. Намагатися висунути якомога більше ідей.

2. Включити свою уяву: не відкидати ніякої іде тільки тому, що вона суперечить загальній думці.

3. Можна розвивати ідеї інших учасників.

4. Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим ідеям.

 

Робота в групах дає можливість учням висловлю­ватись, обмінюватися ідеями з партнерами в групі і лише потім озвучувати свої думки перед класом.

Вчитель об’єднує учнів у групи, пропонує завдан­ня, дає декілька хвилин для спільного обговорення. Наступним етапом є представлення результатів роботи кожної групи, обмін своїми ідеями та аргументами з усім класом.

Отже, використання інтерактивних методів та форм надає можливості для організації ділової співпраці з метою вирішення поставленої в класі навчальної проблеми.

Вільне спілкування на уроці, висловлювання власної думки, повага до думки оточуючих — необхідні умови, що забезпечують ефективність нових технологій.

Оптимізація підбора учбово-демонстраційного матеріалу до уроків, на яких застосовується комплекс інтерактивних і аудіовізуальних засобів, може бути здійснена за допомогою учбово-методичного посібника для вчителя, що містить:

- зразкове поурочне планування по курсам, у якому дані поурочні організаційні і методичні рекомендації з підбора і використання інтерактивних мультимедійних комп’ютерних програм і відеопрограм на уроках;

- методичні рекомендації з комплексного використання інтерактивних і аудіовізуальних засобів на різних типах уроків географії;

- варіант(и) класифікації, у цілому, нових для вчителя інтерактивних засобів навчання;

- докладні анотації широко розповсюджених відеоматеріалів, по яких учитель може самостійно підібрати відеофрагменти до уроку, якщо його не влаштовують запропоновані рекомендації в тексті планування.

Подібний посібник був розроблений в Росії для електронного мультимедіа-видання "Початковий курс географії. 6 клас" у формі зразкового поурочного планування, звичного для будь-якого вчителя. Що містяться в плануванні рекомендації дозволять учителю використовувати електронний підручник при організації різних форм роботи з учнями систематично на кожнім уроці.

Уроки в планування містять у собі:

- теми;

- мети уроку;

- основний зміст навчального матеріалу, що повинний бути розібране на уроці;

- ведучі поняття уроку;

- методичні рекомендації з використання електронного підручника:

- при вивченні нового матеріалу;

- при первинному закріпленні отриманих на уроці знань і умінь;

- при проведенні практичних робіт;

- при тематичному контролі і корекції знань.

- обов’язкову для засвоєння географічну номенклатуру;

- устаткування (якщо необхідно);

- програмні практичні роботи;

- роботи в контурних картах;

- посилання на текст підручника.

Як показує досвід комплексного застосування інтерактивних, аудіовізуальних і екранно-звукових засобів навчання в школі оптимальною формою використання навчальних електронних видань у викладанні природничо-наукових дисциплін є висновок учбово-демонстраційної інформації на великий екран. При цьому досягається масштабне наочне уявлення навчальної інформації при безумовному дотриманні санітарних правил і норм у частині використання комп’ютера учнями. Форма використання, що рекомендується тому, електронного підручника - висновок зображення на великий екран за допомогою якого-небудь демонстраційного пристрою.

При такій формі організації роботи можна максимально реалізувати можливості мультимедиа-курса й ілюстративного матеріалу в словнику і текстовій частині підручника. Текст у розділах мультимедіа-курсу буде корисний як учням на уроці при поясненні нового, так і вчителю в процесі підготовки до уроку і роботи безпосередньо на уроці.

Використання нових інформаційних технологій змушує переглядати зміст навчального предмета "географія". Від вивчення великого обсягу фактичного матеріалу поступово має сенс переходити до навчання прийомам його самостійного пошуку, узагальнення і систематизації, оскільки сучасні технічні засоби дозволяють з постійно зростаючою швидкістю обробляти і надавати доступ до великого обсягу людських знань. Особливо велику роль тут грають бурхливо розвиваються телекомунікаційні мережі типу Інтернету, що стирають просторові бар’єри.

IV. Конспект уроку – презентації « Тихий океан-найбільший океан світу. Дослідження океану».

 

Тема уроку: «Тихий океан- найбільший океан світу. Дослідження Тихого океану».

Мета: поглибити знання учнів про географічне положення океану, історію дослідження, особливості будови дна океану.

Обладнання уроку: фізична  карта світу, ММ презентація « Тихий океан», атласи, картини природи океану, підручники.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення уроку: інтегрований урок.

Опорні поняття: географічне положення, протяжність океану, будова дна, течії, кліматичні пояси, органічний світ і особливості його поширення, історія дослідження океану.

 

Хід уроку:

 

I. Організаційний момент.

Психологічний настрій учнів на продуктивну, творчу працю.

Прийом «Аукціон»

Учні називають та показують по карті географічні об’єкти океану (хто називає і показує більше — отримує додаткові бали).

Визначення мети та завдань уроку (учні виконують цю роботу самостійно під керівництвом учителя).

II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

Прийом «Асоціація»  (на аркуші паперу написане слово «океан»)

Які асоціації викликало у вас слово ОКЕАН?

Таким чином, Тихий океан — складова частина Світового океану, велетенська природна водойма і т. ін.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Як ви вважаєте, чому вивчення океанів є важливим завданням засвоєння географічних знань?

IV. Вивчення нового матеріалу.

Тихий океан займає 1/3 всієї земної поверхні і ½ площі Світового океану. Океан омиває береги 5 материків (за картою зв’ясовуємо які). Західна частина океану обмежена Євразією і Південною Америкою. На півночі через Беренгову протоку океан сполучається з Північним Льодовитим океаном,а на півдні обмежується Антарктидою.

Площа океану-178,7 млн км.кв.

Максимальна глибина- 11022 м (Маріанський жолоб).

Кількість морів-25.

Найбільші моря- Тасманове, Філіппінське, Коралове, Берингове, Південно- Китайське.

Найбільша затока  - Аляска.

Найбільші острови та групи островів – Зондські, Нова Гвінея, Нова Зеландія, Японські.

Дослідження океану.

Початок освоєння європейцями Тихого океану поклав  Ф. Магеллан, експедиція якого здійснила в 1519- 1521 рр. навколосвітню подорож.

Розповідь про історію виникнення назви океану.

Від початку XVIII ст. до кінця XIX ст. вивчалися фізичні властивості океанічних вод та проводилися глибоководні дослідження океану. Особливо важливі результати здобули експедиції англійського судна « Челленджер» ( 1874- 1876 рр).

 

Провів значні дослідження в Тихому океані адмірал Степан Макаров, що був членом експедиції на кораблі «Витязь» ( 1886- 1889 рр).

Період з кінця XIXст. Характеризується комплексними дослідженнями океану, що проводяться з морських суден та берегових станцій. У другій половині XX ст. цікаві дослідження проводили Тур Хейєрдал  та Жак- Ів Кусто.

Нині вивченням природи океану займаються спеціально створені міжнародні організації.

 

V. Фізкультхвилинка.

VI. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Експрес – тест»  із взаємоперевіркою.

1. Площа Тихого океану складає:

а) 178,7 млн км.кв.; б) 180 млн км.кв.; в) 177,8 млн км.кв.

2. Кількість материків, береги яких омиває Тихий океан:

а) 6; б) 5; в) 4.

3. Найглибша западина світу:

а) Перуанський жолоб; б) Маріанський жолоб.

4. Води Тихого океану замерзають...

а) по всій акваторії; б) у високих північних і південних широтах.

VII. Підсумок уроку:  Дайте оцінку уроку, використовуючи слова: мені сподобалось..., я дізнався (лась)..., я зрозумів (ла)...

VIII. Домашнє завдання

•          Опрацювати текст підручника.

•          Підготувати додатковий матеріал про природу та особливості Океанії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Інтерактивне навчання – це насамперед діалогове спілкування між вчителем і учнем. Тому вчитель організує навчальний процес таким чином,що практично всі учні виявляються залученими в процес пізнання.

Спільна діяльність учнів у процесі освоєння навчального матеріалу означає , що кожний вносить свій внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. В умовах доброзичливості , взаємної підтримки учні одержують не тільки знання, але йде і розвиток пізнавальної діяльності, що переводить її на більш високі форми кооперації і співробітництва.

У ході діалогового навчання учні вчаться критично мислити , вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, брати участь у дискусіях , спілкуватися з іншими людьми.

З метою підтримки інтересу до предмета рекомендується впроваджувати науково- пошукові дослідницькі уроки.

Серед форм і методів, які включає у себе інтерактивне навчання на уроках географії мають переважати наступні:

Форми: традиційні і нетрадиційні творчі, самостійні роботи, уроки-семінари , ділові ігри, конференції, подорожі і т.д.

Методи : інтерактивні, метод дискусій, метод проектів, метод проблемного викладення матеріалу.

 

 

 

 

 Список використаної літератури

 

1. Довгань Г.Д. Інтерактивні технології на уроках географії: [Навч.- метод. посіб.] Г.Д. Довгань. - Х.: Вид. група"Основа", 2005. - 126 с. - (Б-ка журн. "Географія"; Вип.5(17).

2. Врублевська Марія Олексіївна. Секрети успішного уроку географії: [Навч. -метод. посіб.] М.О. Врублевська. Вид. група"Основа", 2005. - 141 с. - (Б-ка журн."Географія"; Серія "Урок від А до Я" Вип.8(20). - ISBN 966-333-207-7:

3. Яськова А.О. Використання інтерактивних методів у викладанні географії/ А.О. Яськова //Географія. -2006. -Лютий. (№ 3). - (Дод.). - С. 1-8.