Презентація Використання методів інтерактивного навчання на уроках біології. “Кросенс”. Сучасна головоломка для активізації пізнавальної діяльності школярів.

Використання методів інтерактивного навчання на уроках біології. “Кросенс”. Сучасна головоломка для активізації пізнавальної діяльності школярів. Учитель біології опорного закладу Садівської ЗОШ І - ІІІ ступенів Сумської районної ради Сумської області Воскобойникова Н.О.

«Перед людиною є три шляхи до пізнання: шлях мислення — найбільш благородний, шлях наслідування — найбільш легкий і шлях особистого досвіду — найбільш важкий». Конфуцій

Інтерактивні методи Рольова гра Метод “Прес” Дискусія Мозаїка Знайди помилку Займи позицію Мозковий штурм Акваріум Активізуюча вікторина Робота в парах Робота в групах Навчаючи -учусь мікрофон

Слово "кросcенс" означає "перетин значень" і придумано авторами за аналогією зі словом "кросворд", яке в перекладі з англійської означає "перетин слів". Метод розроблений Сергієм Федіним - письменником, педагогом, математиком і доктором технічних наук, художником та філософом Володимиром Бусленко Вперше опублікований в 2002 році 

Метод «кроcсенс» — один із сучасних розвиваючих методів, який належить до технології формування творчої особистості й заснований на візуальних зображеннях.

Виділено три основні типи сфер сенсорного досвіду — візуальний, кінестетичний та аудіальний. Незважаючи на те, що люди думають по-різному, 90 % усієї інформації ми сприймаємо за допомогою зорового аналізатора. Цю методику можливо використовувати в різних класах, але допомогою вчителю будуть самостійно створені кросенси учнів старших класів.

Для вчителя кроссенс – це: 1)    спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми); 2)   можливість показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з життям; 3)  можливість встановити  міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами.

Кроссенс сприяє:     розвиткові логічного, образного і асоціативного мислення, уяви; прояву нестандартного мислення і креативності; можливості самовираження; розвитку комунікативних і регулятивних уміннь; закріпленню навичок роботи з інформацією; підвищенню допитливості і мотивації до вивчення  предмету.

Кроссенс являє собою асоціативний ланцюжок, стандартне поле з дев'яти квадратиків . Дев'ять зображень розставлені в ньому таким чином, що кожна картинка має зв'язок з попередньою і наступною, а центральна об'єднує за змістом відразу декілька.

Зазвичай потрібно встановити зв’язки по периметру між квадратами 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8 8-7, 7-4, 4-1 («основа»), а також по центральному хресту між квадратами 2-5, 6-5, 8-5 и 4-5 («хрест»).

Основний сенс створення кроссенсу - це загадка, головоломка, ребус, завдання, яке призначене для певної аудиторії.

Як же читати кроссенс? Підкоряючись нормам читання, потрібно  читати зверху вниз і зліва направо. Хоча можна почати з будь-якої зрозумілої картинки.

Алгоритм створення кроссенса: 1.    Визначити тематику 2.    Вибрати  8-9 образів до теми. 3.    Знайти зв'язок  між елементами. 4.    Визначити послідовність елементів. 5.    Сконцентрувати значення в одному елементі (центральний квадрат). 6.    Виділити особливості кожного елемента навколо центрального квадрата. 7.    Підібрати картинки, що ілюструють вибрані елементи (образи). 8.     Замінити вибрані прямі  елементи (образи) і асоціації непрямими, символічними картинками. 9.    Побудова асоціативного зв’язку між образами елементів.

 Оцінюючи результати , необхідно враховувати такі умови: підтримувати баланс перевірки знань, навичок; застосовувати групове, змагальне та індивідуальне оцінювання, самооцінку та взаємооцінку учнів; обговорювати з учнями критерії оцінювання;  враховувати досягнення класу та індивідуальний прогрес учнів.

   Метод «кроссенс» можна поєднати із такими інтерактивними методами, як: робота в малих групах;  робота в парах; «мозковий штурм»;  «коло ідей»; «мікрофон».

Під час того, як діти намагаються розкрити кроссенс, підвищується їх комунікація, мотивація до предмета. Все це є яскраво забарвленим, викликає позитивні емоції, а емоційно наданий матеріал запам’ятовується краще.

Але треба розуміти, що урок не повинен перетворюватися на саму гру. На одному уроці бажано використовувати не більше двох кроссенсів. Учні повинні серйозно сприймати матеріал і під час закріплення нового матеріалу обговорювати не лише тему, що представлена в кроссенсі, а й інший матеріал, який вивчали на уроці.

Кроссенс можна використати: 1.    При формулюванні  теми і мети уроку; 2.    При вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації; 3.    При закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу; 4.    При підведенні підсумку роботи на уроці, включити як  рефлексію.

Необхідний для нормального росту та розвитку епітеліальної тканини. Входить до зорового пігменту родопсину. При авітамінозі – захворювання «Куряча сліпота»

Кроссенс — це знахідка для учнів, які навчаються на низькому рівні. Це своєрідна «шпаргалка», яку дитина може використовувати під час розповіді домашнього завдання. Але за певних умов: якщо вона її створила власноручно, використовує лише зображення, не має жодного слова-підказки.

Прийом “Кросенс” відповідає наступним принципам: Науковість; Ефективність; Гуманність; Універсальність; Креативність.

Дякую за увагу! Бажаю успіхів !