Презентація "Використання технології розвитку критичного мислення школярів на уроках біології""

Підготувала Стригун Олена Василівна, вчитель біології і основ здоров’я. Яготинської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Використання технології розвитку критичного мислення школярів на уроках біології

Критичне мислення-це процес обмірковування власних думок та причин виникнення певної точки зору, що передбачає послідовний ланцюжок операцій мислення

Мета технології розвитку критичного мислення: Формувати власну точку зору. Впевнено вести дискусію. Приймати виважені рішення. Самостійно здобувати знання. Відкрито спілкуватися. Логічно мислити та аргументувати

Рівні мислення. Творчість. Оцінювання. Аналіз Застосування. Розуміння. Запам'ятовування

Структура уроку з використанням технології критичного мислення

{93296810-A885-4 BE3-A3 E7-6 D5 BEEA58 F35}Мета І фази(актуалізація)Мета ІІ фази(усвідомлення змісту)Мета ІІІ фази(рефлексія)Оживити наявні знання. Порівняти очікування учнів з тим, що вивчається. Узагальнити основні ідеї. Оцінити рівень знань. Виявити основні моменти. Обмінятися думками. Визначити мету навчання. Зробити узагальнення і висновки. Виявити особисте ставлення. Зосередити увагу на темі. Поєднати зміст матеріалу з особистим досвідом учнів. Перевірити ці ідеї на практиці. Представити контекст для розуміння нового матеріалу. Поставити проблемне питання. Оцінити процес навчання.

Етап уроку. Ступінь розминки Ступінь актуалізації Ступінь усвідомлення змісту Ступінь рефлексії

Метод «Якщо…, то…»Мета: формування вміння правильно будувати речення за вказаним принципом. Учні працюють індивідуально.

 Вчитель (учень) говорить першу частину речення, а учень повинен продовжити його самостійно. Якщо до м’язів надходить мало кисню, то …Якщо носити тісне або на високому підборі взуття, то …Якщо постійно носити важкий портфель в одній руці, то…2. На листку паперу записується друга частина речення, учень повинен відгадати і дописати першу частину речення.…, то виникає сильний біль і навколо суглоба утворюється набряк.…, то накладають шину або використовують різні тверді предмети (палиці, парасольки, дошки, тощо).…, то виникає карликовість.

Метод "Це…, тому що"Мета: формування вміння правильно будувати речення пояснювального змісту за вказаним принципом.. При закріпленні знань на уроці з теми "Хімічний склад клітини" спочатку формулює речення вчитель. Наприклад: «Жири є важливим енергетичним резервом для організму, тому що під час їх окиснення виділяється багато енергії». Після цього учні по-черзі формулюють власні речення.методи використовують і під час актуалізації знань. Важливим моментом при їх використанні є те, що учні працюють індивідуально, що заставляє їх мозок продуктивно мислити.

Метод "Слухаємо – аналізуємо - записуємо". Мета: формування уважності, вміння концентрувати увагу під час слухання тексту і слухову пам’ять.

Як це робиться на практиці?На уроці з вивчення будови і функцій шлунку розглядається достатньо складне питання нейрогуморальної регуляції шлункового соковиділення. Учням пропонується текст про гуморальну регуляцію виділення шлункового соку, який зачитує вчитель. Послідовність роботи з текстом така: Під час першого читання тексту учні повинні записати: які гормони названі у тексті і скільки разів. Під час другого читання Учні повинні записати, де і коли виробляються гормони. Учитель втретє читає текст. Учні повинні записати з якою метою виробляються гормони

Метод "Читаємо – думаємо - узагальнюємо"Мета: формування аналітико-синтетичного мислення учнів. Учні працюють в групах.

Запропоновані методи заставляють дитину говорити, говорінню передує процес мислення, а мисленню – процес запам’ятовування. Якщо дитина не знає навчальний матеріал, вона не зможе правильно сформулювати речення за вказаними принципами. Чим частіше ми звертаємо увагу на правильно побудовані учнями речення, тим краще учні починають мислити.

Метод "Кола знання" Мета: формування аналітико-синтетичного мислення учнів Учні працюють в групах.

ЩО?Предмет, об’єкт, термін, явище, що потребує пояснення. ЯКА? ЯКИЙ? ЯКЕ?Якісні характеристики предмета, об’єкта, терміна, явища. ЧОМУ?Пояснення причини, яка обумовлює якісні характеристики. ДЛЯ ЧОГО?Пояснення основного призначення предмета за даною якісною характеристикою[1] Прим. Учні досить часто плутають якісні характеристики (ознаки) із призначенням (значенням) цього показника.

Матриця. В зовнішньому колі записуються подальші пояснення терміну, з поясненням призначення. Наприклад, "червоні – містять гемоглобін – переносити кисень" і т.д.[1]

Метод тестування. Мета: формування вміння працювати з тестами різних форматів. Учні працюють самостійно.

Метод "Підписуємо малюнок - пояснюємо" Мета: формування аналітико-синтетичного мислення учнів, вміння працювати з німими малюнками. Учні працюють в парах.

Роздаються німі картки, на яких вони повинні зробити відповідні позначення протягом 5хв.

Вчитель повинен вміти сприймати помилки дітей як один з важливіших компонентів їх розвитку. На помилках діти вчаться не допускати їх в майбутньому, адже всім відома стара поговірка, що не помиляється той, хто нічого не робить. Завдання вчителя – спрямувати думку дитини в потрібному напрямку, підштовхнути мислити і не боятися робити помилки. Помилки будуть завжди!

Метод "Складання тексту на основі запропонованих слів". Мета: формування вміння працювати з словами і науковими термінами, звертати увагу при читанні текстів на ключові (важливі) слова. Учні працюють в парі.

Найгірший ворог для учнів – сам педагог. Під час уроку вчитель нерідко поспішає і відповідає на поставлені питання самий, економлячи час – допомагає учневі знайти відповідь. Це тільки шкодить дитині. Свого часу Авраам Лінкольн зауважив, що неможливо допомогти людині, роблячи за неї те, що вона повинна і може зробити сама.

Діаграма Вена. Мета: формування вміння здійснювати порівняльний аналіз термінів, понять, явищ. Учні працюють в парі або групах.

Можна запропонувати роботу з готовою діаграмою. На нижче запропонованій діаграмі порівняно пам’ять і уяву. Учням пропонується відгадати показники, за якими їх порівняно.

Одного разу учень розмовляв з вчителем про плоди праці. Вчитель показав учневі дерево і запитав: Що це? Дерево, - відповів учень. Ти бачиш на ньому плоди?Ні, - відповів здивований учень. – А чому немає плодів, адже на дворі літо?Це непотрібне дерево, викорчуй його. Чому?Дерево повинне приносити плід, інакше з нього немає ніякої користі. Навчаючи дітей, вчитель повинен пам’ятати, що тільки думаючий учень приносить плоди. А навчити думати – завдання вчителя.