Словникова робота Екзистенціалі́зм або філософія існування (фр. existentialisme від лат. exsistentia — існування) — напрям у філософії XX століття, що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Основним проявом екзистенції є свобода, яка визначається як відповідальність за результат свого вибору.
Віктор Петров (Домонтович)Віктор Петров, він же Домонтович, він же Бер. Літератор, археолог, автор кількох інтелектуальних романів, претендент на звання першого українського постмодерніста. А також: зрадник, чекіст, колаборант. А також: незалежний мислитель і жертва режиму. Невловима особистість, що відкидала довгу і густу тінь.
Біографія Віктор Платонович Петров народився 10 жовтня 1984 року в місті Катеринослав (нині Дніпро). Про його батьків відомо доволі мало – батько Платон Петров був священником. Дитинство Віктор провів в Одесі. Початкову освіту здобув у Холмській чоловічій гімназії, яку закінчив 1913 року. Вступив до Київського університету на історико-філологічний факультет, який успішно закінчив 1918 року. Віктор Петров виявив себе надзвичайно здібним студентом і навіть отримав срібну медаль за свою дипломну роботу. Завдяки своїй зацікавленості у науковій діяльності залишився в університеті ще на два роки (до 1920) і отримував професорську стипендію.
Після університету займаймався літературною, критичною творчістю, та найбільше – етнографією. З 1925 до 1933 року працював в Етнографічній комісії Української Академії наук. З 1927 року був обраний її головою. Наприкінці 1920-х років вийшов друком перший роман Віктора Петрова, який і був підписаний псевдонімом В. Домонтович, “Дівчина з ведмедиком” (1928 р.). У ці ж роки написаний і другий роман письменника – “Дктор Серафікус” (хоч видати його вдалося лише у 1947 році в Мюнхені). Третій роман Віктора Домонтовича був написаний впродовж 1942-1943 років і виданий у 1948 р. у Рогенсбурзі.
1941 року Харків, в якому на той час проживав Віктор Петров, був окупований німцями. У 1942-1943 роках видавав часопис “Український Засів”. Після Другої світової війни опинився в Німеччині і став частиною активного руху українських емігрантів. Був одним із засновників Мистецького українського руху. Викладав в Українському вільному університеті у Мюнхені та у Теологічній академії Української автокефальної православної церкви. 18 квітня 1949 р. Петров несподівано зник з Мюнхена. Виникли версії щодо його вбивства, та через кілька років виявилось, що він живе й працює в Москві. 1956 року Віктор Петров переїхав до Києва та почав працювати в Інституті археології. Помер Віктор Петров 8 червня 1969 року за письмовим столом
Цікаві факти:Існує думка, що Віктор Петров активно співпрацював з радянською розвідкою починаючи з 1930-х років. Під час окупації німцями Харкова Віктор Петров носив німецький офіцерський мундир. У роки Другої світової війни брав участь у конференції, влаштованій німцями стосовно питання винищення караїмів. завдяки його доповіді нації караїмів вдалось уникнити знищення Псевдонімом В. Домонтович Віктор Петров підписував лише свої художні твори. За поясненням самого письменника це прізвище сягає корінням литовської доби і в литовській мові “damauntas” означає “той, що багато каламутить”. Філософські твори Віктор Петров підписував псевдонімом Віктор Бер, що означало “біологічний еквівалент рентгена”. Письменник знав добрий десяток мов, мав гострий розум розвідника, його інтелектуальний потенціал захоплював сучасників.
Трудність у сприйняті роману «Дівчина з ведмедиком» полягає у тому, що цей роман належить до нового для української літератури типу інтелектуального роману, будучи одночасно психологічним романом. Інтелектуальний роман — різновид роману, в якому увагу зосереджено на аналізі певної інтелектуальної проблеми та на внутрішньому світі персонажа.