Презентація "Вірші про синичку"

Синичка. Серго С. П.

Пташка невеличка,В неї білі щічки,Сірі лапки, чорна шапка,Фартушок жовтенький,голосок тоненький.І ця пташка невеличка. Називається синичка.

Я — синичка, я маленька. Високо літаю. Бачу все навколо себе,Все я помічаю.

Є у лісі хатка,Хатка невеличка. В ній живе-зимуєЧепурна синичка. Хоч кругом надворіХолодно, сніжисто,А у хатці тепло,Затишно і чисто. Простирадла з листя,Подушки мов з вати,Та не любить пташка. Довго в ліжку спати. Як почне світати —Вже вона співає. Піснею синичка. Весну наближає.

Синичко-сестричко,Умий своє личко. Дощиком, росою,Ніжною рукою. Заспівай веснянку,Розбуди до ранку. Відчини віконце,Щоб впіймати сонце. Забринить промінчик. Там, де я і Мурчик. З котиком вусатим. Візьми погуляти.

Синиці голодом намлілись –така зима, така зима!.. Оце б у вирій полетіти,-так Батьківщини ж там нема.

Жовтогруді пташенята. Просять хліба в двір їм дати. На морозі мерзнуть щічки,Прилетіли це синички.

Пташечка мене гука,Вийду - зразу ж утіка. Тільки в хату я зайду,Вже виспівує в саду. Винесу їй хлібця, сала,Щоб і завтра заспівала.

Прилетіли птиці - веселі синиці. Стали всі співати, весну закликати. Прийди, прийди, весно! Бо ми замерзаєм. Нема нам що їсти. І ми помираєм.

Синичко-сестричко,Умий своє личко. Дощиком, росою,Ніжною рукою. Заспівай веснянку,Розбуди до ранку.

Я синичка-чарівничка,В мене шапка невеличка. По деревах я стрибаю,Бо веселу вдачу маю.