ПЛАН1. ЩО ТАКЕ ВІРУСИ ТА ЯКА НАУКА ВИВЧАЄ ВІРУСИ?2. КОРОНАВІРУС.3. ВІРУСИ ГРИПУ.4. ВІРУС ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ.5. ВІРУС НАТУРАЬНОЇ ВІСПИ.6. ГЕРПЕСВІРУСИ.7. ВІРУС КРАСНУХИ.8. ПАРАМІКСОВІРУСИ.9. ПОЛІОВІРУС.10. ЕБОЛАВІРУС.11. ВІРУС СКАЗУ.12. ВІРУСИ ГЕПАТИТУ.13. ВІРУСИ КОКСАКІ.14. ПАПІЛОМАВІРУСИ ЛЮДИНИ.15. ФЛАВІВІРУСИ.
ЩО ТАКЕ ВІРУСИ ТА ЯКА НАУКА ВИВЧАЄ ВІРУСИ?Віруси — це паразитичні неклітинні системи, здатні розмножуватися в живих клітинах. Вірусологія – це наука про будову, хімічний склад, життєві цикли й роль вірусів у природі та житті людини.1892 р. Д. Й. Івановський досліджував листя тютюнової мозаїки.1899 р. М. Беєринк запропонував термін «вірус».
КОРОНАВІРУСКоронавірус — це гостре вірусне захворювання, що характеризується переважним ураженням дихальної системи та шлунково-кишкового тракту. Коронавірус є зоонозною інфекцією, тобто може передаватися людям від тварин. Для людини хвороботворними є респіраторні та кишкові коронавіруси. Найчастіше зустрічається респіраторний різновид захворювання, який зазвичай діагностується, як гостра респіраторна вірусна інфекція. Віруси нестійкі у зовнішньому середовищі. Вони миттєво гинуть при температурі понад 50 градусів, руйнуються під дією хлороформу, формаліну, етилового спирту або ефіру. Коронавірус добре переносить заморожування. Будова коронавіруса. Характерні симптоми коронавірусу при респіраторній формі:біль при ковтанні, чханні;риніт;головний біль;кашель;прояви гіпоксії;підвищення температури;лихоманка;м'язовий біль. Віріон коронавіруса
ВІРУСИ ГРИПУВідомо також про свинячий грип, на який перехворіло близько чверті мільйона осіб. Не вдалося вилікувати 0,007% зара- жених людей. Цей грип зобов'язаний своєю назвою тваринам, які є його носіями, - свиням. У людей він проявляється у вигляді кашлю, нежитю, болю в горлі й м'язах, а також загальної слабкості на тлі підвищеної температури тіла. Важка форма хвороби супроводжується задишкою, нудотою, блюванням; її перебіг ускладнюється пневмонією. Віруси грипу поділяються на 4 типи: А, В, С, D. Серед них нешкідливим для здоров'я людини є лише один тип D, оскільки він інфікує велику рогату худобу. 3 трьох інших най більшу загрозу становить тип А. Це він зазвичай стає причиною епідемій і пандемій, що забирають тисячі й мільйони людських життів. Найнебез печнішими представниками вірусів типу А лікарі вважають H1 N1 i H5 N1. Вірус H1 N1 у 1918 р. спричинив пандемію іспанського грипу, під час якої заразилися близько 550 млн людей або 30% населення планети. Подібні симптоми має і захворювання, яке викликає вірус H5 N1. Нам воно відоме як пташиний грип. Однак він набагато небезпечніший за свинячий, оскільки в 60% випадків закінчується смертю хворого. Пташиний грип не передається від людини до людини, заразитися ним можна тільки від птахів. Але якщо він зміниться внаслідок мутації та отримає цю здатність, число його жертв буде обчислюватися десятками мільйонів. Аби запобігти такому розвиткові подій, дослідники розробили протигрипозну вакцину, клінічні випробування якої ще не завершено.
ВІРУСИ ГРИПУЗ моменту зараження людини вірусом грипу до появи перших симптомів зазвичай проходить від 1 до 5 днів. Оскільки ця симптоматика характерна й для інших гострих респіраторних вірусних інфекцій, лікарі на неї не покладаються. Під час діагностування грипу вони спираються на результати дослідження мазк який беруть зі слизової оболонки носоглотки.
ВІРУС ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИВідкритий у 1983 р. вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) уважають одним з найнебезпечніших. Він уражає клітини імунної системи, знижуючи опірність організму до інших інфекцій. Якщо не стримувати розвиток ВІЛ, у зараженої людини з'являється синдром набутого імунодефіциту (СНІД). На цій стадії захворювання організм уже не може захищатися від інших патогенів, з якими в здоровому стані він легко справлявся. Унаслідок цього будь-яке захворювання може призвести до смертельного наслідку. Потрапляючи до організму, ВІЛ починає атакувати імунну клітину (найчастіше Т-лімфоцит). Він прилипає до неї, використовуючи білок гліко-протеїн. З'єднавши свою оболонку з клітинною, патоген проникає всередину й опиняється в ядрі. Там за допомогою ферментів (полімеразний комплекс) він вбудовує свою РНК у ДНК клітини та змушує її «штампувати» ВІЛ. Перші ознаки захворювання можуть з'явитися на 3-6 тижні з моменту зараження. У більшості випадків вони нагадують симптоми грипу. Іноді організм реагує на проникнення «агресора» нудотою, блюванням, діареєю і стрімкою втратою ваги. Потім настає безсимптомна стадія, яка може тривати 5-10 років, після чого розвивається СНІД.
ВІРУС НАТУРАЛЬНОЇ ВІСПИНатуральна віспа (чорна віспа) - високозаразливе захворювання. Його спричиняють два види вірусів, один з яких призводить до смерті в сорока випадках зі ста, а другий приблизно в трьох. Ліків проти чорної віспи на той час не було. Епідемії слідували одна за одною, їхніми жертвами става ли мільйони людей. Захворювани завжди перебігало у важкій формі і супроводжувалося лихоманкою, блюванням, болями в ділянці попереку. Шкіра інфікованих людей вкрива пухирцями, на місці яких протя пари тижнів утворювалися рубці. Дієвий засіб боротьби з віспою зумів знайти наприкінці XVIII ст. англійський лікар Едвард Дженнер.
ГЕРПЕСВІРУСИВисипання на губах, яке в народі називають застудою, ознака герпетичної інфекції. Її спричиняє вірус простого герпесу, що май характерна 2 різновиди тип 1 (ВПГ-1, або герпесвірус людини тип 1) і тип 2 (ВПГ-2 або герпесвірус людини тип 2). 3 двох вірусів найбільш небезпечний ВПГ-1: він не тільки є причиною висипань на губах і в роті, але й може призводити до запалення рогівки очей і пошкодження мозку. ВПГ-2 здебільшого вражає шкіру та слизову оболонку геніталій (статевих органів). Про наявність інфекції сигналізують наступні симптоми поява свербежу або болю та утворення пухирців, які за кілька днів підсихають і перетворюються на кірочку. Ще один представник групи герпесвірусів вірус вітряної віспи. Його також називають варицелла-зостер і герпесвірус людини третього типу (ГВЛ-3). Він виступає збудником вітряної віспи (більш відомої як вітрянка) та оперізувального герпесу (оперізувального лишаю). Вірус простого герпесу може пe редаватися контактно-побутовим, повітряно-крапельним, статевим шляхом, а також може переходити в період вагітності від матері до плода. Науковці ще не створили препарат, що міг би позбавити людей вірусу герпесу. Однак існують противірусні засоби, які здатні сповільнювати розвиток інфекції, аби не дати вірусу активізуватися й спричинити загострення захворювання та вакцинації.
ВІРУС КРАСНУХИКраснуху німецький лікар Фрідріх Гоффман докладно описав ще в 1740. проте її збудник було виділено лише двісті років по тому. На відміну від кору це захворювання вважають безпечним, оскільки воно легко пе реноситься й зрідка призводить до серйозних ускладнень. Інфекція, передається від людини до людини під час чхання й кашлко, а також у разі контакту зі слиною чи мокротинням хворого. Інкубаційний період триває 10- 25 днів. Якщо захворювання перебігає без ускладнень за 3-4 дні висип безслідно зникає. Однак ще 1- 2 тижні хворий залишається небезпечним для оточення.
ПАРАМІКСОВІРУСИЕпідемічний паротит, відомий нам як свинка, уперше згадується в роботах Гіппократа, що датуються V ст. до н. е. Давньогрецький цілитель докладно описав перебіг хвороби, однак не зміг з'ясувати її причину. Науковці зуміли виявити збудника тільки в 1930-х рр. Ним виявився вірус паротиту, що входить до родини параміксовірусів. Він проникає до організму через слизові оболонки носа, рота й очей. У переважній більшості випадків інфекція поширюється повітряно-крапельним шляхом: під час розмови, кашлю чи чхання. Його головною мішенню стають привушні слинні залози, але іноді інфекція може вражати очі, головний мозок, підшлункову залозу, нирки, яєчка, яєчники, суглоби. Інкубаційний період інфекційного захворювання триває від декількох днів до місяця.
ПАРАМІКСОВІРУСИМедики вважають кір одним з найнебезпечніших інфекційних захворювань. У них на це є дві причини. Перша високий рівень заразності. Дев'ять з десяти осіб, що опинилися поруч із хворим, неодмінно потім захворіють на кір. Друга причина великий ризик ускладнень, які можуть призвести до летального наслідку. Через інфекцію в горлі, вухах, бронхах, легенях, печінці та лімфатичних вузлах можуть розвинутися запальні процеси. Тому для боротьби з вірусом, змалечку двічі роблять щеплення. Збудником захворювання виступає вірус кору, що належить до родини параміксовірусів. Він досить швидко гине під дією сонячних променів, під час кип'ятіння та обробки антисептичними засобами, однак у людському організмі виявляє просто чудеса витривалості, Інфекція поширюється повітряно-крапельним шляхом із частинками слини й виділеннями з носа. Інкубаційний період становить 1 – 2 тижні.
ПАРАМІКСОВІРУСИПарагрип - це вірусне захворювання, яке зазвичай передається повітря. но-крапельним шляхом, зрідка контактно-побутовим. Збудником парагри пу виступає однойменний вірус, що належить до родини параміксовірусів. Варто йому опинитися поза організмом людини, як він швидко гине. Вірус парагрипу дуже вразливий до соняч ного світла, його можна легко зни щити за допомогою дезінфекційних засобів і шляхом кип'ятіння. Вірус парагрипу інфікує слизову оболонку носоглотки, уражаючи органи тільки в людей з низьк імунітетом. Інкубаційний період з чайно становить 2-5 днів, триваліс захворювання, що перебігає б ускладнень, 7-10 днів. Послаблення імунітету й несвоєчасне звернення за медичною допомогою може призвести до запальних процесів у носоглотці, вухах, бронхах, леге- нях та до інших ускладнень. У дітей існує загроза розвитку несправжнього крупу - запалення гортані, що супроводжується набряком і утрудненням дихання.
ПОЛІОВІРУСПоліомієліт — інфекція, збудником якої є поліовірус. До недавнього часу існувало три його різновиди - тип 1, тип 2, тип 3. Відомо, що вірус поширюється орально-фекальним (через немиті руки) повітряно-крапельним і контактним шляхом. Спочатку він уражає слизову оболонку рота носоглотки, потім «спускається» в кишечник. Разом з кров'ю збудник може проникати до головного та спинного мозку, де руйнує вові клітини нейрони. Наслідком цього порушення мовлення й утруднення ковтання, послаблення м'язів рук і ніг і повний параліч кінцівок. Зазвичай інфікування відбувається в дошкільному віці. При попаданні в організм поліовірус уражає нервову систему. Препаратів, які б були здатні знищити вірус поліомієліту в організмі хворої людини, поки що не існує. Проте ефективний спосіб запобігти небезпеч- ному захворюванню все ж таки є - це вакцинація.
ЕБОЛАВІРУСРід еболавірусів представлений шістьморагічну лихоманку ни цілком безпечні, інші спричиняють геморагічну лихоманку Ебола захворювання призводить до пошкодження стінок кровоносних судин і появи кровотечі. У 25-90 випадках зі 100 геморагічна лико манка Ебола має летальний наслідок. Інкубаційний період триває до 3 тижнів.
ВІРУС СКАЗУЛікарі ставлять сказ в один ряд з такими небезпечними інфекціями, як ВІЛ, чума, геморагічна лихоманка Ебола. Якщо заражена людина своєчасно не отримує медичну допомогу, у 99 випадках зі 100 хвороба закінчується смертю. Вірус сказу (рабівірус) передається людині зі слиною хворої тварин здебільшого під час укусу або лизання пошкоджених ділянок шкіри (відкритих ран, свіжих подряпин тощо). Переносниками сказу найчастіше бувають собаки, вовки, лисиці, єноти, кажани и гризуни. Інкубаційний період звичайно триває 1-6 місяців. За цей час вірус уражаючи одну за одною нервові клітини і дістається по ланцюжках нейронів до спинного, а потім до головного мозгу та викликає його запалення. Спочатку сказ маскується під грип, у хворого дещо підвищується температура, з'являються нездужання, біль у горлі, нудота та блювання. За кілька днів до них додаються безсоння, агресивність, напади паніки. Потім виникає боязнь води, повітря, світла, починаються збої в роботі серця, з'являються судоми. Хворий може непритомніти, а за 2-7 днів впадає в кому - так медики називають стан між життям і смертю, коли людина ні на що не реагує. Приблизно за 2 тижні настає смерть. Людині, яку вкусила тварина, слід промити рану розчином господарського мила, ретельно обробити її спиртом або розчином йоду й негайно звернутися до найближчого травмпункту. Краще перестрахуватися й пройти курс вакцинації проти вірусу сказу.
ВІРУС ГЕПАТИТУЗапалення печінки називають гепатитом. Причиною його розвитку мо жуть бути чинники, що аж ніяк не стосуються інфекцій. Наприклад, застосування деяких медичних препаратів або надмірне вживання алкоголю. Однак найчастіше збудниками захворювання стають патогени бактерії та віруси. Науці відомо кілька видів вірусу гепатиту, найбільш поширеним серед яких є гепатит А, а найбільш небезпечними В і С. Усі вони вражають клітини печінки. Однак гепатит А лише іноді супроводжується ускладненнями, а В і С часто призводять цирозу (руйнування клітин печінки) та раку до серйозних захворювань. Гепатит А (хвороба Боткіна) передається від хворої людини до здорової через воду, харчові продукти, побутові предмети. Інкубаційний період до 50 днів. Перші симптоми такі самі, як у грипу, - підвищена температура (37, 37,5 °С), слабкість, біль у м'язах, нудота, блювання. Іноді жовтіють шкіра і очі, темніє сеча, на тілі хворого проступають сині плями. Вірус гепатиту В міститься в слині, сечі, спермі, вагінальних виділеннях, крові. Викликане ним захворювання може перебігати непомітно, супроводжуючись лише незначним нездужанням і втомою, а може мати ті ж таки ознаки, що й гепатит А. За кілька місяців хвороба або відступає, залишаючи після себе довічний імунітет, або переходить у хронічну форму.
ВІРУС ГЕПАТИТУІнфікування гепатитом С призводить до хронічної форми захворювання у 80% випадків. У хворого можуть розвинутися цироз або рак. Найчастіше зараження відбувається під час переливання крові, використання нестерильних хірургічних і стоматологічних інструментів, багаторазових шприців, а також у разі статевого контакту.
ВІРУСИ КОКСАКІВіруси Коксакі, як і поліовірус, належать до ентеровірусів - патогенів, що розмножуються в шлунково-кишковому тракті людини. Найчастіше вірус уражає дітей у віці до 10 років. Хвороба звичайно починається з підвищення температури до 39-40 °С, почервоніння горла й появи болю під час ковтання. Шкіра рук, ніг і голови людини вкривається висипом у вигляді пухирців, як при вітрянці. У дорослих такий симптом спостерігається зрідка. вірус Коксакі типу А може спровокувати розвиток гострого кон'юнктивіту, герпетичну (герпесну) ангіну, зрідка - менінгіт. Вірус Коксакі типу В здатний спричинити запалення серцевого м'яза, печінки, легеневої плеври. Таким хворим людям уже не обійтися без допомоги лікарів.
За різними оцінками спеціалістів, від 10 до 12% населення планети інфіковане папіломавірусом людини. Існує понад 100 типів цього вірусу. Деякі з них не можуть зашкодити здоров'ю, але є й такі, чиє проникнення до організму загрожує онкологічними (раковими) захворюваннями. Відносно нешкідливі представники родини папіломавірусів призводять до утворення папілом (більш звична назва бородавки) та кондилом (гострокінцевих бородавок) навколо ануса й на статевих органах. Бородавки на інших частинах тіла людини теж можуть з'являтися через папіломавірус, але можуть мати й інше походження. До найбільш небезпечних для організму зараховують 14 типів папіломавірусу. Усі вони причетні розвитку в людини ракових захворювань, зокрема шийки матки. ПАПІЛОМАВІРУСИ ЛЮДИНИ
ПАПІЛОМАВІРУСИ ЛЮДИНИПатоген здебільшого передається під час статевих контактів. Але оскільки він здатний проникати в шкіру навіть через мікротріщини, що з'являються в разі її злущування, підхопити інфекцію можна під час відвідування басейну, лазні, спортзалу. Найефективнішим способом профілактики вважають вакцинацію. Вона виробляє імунітет до типів вірусу, що зумовлюють рак шийки матки. Препаратів, здатних повністю знищити вірус в організмі, немає. Лікарі можуть тільки пригнічувати активність його прояву, гальмуючи розмноження патогену. Якщо ж захворювання загострюється, медики усувають наслідки діяльності папіломавірусу бородавки та тканини, уражені раковими клітинами.
ФЛАВІВІРУСИФлавівіруси - це велика група вірусів, переносниками яких виступають кліщі й комарі. Одним із захворювань, зумовлених цими патогенами, с Кліщовий енцефаліт. Інфекція, що вражає спинний і головний мозок, може Призводити до появи лихоманки, галюцинацій, збоїв у роботі серця, паралі чу й закінчуватися смертю хворого. Найчастіше збудник потрапляє в кров людини під час укусу кліща або розчісування ранки, що утворилася на шкірі. Заразитися енцефалітом можна й іншим шляхом спожива- ючи некип'ячене молоко інфікованих тварин або вироблені з нього сир, сметану та інші продукти. Інкубаційний період звичайно триває 10-14 днів, але може до- сягати й 60. Хвороба починається з підвищення температури до 38- 39 °С, появи ознобу, сильного го- ловного й м'язового болю, нудоти, блювання. Навіть у разі своєчасної медичної допомоги повністю одужують лише 20-50% хворих людей.
ФЛАВІВІРУСИЩороку близько 200 тис. людей у країнах Африки, Центральної і Південної Америки хворіють на жовту лихоманку. Її збудником є вірус з родини флавівірусів, а переносником - комарі, Інкубаційний період захворювання триває від 3 до 6-10 днів. Вірус спочатку проникає до лімфатичних вузлів, а потім з кров'ю розноситься по всьому організму, уражаючи майже всі внутрішні органи. Інфекція дається взнаки м'язовими і головним болем, сильною нудотою і блюванням, підвищенням температури до 39-40. На 3-4-й день жовтіють шкіра та склери очей. Тиждень по тому стан хворого поліпшується і може настати одужання. У разі важкої форми захворювання спостерігається погіршення: виникають крововиливи на шкірі, починаються внутрішні кровотечі, стрімко знижується артеріальний тиск, починаються збої в роботі серця, може розвинутися запалення легенів та енцефаліт. Уникнути епідемії жовтої лихоманки дозволяє дезінсекція водойм (знищення комарів) і проведення профілактичної вакцинації населення.
