Презентація виступу "Безпечне освітнє середовище – умова сучасної освіти"

педагогічний стаж:18 роківосвіта: вища. Білецька Олена Вікторівна вихователь. Комунального закладу «Харківська санаторна школа №11» Харківської обласної ради

Безпечне освітнє середовище – умова сучасної освіти

Основними ідеями сучасної освіти є ідеї забезпечення прав, свобод та інтересів дітей. Сьогодні суспільство бажає бачити школу не лише одним з освітніх ресурсів, але й простором розвитку та співпраці як всередині, так і по відношенню до зовнішнього світу.

Водночас у сучасних швидкозмінних умовах освітнє середовище закладу освіти не є ізольованим від зовнішніх і внутрішніх факторів, їх впливу, які можуть мати як позитивний результат, так і містити загрози, небезпеки та ризики. Для протидії таким змінам необхідно, щоб освітнє середовище навчального закладу було захищеним, безпечним.

Безпечне освітнє середовище в закладі освіти — складові, які забезпечують всі необхідні умови для навчання, успішної соціалізації та гармонійного розвитку дітей і підлітків із наголосом на питаннях захисту життя і здоров’я. Такими умовами є: сприятливе фізичне і психосоціальне середовище, навчання важливих для життя компетентностей, демократичне управління школою, партнерство та соціалізація.

Модель формування безпечного освітнього середовища в закладі освіти

Безпечне освітнє середовище в санаторній школі №11 ґрунтується на таких принципах:1. Презумпція талановитості дитини. Забезпечення рівного доступу до освіти, заборона будь-яких форм дискримінації. 2. Цінність дитинства. Відповідність освітніх вимог віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру.3. Радість пізнання. Організація пізнавального процесу, який приноситиме радість дитині, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини. Широке використання в освітньому процесі дослідницької та проектної діяльності.4. Розвиток особистостіЗамість «навченої безпорадності» — плекання самостійності та незалежного мислення. Підтримка з боку вчителя/вчительки розвиватиме у дітей самоповагу та впевненість у собі.5. Здоров’я та безпека. Формування здорового способу життя і створення умов для фізичного й психоемоційного розвитку, що надзвичайно важливо для дітей молодшого шкільного віку. Створення атмосфери довіри і взаємоповаги. Перетворення школи на безпечне місце, де немає насильства і цькування.

Спираючись на дослідження провідних науковців (В. Бехтерєва, І. Дубровіної, Т. Бессонової, Н. Бойко, І. Богданової, О. В. Волянської, та ін.), адміністрація нашої санаторної школи за підтримки кращих педагогів створила ефективний освітньо-реабілітаційний простір розвитку особистості, її самоактуалізації та самореалізації з урахуванням сучасних викликів .

Організація лікувально-профілактичної та реабілітаційної роботи в санаторній школі проводиться з урахуванням клінічних проявів захворювань і психологічних особливостей вихованців.

Пріоритетним напрямом роботи практичного психолога санаторної школи, згідно «Положення про загальноосвітню санаторну школу», є психологічний супровід індивідуальності особистості в освітньо-реабілітаційному процесі.

Стратегічною лінією діяльності колектив санаторної школи обрав зміцнення всіх складових здоров’я дітей, укорінення життєвих орієнтирів, цінностей здорового способу життя, створення умов для здобуття учнями освіти. З метою впровадження здоров’язбережувальних технологій сьогодні у закладі створені:• сприятливі умови навчання дитини (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методів навчання та виховання);• оптимальну організацію освітнього процесу відповідно до стану здоровʼя, психологічних, вікових, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм;• повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Прослідкувати позитивний вплив здоров’язбережувальних технологій можна за результатами моніторингу участі вихованців у Всеукраїнських учнівських олімпіадах із навчальних предметів за останні 3 роки.

Вихователь повинен прагнути пізнати людину такою, якою вона є в дійсності, з усіма її слабкостями і в усій її величі, з усіма її буденними, дрібними потребами і з усіма її великими духовними вимогами... Тоді тільки буде він спроможний черпати в самій природі людини засоби виховного вплину, а засоби ці величезні!                                                                                                 К. Д. Ушинський 

Список використаних джерел Нечипоренко В. В. Становлення освітньо-реабілітаційного закладу нового типу// Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство : Наук.-метод. зб. – К. : Контекст. – 2000. – с. 158-161 Адаптпція учнів до шкільного навчання. /Укладачі: О.. Марінушкіна, Ю. Замазій// Харків, ХАНО, 2011 Бондар В. І. Освіта дітей з особливими потребами: пошук та перспективи /В. Бондар// Сучасні тенденції розвитку спеціальної освіти України: Українсько-Канадський досвід За ред. В. І. Бондаря, Р. Петришина. – К., 2004 Єрмаков І. Г. Проектне бачення компетентнісно спрямованої середньої школи: Практико зорієнтований посібник / І. Г. Єрмаков, В. В. Нечипоренко, Д. О. Пузіков// – Запоріжжя: Вид-во Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру, 2011 Родигіна І. В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання /І. В. Родигіна. //– Х. : Видав. група «Основа», 2005 Павлютенков Є. М. Орієнтуватись на життєву компетентність людини /Є. М. Павлютенков // Школа життєтворчості особистості: Наук.-метод. зб. /Ред. кол. В. М. Доній (голова), Г. М. Несен (заступник голови), І. Г. Єрмаков (наук. редактор) та ін.// – К. : ІСДО, 1995 Сохань Л. В. Життєва компетентність у технології життєздійснення /Л. В. Сохань, І. Г. Єрмаков // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство : Наук.-метод. зб. /Ред. кол. Н. Софій (голова), І. Єрмаков (керівник автор. колективу і наук. редактор) та ін.// – К. : Контекст, 2000 Ящук І. П. Формування життєвої компетентності особистості старшокласників загальноосвітніх шкіл України: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання». – 2001