Презентація "Вітчизняні памятки мистецтва середньовіччя"

Вітчизняні пам’ятки мистецтва Середньовіччя8 – клас

Візантійське мистецтво – стиль у мистецтві , що був характерний для Балкан, Малої Азії та Східної Європи 4 – 15 ст. Де головним центром була Візантія (Східна Римська імперія) зі столицею Константинополь. Цей стиль був поширений і на території України. Сама Візантія розвинула цей стиль мистецтва на основі християнства та попередніх римських традицій. В Україні вплив цього стилю ми відчуваємо і досі: У містах залишилися пам'ятки культури того часу, як Софія у Києві, що були центром духовності та політики;Із того часу прийшла традиція іконописання.

З IX ст. Київська Русь почала активно контактувати з Візантією знаменитим шляхом «з варягів у греки». Поїздка київської княгині Ольги до імператора Костянтина Багрянородного в середині X ст. мала велике значення для подальшого розвитку торговельно-політичних відносин між обома державами і поширення християнства на Русі. З Візантії у великій кількості прибували богослужебні книги і предмети християнського культу, було запозичено церковний спів. Давньоруські князі запрошували до Києва візантійських архітекторів і художників для спорудження храмів та монастирів. Українське богослов’я, іконопис, церковна архітектура та література тривалий час дотримувалися візантійської традиції. Остаточно християнство закріпилося з 988 р. коли князь Володимир, сам прийняв християнство а потім похрестив мешканців Києва, а згодом і всю державу. Шлях із варя́гів у гре́ки, Варязькі шляхи («Грецький шлях») — назва основного водного торгового шляху Київської Русі, що зв'язував північні райони країни з південними руськими землями і скандинавські країни з Візантійською імперією.https://www.youtube.com/watch?v=a. IBm. Ja2 TITE8 клас. Мистецтво. Мистецтво Середньовіччя: Київська Русь та Візантія

Найкращим зразком споруди у візантійському стилі є Софійський собор у Києві, що зберігся до нашого часу (втім, зазнав суттєвої перебудови в епоху бароко). Сучасний вигляд храму — реконструкція його в первісних формах. У плані — це майже квадратна чотиристовпна хрестовокупольна споруда. Головна особливість архітектури храму — оригінальне вирішення переходу від прямокутної основи до барабану за допомогою триуступних арок-закомар. Ефект руху вгору досягається також і за допомогою вертикального членіння фасадів багатопрофільними пілястрами.. Вікна і арки мають стрільчату форму. П’ятницька церква. Кін. XII–поч. XIII ст. Чернігів. Софійський собор. XI ст. Київ. ВІЗАНТІЙСЬКИЙ СТИЛЬ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ

У внутрішньому оздобленні храмів візантійського стилю, доречи і Софії Київської найпопулярнішими були: фрески та мозаїки. Мозаїки викладалися із маленьких шматочків непрозорого скла (що називалося смальтою) або частинок кераміки. Мозаїки вкривали собор на 640 метрів квадратних(збережено 260 метрів квадратних). Мозаїка у Софійському соборі характеризується яскравістю, різнобарвністю і насиченістю тонів. Палітра софійських мозаїк надзвичайно широка. Кожний колір має гаму відтінків. Наприклад, у зеленого - 34 відтінків, золотого - 25, синього – 21. В цілому- там 177 тонів. Звідси й назва – від італійського слова «свіжий». Фрески - розписи мінеральною фарбою на вологому тиньку.

Церква Святого Пантелеймона неподалік від Галича. XII ст. Івано-Франківщина. Спасо-Преображенський собор. XI ст. Чернігів. Кирилівська церква. XII-XVIII ст. Київ. ШЕДЕВРИ РОМАНСЬКОГО СТИЛЮ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІХотинська фортеця

Після монголо-татарської навали будівництво на території України почали підпорядковувати завданням оборони. У XII—XV ст. споруджували переважно фортеці з вежами, укріплені монастирі, замки — у Кам’янці-Подільському, Львові, Луцьку, Кременці, Білгороді-Дністровському. Стіни цих будівель високі та неприступні, однак на деяких з них можна побачити викладений з червоної цегли орнамент у вигляді української плахти або вишиванки. Найкращим прикладом такої споруди є Хотинська фортеця у Чернівецькій області. Хотинська фортеця. XIII-XIV ст. Чернівецька обл. Луцький замок (Замок Любарта)1340–1452 рр. Волинь. Приклад готичної замкової архітектури на теренах України Приклад романського стилю в замкової архітектурі

ШЕДЕВРИ ГОТИЧНОГО СТИЛЮ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІУкраїнське готичне зодчество представлене кам’яними замками, фортецями, храмами та дерев’яними церквами. Споруди містять зразки фрескового живопису та іконопису в готичному стилі. Готична архітектура з’явилася на західноукраїнських землях унаслідок входження їхньої частини до складу Польщі, Закарпаття була на той час під Угорщиною. Але ці регіони були для європейських країн глухою провінцією, до того ж безпокійною. Тому і будівництво огранічено замками – фортецями навить церкви носили фортифікаційний характер. Замість кам’яних «кружев» високої готики – гладкостінни будівлі з стрельчастими вікнами. Латинський катедральний собор. XIV-XVIII ст. Львів. Церква Різдва Богородиці. XII-XVIII ст. Рогатин, Івано-Франківщина

Костел Воздвижения Святого Хреста. ХІІ-ХІХ ст. Берегове, Закарпаття. Церква Святої Єлизавети. XIII-XVIII ст. Хуст, Закарпаття. В епоху Середньовіччя на західноукраїнських землях поширювалася також дерев’яна костельна архітектура, проте вона була втрачена. До нашого часу збереглися лише церкви, споруджені пізніше, але з дотриманням готичних принципів зодчества. Церква Св. Миколи Чудотворця у с. Сокирниця. 1704 р. Закарпаття. Церква Св. Великомученика Дмитра у с. Репинне. 1780 р. Закарпаття. Церква Св. Миколи Чудотворця у с. Нижня Апша. 1604 р. Закарпаття. Церква Св. Миколи Чудотворця у с. Данилове. 1779 р. Закарпаття