урок засвоєння нових знань, умінь та навичок. Використовується для поглибленого вивчення астрометрії, як основної галузі астронмії. доцільно використовувати для учнів 11 клас та під час підготовки МАН
Астроме́трія (грец. αστρον — зоря, μεχρεω вимірюю) — розділ астрономії, завданням якого є визначення геометричних та кінематичних характеристик як окремих небесних тіл, так і їх комплексів, а також Всесвіту в цілому; розташування світил на небесній сфері та у просторі, визначення їх власних рухів, вимірювання діаметрів небесних тіл і взаєморозташування деталей на їхній поверхні, визначення географічних координат і азимутів на земній поверхні, вимірювання часу. Лабораторія реактивного руху НАСА
ГЕНЕЗААстрометрія — найдавніший розділ астрономії. Перші каталоги зір було складено у Вавилоні принаймні у VIII століття до н. е., визначення розмірів Землі Ератосфеном належить до 240 до н. е., з'ясування елементів координатних систем на небесній сфері та відкриття прецесії Гіппархом — до 150—123 до н. е. У середині II ст. н. е. створено геоцентричну систему світу Птолемея — першу кінематико-геометрична модель для пояснення видимого руху небесних тіл.1543 року її змінила геліоцентрична система світу, яку пізніше було підтверджено законами Кеплера та Ньютона. Згодом було виявлено рухи зір у просторі та визначено їх відстані від Сонця, досліджено рух Сонця відносно зір, будову Галактики та розташування Сонця в ній тощо. Від 70-х pp. 20 століття суттєво зросла прикладна роль астрометрії завдяки:появі нових ідей в астрономії, пов'язаних з використанням радіоінтерферометричних спостережень віддалених об'єктів у Всесвіті, спостережень зі штучних супутників Землі тощо;створенню нової високоточної техніки;застосуванню ЕОМ та автоматизованих комплексів для опрацювання вимірювань; широкій міжнародній кооперації під час виконання окремих астрометричних проектів («Хаббл», «Hipparcos»,«Гершель»).
ЗАСОБИ АСТРОМЕТРІЇДля проведення астрометричних спостережень створено спеціальні інструменти, які застосовуються як для стаціонарних спостережень в обсерваторіях (меридіанний круг, пасажний інструмент, вертикальний круг та ін.), так і для спостережень у польових умовах (теодоліт, універсальний інструмент тощо). Мередіанний круг- астрономічний інструмент для точного визначення прямих сходжень і відмін небесних світил шляхом реєстрації моментів проходження світив через небесний мередіан і виміри їх зенітних відстаней в мередіані . Пасажний інструмент-астрометричний прилад для спостережень проходження світил через певний вертикал, найчастіше через небесний меридіан або перший вертикал.