Презентація "Війни за переділ Європи і світу. Тридцятилітня війна як «світова війна». Вестфальська система міжнародних відносин"

Війни за переділ Європи і світу. Тридцятилітня війна як «світова війна». Вестфальська система міжнародних відносин. Підготував Мартинов В’ячеслав Леонідовичвчитель історії Одеської гімназії № 76 Одеської міської ради8 клас. Всесвітня історія

Пригадаймо. Хто в середні віки мав вирішальний вплив на відносини між європейськими правителями?Якою була роль Папи Римського в конфліктах між монархами?Що ви пам’ятаєте про Реформацію? Як вона змінила ставлення до церкви та влади в різних країнах?Як ви вважаєте, що може статися, коли релігійні суперечки поєднуються з боротьбою за владу в Європі?

Чому ця війна тривала аж 30 років?Хто й за що воював?Як конфлікт, що почався як релігійна суперечка, перетворився на геополітичне протистояння?І найголовніше – що таке Вестфальський мир і чому його вважають початком сучасної європейської політики?

План уроку. Міжнародне становище в Європі на початку ХVІІ ст. Причини війни. Воєнні дії. Основні періоди війни.2.1. Чеський період (1618–1624 рр.)2.2. Данський період (1625–1629 рр.)2.3. Шведський період (1630–1635 рр.)2.4. Франко-шведський період (1635–1648 рр.)Вестфальський мир. Наслідки тридцятилітньої війни. Український Всесвіт.

Саме в такій складній атмосфері, де переплелися владні амбіції, релігійна боротьба та інтереси великих держав, у 1618 році спалахнула Тридцятилітня війна – один із найкривавіших конфліктів у європейській історії. Спочатку – лише в Чехії, але згодом вона втягнула майже всю Європу: Священну Римську імперію, Францію, Іспанію, Швецію, Нідерланди, Річ Посполиту, Данію, Англію, навіть українських козаків. У Середньовіччі важливу роль у відносинах між європейськими правителями відігравав Папа Римський. Він втручався в політичні справи: міг сварити й мирити монархів, судити їх, а інколи навіть відлучати від церкви. Проте вже в XVI – на початку XVII століття ситуація змінилася. Багато країн стали протестантськими й більше не підкорялися Риму. Католицькі монархи теж поступово здобули відносну незалежність від Папи.1. Міжнародне становище в Європі на початку ХVІІ ст. Причини війни

Таким чином, європейські держави втратили стару систему, яка колись допомагала їм регулювати міжнародні відносини. Тепер монархам – і католицьким, і протестантським – потрібно було створити нову систему політичних відносин. Початок формування цієї системи припадає на період Тридцятилітньої війни (1618–1648 рр.). На початку XVII століття в Європі загострилася боротьба між найбільшими державами. Особливо велике суперництво виникло між Францією, Іспанією та Священною Римською імперією, якими тоді правила впливова династія Габсбургів. Вони мріяли встановити панування над усією Європою. Католицька церква підтримувала Габсбургів, оскільки їхня влада допомагала зміцнити позиції католицизму.Імператор Фердинанд ІІ Габсбург

Проте Франція, не бажаючи допустити надмірного посилення Габсбургів, почала підтримувати протестантських князів у Німеччині. В 1608 році ці князі об’єдналися в Євангелістську унію, щоб захищатися від утисків. У відповідь у 1609 році католицькі держави утворили Католицьку лігу, яка мала на меті відновити католицизм у всій Священній Римській імперії та в країнах, де вже утвердилася Реформація. У результаті Європа розділилася на два ворогуючі табори – католиків і протестантів. Причинами великого конфлікту стали не тільки релігійні суперечності, а й політичне протистояння між Габсбургами та їхніми супротивниками.Євангелістська унія в Німеччині близько 1610 р.

Приводом до війни стала подія, що відбулася в Празі в 1618 році. Жителі міста були обурені утисками з боку габсбурзької влади, спрямованими проти протестантів і тих, хто виступав за незалежність Чехії. 23 травня 1618 року вони увірвалися до замку Празький град і викинули з вікна трьох представників Габсбургів. Цей інцидент отримав назву Празька дефенестрація. Саме він став поштовхом до початку Тридцятилітньої війни, яку почала Чехія проти влади Габсбургів. Невеликий внутрішній конфлікт швидко переріс у загальноєвропейську війну. Обидві сторони шукали союзників. На підтримку Габсбургів виступили Іспанія, Португалія, Річ Посполита та Папська держава. Проти них об’єдналися Франція, Нідерланди, Швеція, Данія, а також німецькі протестантські князівства. Свою підтримку також висловили Англія і Шотландія. Празьська дефенестрація

Війна почалась у Чехії після Празької дефенестрації 23 травня 1618 року, коли обурені мешканці Праги викинули з вікна представників Габсбургів. У відповідь чеський сейм утворив новий уряд. У 1619 році чехи позбавили Фердинанда II титулу короля Чехії та вигнали єзуїтів, а новим королем проголосили Фрідріха Пфальцського. Проте в 1620 році чеське військо було розбите під Білою Горою біля Праги військами імператора та Католицької ліги. Поразка призвела до занепаду Реформації в Чехії. Фрідріх утік, а з країни вигнали всіх протестантських священників. З того часу дозволялися лише католицькі богослужіння. Битва на Білій Горі стала символом боротьби чехів за свободу. Щороку восени чехи влаштовують реконструкцію цієї битви як нагадування про свою історію й прагнення до волі. Битва на Білій горі2. Воєнні дії. Основні періоди війни 2.1. Чеський період (1618–1624 рр.)

Після перемоги Габсбургів протестантські князі Європи занепокоїлись. Першою країною, яка виступила проти них, стала Данія. Її король Кристіан IV розпочав воєнні дії, заручившись підтримкою протестантів Німеччини. Щоб протидіяти, імператор Фердинанд II звернувся до талановитого полководця – Альбрехта Валленштейна. Він був колишнім протестантом, який перейшов у католицизм і збагатився після поразки чехів, скупивши їхні землі. Він створив велику найману армію, яка фінансувалась за рахунок пограбованих територій – це відомий принцип «війна годує війну». Зрештою, війська Данії зазнали кількох поразок. Валленштейн навіть погрожував столиці Данії – Копенгагену. Король Кристіан IV був змушений припинити воєнні дії, і Габсбурги знову здобули перемогу. Альбрехт Валленштейн2.2. Данський період (1625–1629 рр.)

Зміцнення влади Габсбургів у Північній Німеччині викликало занепокоєння в Швеції, Англії та Франції. У 1630 році на півночі Німеччини висадилась добре організована шведська армія, яку очолив король Густав-Адольф. Він наказав своїм солдатам не грабувати населення, тому шведів підтримували місцеві мешканці. У 1631 році шведи розбили Католицьку лігу під Лейпцигом і захопили Мюнхен – столицю Баварії, один із центрів католицизму. Фердинанд II вирішив знову залучити Валленштейна, який швидко зібрав армію. У 1632 році біля міста Лютцен шведи розгромили його військо, але в цій битві загинув і король Густав-Адольф, що стало великим ударом для шведської армії. З часом шведи почали втрачати свої позиції в Німеччині. У той самий період війська імператора та Іспанії пограбували протестантські землі в Західній Німеччині. Це змусило багатьох німецьких князів шукати примирення з імператором. Смерть короля Густава ІІ Адольфа 16 листопада 1632 в битві під Лютценом2.3. Шведський період (1630–1635 рр.)

У цьому етапі до війни активно приєдналася Франція, яка уклала союз зі Швецією проти Габсбургів. Протистояння тривало довго, обидві сторони були виснажені. Бої велися з перемінним успіхом. З часом франко-шведський альянс здобув перевагу, але війна сильно вдарила по всіх країнах. Економіка була зруйнована, населення – виснажене, і всі сторони прагнули миру. Цим періодом завершилася одна з найтяжчих війн Європи – Тридцятилітня. Битва при Рокруа2.4. Франко-шведський період (1635–1648 рр.)

У 1648 році в містах Мюнстер і Оснабрюк був підписаний мирний договір, який завершив Тридцятилітню війну. Цей договір, що отримав назву Вестфальський мир, уклали Священна Римська імперія, Франція та Швеція. Він став основою нового політичного порядку в Європі. Згідно з умовами миру, Швеція отримала володіння на території Німеччини, включаючи гирла річок Везер, Ельба та Одер. Це дало їй контроль над важливими торговельними шляхами й перетворило її на провідну силу на Балтійському морі. Франція отримала частину територій Ельзасу і Лотарингії. Також було визнано незалежність Нідерландів (Голландії) та Швейцарії. Вестфальський мир. Наслідки тридцятилітньої війни

Протягом різних періодів Тридцятилітньої війни українські козаки також брали активну участь у бойових діях. За свідченнями джерел, у деяких кампаніях воювало від 10 до 12 тисяч козаків, що для того часу було дуже великою армією. Особливо інтенсивна участь козаків простежується в період між 1619 і 1637 роками, коли вони практично безперервно брали участь у різних операціях. Козаки швидко здобули репутацію відважних і витривалих воїнів, але водночас їх вважали недисциплінованими та надмірно жорстокими. Шведський король Густав-Адольф дуже цікавився козаками, називав їх «ворожими дияволами» і навіть пропонував їм перейти на службу до шведського війська. Про участь українських козаків у війні згадує сучасний український літературознавець Дмитро Наливайко у своїй праці «Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі XI–XVIII ст.».4. Український Всесвіт

Війна почалась як конфлікт у Чехії, але швидко переросла у загальноєвропейське протистояння між католиками й протестантами, імперіями й молодими незалежними державами. На полі бою зійшлися: Іспанія, Франція, Швеція, Священна Римська імперія, Річ Посполита, Данія, Англія, а також десятки німецьких князівств. Вестфальський мир 1648 року став не просто завершенням війни – він створив нову політичну модель Європи: Було закріплено незалежність Швейцарії й Нідерландів. Швеція отримала стратегічні землі в Німеччині та стала провідною балтійською державою. Франція значно розширила свої володіння (Ельзас і частину Лотарингії) і закріпила статус лідера Західної Європи. Німеччина остаточно залишилась політично роздробленою: імператор втрачав реальний контроль над багатьма землями. Релігійні кордони були визнані остаточними – католицькі та протестантські території зберігали свій статус. Було закладено принцип рівноправності й незалежності держав, який став основою сучасної міжнародної дипломатії.5. Висновки

Тридцятилітня війна почалася у Франції у 1618 році?◻ Так  ◻ Ні

Тридцятилітня війна почалася у Франції у 1618 році?❌ Ні

Празька дефенестрація стала поштовхом до початку Тридцятилітньої війни?◻ Так  ◻ Ні

Празька дефенестрація стала поштовхом до початку Тридцятилітньої війни?✅ Так

Під час війни українські козаки брали активну участь у боях?◻ Так  ◻ Ні

Під час війни українські козаки брали активну участь у боях?✅ Так

Вестфальський мир зміцнив владу Папи Римського над європейськими монархами?◻ Так  ◻ Ні

Вестфальський мир зміцнив владу Папи Римського над європейськими монархами?❌ Ні

За Вестфальським миром Франція отримала території Ельзасу та Лотарингії?◻ Так  ◻ Ні

За Вестфальським миром Франція отримала території Ельзасу та Лотарингії?✅ Так

Сьогодні на уроці я зрозумів (-ла), що…Я думаю, що Тридцятилітня війна…На уроці мені найбільше запам’яталося…Рефлексія

Уважно прочитати параграф підручника, присвячений Тридцятилітній війні, Вестфальському миру та участі українських козаків у міжнародних конфліктах XVII століття. Створити порівняльну таблицю участі у Тридцятилітній війні двох країн (на ваш вибір), наприклад: Швеції, Франції, Священної Римської імперії, Іспанії чи інших. У таблиці зверніть увагу на:їхні політичні цілі у війні;релігійне підґрунтя участі (католики чи протестанти);воєнні дії (в яких кампаніях брали участь, чи були успішними);наслідки війни для обраної країни. Домашнє завдання

Дякую за увагу!