Презентація "Властивості адаптацій"

ВЛАСТИВОСТІ АДАПТАЦІЙ. АДАПТИВНІ СТРАТЕГІЇ ОРГАНІЗМІВ

Не існує універсальних адатацій. Адаптації мають пристосувальне значення лише в тому середовищі, в якому вони сформувались. У разі зміни умов середовища адаптації можуть втрачати своє значення, й організмам, Щоб вижити, потрібно формувати нові адаптації. Коли адаптація втрачає своє значення, із часом концентрація алеля, який її визначає, у популяції знижується. У рецесивному стані він може залишатись як резерв спадкової мінливості, не проявляючись у фенотипі гетерозиготних особин. Але час від часу такий алель може проявлятись у фенотипі окремих, гомозиготних за ним, особин. Це явище повернення ознак, притаманних предкам, називають атавізмом

Œ2.. Адатації не постійні. Структури або органи, адаптивне значення яких було втрачено у процесі еволюції, можуть залишатись у вигляді елементів. Вони або не виконують жодних функцій (як‑от, рудимент третьої повіки – мигальної перетинки – у ссавців), або ж беруть на себе нові функції. Наприклад, дзижчальця мух – рудимент другої пари крил – допомагають комасі зберігати рівновагу під час польоту. Колючки кактусів – рудименти листків – набувають нової функції – захисту від виїдання тваринами

3. Відносна незалежность адаптацій. Лишайники, які можуть оселятися на субстратах, бідних на органіку (наприклад, скельних породах), переживати тривалі посушливі періоди або періоди несприятливих температур, дуже чутливі до забрудненості повітря

Œ4. Адаптації не бувають абсолютними. Наприклад, у зайця білого під час осіннього линяння під впливом зниження температури змінюється забарвлення хутра із сірого на біле, яке робить його непомітним на тлі снігу. Але зниження температури не завжди супроводжується випадінням снігу, і біла тварина стає більш помітною на темному тлі Деякі види здатні перефарбовуватися практично в усі кольори. Так вони висловлюють свою реакцію на зміну освітлення, вологості або поява інших тварин. У момент небезпеки «ящірка» перебуває у стресовому стані і може стати яскраво червоною або жовтою, видавши себе, замість того щоб злитися з обстановкою і сховатися.

5 Не існує видів навіть з близьких систематичних груп, родів, родин, рядів ідентичних за набором своїх адаптацій. Кожен вид – мешканець певного середовища – має свій індивідуальний набір адаптацій до мешкання у своєму середовищі. Про це стверджує правило екологічноî індивідуальності, кожен вид організмів пристосований до певної сукупності умов існування своїм особливим чином. Наприклад, кріт (ряд Комахоїдні) та сліпак (ряд Гризуни) адаптовані до життя у грунті. Але кріт риє ходи за допомогою передніх розширених кінцівок, а сліпак – за допомогою різців, викидаючи назовні ãрунт головою . Ссавці, що належать до життєвої форми землериїв: 1 – кріт 2 – сліпак

Закономірності формування адаптацій: правила Бергмана - це правило було запропоновано німецьким ученим-екологом К. Бергманом (1847 р.). Воно пов’язує розмір тіла тварин із впливом на них температури. Згідно з правилом Бергмана, розмір тіла тварин одного виду (або кількох близьких видів одного роду) є більшим у холодніших частинах ареалу і меншим у тепліших його частинах. Правило Бергмана добре проявляється у представників роду Ведмідь (Ursus).

В умовах холодного клімату така адаптація дозволяє ефективно економити ресурси організму. А в умовах жаркого клімату більш вигідним є менше тіло. У цьому випадку співвідношення поверхня/ об’єм змінюється на користь поверхні. Вироблене в результаті обміну речовин тепло легше виводиться з організму, що вберігає його від перегріву.

Правило Алена було сформульовано американським ученим-екологом Дж. Аленом (1877 р.). Це правило пов’язує розмір виступаючих частин тіла (наприклад вух) теплокровних тварин із температурними особливостями клімату. Згідно з правилом Алена, найменші розміри виступаючих частин тіла мають тварини, які живуть у найбільш холодних регіонах, а найбільші — жителі найбільш теплих країв. Так, серед лисиць найменший розмір вушних раковин має песець, який живе в полярних регіонах. У лисиці, мешканки помірної зони, вуха трішки більші. А найбільші вуха в цій групі має фенек, ареал якого охоплює пустелі Північної Африки..

Правило Алена, як і правило Бергмана, також відображає адаптації тварин до обміну тепла з навколишнім середовищем. Виступаючі частини тіла можуть суттєво збільшувати площу його поверхні без суттєвого збільшення об’єму. Тому великі виступаючі частини тіла є гарною адаптацією до жарких умов існування, коли організму треба швидко позбуватися зайвого виробленого тепла. А в холодних умовах такі поверхні краще максимально зменшити, щоб забезпечити збереження тепла в організмі

6. АŒдаптації притаманні всім або переважній більшості особин виду, формуються в процесі історичного розвитку виду - його філогенезу – поступово, з покоління в покоління. Не всі ознаки організму мають адаптивне значення, але можуть його набувати в процесі еволюції

7. Результат адаптації адаптивний ефект зазвичай є результатом взаємодії різних компонентів біологічноїної системи. › Різні групи ссавців у процесі адаптивної радіації адаптувалися до споживання різного типу їжі (порівняйте, наприклад, особливості зубного апарату вовків, жуйних тварин, гризунів, дельфінів). Такі адаптації сформувалися в результаті адаптивних змін у будові не лише зубів, а й щелеп, жувальних м’язів тощо. Отже, формування адаптації обмежене можливостями біосистеми до адаптаційних змін.

8. Ступінь адаптованості організмів до середовища мешкання не за лежить від рівня їхньої організації. Наприклад, прокаріоти, організація клітин яких значно простіша, можуть досить ефективно пристосовуватися до переживання несприятливих умов ( утворення цист і спор) та ефективного розмноження, якщо ці умови стають сприятливими

Перевірте здобуті знання Назвіть основні властивості адаптацій. Що собою становлять атавізми з точки зору формування адаптацій?Що спільного та відмінного між рудиментами та атавізмами?Що стверджує правило відносної незалежності адаптацій?Поясніть сенс правила екологічної індивідуальності?Схарактеризуйте суть правил Бергмана та Алена. Поміркуйте. Як за допомогою рудиментів можна проілюструвати положенняпро те, що адаптації непостійні й можуть зникати після того, яквтратили своє пристосувальне значення? Наведіть приклади. Використаний матеріал підручників:«Біологія і екологія» 11 клас – Л. Остапченко.«Біологія і екологія» 11 клас – В. Соболь.