Мета уроку:охарактеризувати Володимира Святославовича як людину і державника, особливості його внутрішньої та зовнішньої політики, його результати в економічному, політичному, культурному житті Київської держави;- розвивати вміння працювати з історичними джерелами, підручником, історичною картою, іншими видами інформації, аналізувати факти та події, робити висновки;- виховувати шанобливе ставлення до історичного минулого, любов для Батьківщини на прикладі життя і діяльності князя Володимира .
Реформа - ( перетворюю), перетворення, зміна, нововедення, покликані сприяти розвитку соціально-політичних й економічних відносин. Внутрішня політика пов’язана з вирішенням проблем всередині країни, а зовнішня — діяльність держави на міжнародній арені, яка регулює відносини з іншими державами. Християнство - одна зі світових релігій, яка грунтується на вірі в Ісуса Христа. Дитинець – центральна укріплена частина міста.
Великий київський князь У найголовніших містах – центрах княжінь і земель, намісниками стали сини князя. Вони володіли князівствами, управляли землями, збирали данину, здійснювали судочинство від імені київського князя. Внутрішня політика Володимира Адміністративна реформа князя Володимира.
Розбудова Києва. За часів Володимира київський дитинець зріс у кілька разів. До «міста Володимира» – так називають дитинець, розбудований Володимиром, можна було потрапити крізь в’їзні ворота. При Володимирі була побудована церква Богородиці. Це був головний і перший кам’яний храм Київської Русі. На утримання церкви князь Володимир наказав віддавати десяту частину своїх прибутків. Так вона отримала назву Десятина.
«Від 860-х рр. можемо датувати істнованнє в Київі якоїсь більшої громади християнської Руси, що не лишилася без значіння в пізнїйшим розвою християнства й християнської культури. Справедливо вказують, що дуже швидкий розвій християнства, духовної верстви, словянського письменства від Володимирових часів не можна собі представити без попереднього — без значнїйших християнських громад в X в.»М. Грушевський “Історія України – Русі”, Т.ІХто з київських князів одним з перших прийняв християнство ?
«В трактатї Ігоря з Візантиєю 944 р. християнська Русь виступає поруч поганської, навіть нa першім місцї. Очевидно між княжою дружиною, в двірських кругах і взагалї між вищими верствами в Київі було тієї хрещеної Руси вже досить богато. Тим пояснюєть ся факт, що жінка Ігоря — княгиня Ольга, охрестилася сама.»М. Грушевський “Історія України – Русі”,Т.І,
Володимир, який чекав в Херсонесі приїзду нареченої несподівано осліп. Царівна Анна сказала йому: «Хочеш вилікуватися - охрестися». Тоді князь повелів хрестити себе. Нестор писав у своєму літописі, що, коли єпископ під час хрещення поклав свою руку на голову князя, Володимир зараз прозрів.
М. Грушевській в своїй праці підкреслює, що не відразу християнство стало релігією для всіх, що процес розповсюдження християнської релігії був тривалимі болісним для суспільства.«І на Українї по всякій імовірности християнство на початках стало релїґією вищих верств — бояр, дружини, більших міст, і дуже повільно переходило в народнї маси, особливо дальші від культурних центрів…. Християнїзація народа в масах поза межами більших культурних центрів мусїла поступати дуже поволї і про неї за часи Володимира не можна ще було й думати. Вона могла бути осягнена тільки протягом довгих віків, спільними силами правительства і єрархії, а ще більше — силою натурального впливу християнства, як релїґії вищої і більш виробленої, втїленої в конкретні форми й обряди.»
У Києві жителі прийняли нову віру покірливо. На півночі язичництво трималося довше і міцніше. Так, наприклад, новгородці зустріли своїх хрестителів як ворогів і чинили їм опір. Новгород хрестили «вогнем і мечем». Багато племен, не бажаючи хреститися, тікали в ліси. Язичники ставали учасниками заколотів. Прийняття християнства у великій країні проходило по-різному, і не завжди мирно. Спочатку нова віра прийшла в міста, потім проникла і в село. Але ще століття на Русі був період «двовір'ї», коли християни ходили в церкву, але справляли і язичницькі свята.
3. Збагатилися культура і ремесла. Русь зблизилася з Візантією, найбільш розвиненою державою того часу. Із Візантії разом з грецькими майстрами прийшли живопис, архітектура, ремесла. На Русі почали будувати кам'яні храми. Першим з них була Десятинна церква в Києві. Закладка Десятинної церкви в Київі у 989 роціХудожник В. Верещагін, Реконструкція Десятинної церкви Художник Асєєв,
Підсумок уроку: Вчені-історики про діяльність цієї видатної людини говорять так: «Він є новим Костянтином Великого Риму, що хрестився сам і охрестив людей своїх. Із того справді пішла про нього слава скрізь як про князя «ласкового», прозвали його «Ясним Сонечком». Ввійшовши на київський престол у 980 році і зосередивши у своїх руках неподільну владу, Володимир започаткував нову добу в історії Київської Русі, найголовнішим досягненням якої було впровадження християнства у 988 році.» «Панування Володимира мало дуже велике значення в історії нашого народу. Він правив довго: в Києві просидів 35 літ і мав час допильнувати нових порядків, котрі доводив. Церква визнала його святим за те, що він зробив для християнства. В історії він зветься Великим за велику вагу його правління.»