Загальні особливості Північна Америка багата на внутрішні води. Тут протікає одна з найбільших річок земної кулі - Міссісіпі, розташоване найбільше прісноводне озеро Землі - Верхнє. Північноамериканські льодовики поступаються площею тільки льодовикам Антарктиди. Є на континенті болота та значні запаси підземних вод. Але розподілені води на території материка дуже нерівномірно. Значну частину континенту сковує багаторічна мерзлота.
Річки. На великих просторах заходу, особливо у південно-західній частині континенту, річок дуже мало. Подекуди їх зовсім немає. А на південному сході річкова мережа, навпаки густа. За винятком басейну внутрішнього стоку, що розташований на південному заході материка, усі річки несуть свої води до трьох океанів. Більшість річок належить до басейнів Атлантичного і Північного Льодовитого океанів. Переважно це рівнинні річки, які живляться здебільшого дощовими і талими сніговими водами. Серед річок басейну Атлантичного океану виділяється Міссісіпі , назва якої в перекладі з індіанської мови означає велика річка. Це справді найбільша ріка Північної Америки, басейн якої охоплює шосту частину континенту, і одна з найбільших у світі.
На карті Міссісіпі разом із своїми притоками нагадує могутнє дерево, «стовбуром» якого є власне Міссісіпі, а «гілками» - Міссурі та Огайо. Міссісіпі бере початок із невеликого озера на півночі США, несе свої води, утворюючи пороги й перекати. Тому річка тут не судноплавна. Нижче місця впадіння в Міссісіпі притоки Міссурі спостерігається величне видовище. Два могутні потоки, завширшки близько кілометра кожний, течуть, не перемішуючись, протягом 150 — 180 км. Порівняно чиста та світла вода Міссісіпі тече вздовж лівого берега. Поступово вона зливається з каламутними водами Міссурі, забарвлюючись у жовтуватий колір . Після впадіння Огайо - найповноводнішої притоки - об'єм води в Міссісіпі зростає більш як удвічі. Ширина її в цьому місці сягає понад 2 км. Річище стає звивистим, у ньому утворюється багато островів. Впадаючи в Мексиканську затоку, Міссісіпі утворює дельту, що за розмірами перевищує площу таких центральноамериканських держав, як Сальвадор, Гаїті, Ямайка та ін. Щорічно дельта зростає на 25-100 м, просуваючись далі в затоку.
Міссісі́пі (англ. Mississippi, мовою індіанців племені оджибве : «батько вод») — найдовша річка в США, та одна з найбільших річок світу. Довжина — 3 734 км (від джерела Джефферсон, разом з Міссурі — 6 275 км). Площа басейну, що простягається від Скелястих гір до Аппалачів і від району Великих озер, з якими з'єднана Іллінойським водним шляхом, до Мексиканської затоки — 2 981 тис. кмІ. Впадає у Мексиканську затоку. Відкрита в 1541 році іспанцем Ернандо де Сото. Першим з європейців річкою проплив в 1681 — 1682 рр. Робер де ла Саль. Витік - озеро Айтеске , штат Міннесота.
"Товста бруднуля" — так часто називають Міссурі. Розмиваючи пухкі породи, річка виносить величезну кількість піску, глини, мулу. Усе це потрапляє до Міссісіпі. І місцеві жителі кажуть: "Воду Міссісіпі пити не можна,) оскільки вона занадто густа, але й орати її неможливо, адже вона надто рідка ". Своє прізвисько Міссурі дістала також: внаслідок значного забруднення, винуватцем якого є сама людина.
Слово Міссісіпі походить від Messipi, французької інтерпретації назви річки мовою оджибве — Misi-ziibi (Велика річка. Оджибве називали озеро Ітаска Omashkoozo-zaaga'igan (Лосяче озеро, англ. Elk Lake), а річку, що витікала з нього — Omashkoozo-ziibi (Лосяча річка, англ. Elk River). Після впадання в озеро Беміджі (англ. Lake Bemidji), оджибве називали річку Bemijigamaag-ziibi (річка після перетину озера). Після впадання в озеро Касс, назва річки змінювалася на Gaa-miskwaawaakokaag-ziibi (річка червоного кедру), після озера Віннібігошиш (Winnibigoshish) — на Wiinibiigoozhish-ziibi (Нещасна річка з брудною водою), Gichi-ziibi (Велика річка)(Big River) після впадання річки Ліч Лейк, та, нарешті, Misi-ziibi (Велика річка), після злиття з річкою Кроу Вінґ (Crow Wing River). Після експедицій Джакомо Бельтрамі і Генрі Скулкрафта, найдовший потік вище впадання Кроу Вінґ був теж названий «Міссісіпі». Плем'я індіанців Чіппева річки Міссісіпі, відоме як Ґічі-зіібівінініваґ (Gichi-ziibiwininiwag), були названі на честь ділянки річки Міссісіпі відомої як Gichi-ziibi. Шайєнни, одні з перших мешканців верхів'їв річки Міссісіпі, називали її Mбʼxe-йʼometaaʼe (Велика Масна річка) мовою Шайєнн. Цікава етимологія
Річки басейну Тихого океану беруть початок у Кордильєрах і течуть у вузьких і глибоких ущелинах. Усі вони відносно короткі й бурхливі, на півночі часто багатоводні завдяки достатнім запасам вологи у льодовиках. Але з просуванням на південь багато річок, що живляться талими сніговими і дощовими водами, у літній період пересихають. Річки басейну Тихого океану мають великі запаси гідроенергії. Особливо виділяється під цим оглядом найповноводніша з річок басейну - Колумбія, на якій збудовано кілька гідроелектростанцій. Серед великих річок також Юкон і Колорадо.
Цю річку іспанці назвали Ріо-Колорадо, що означає "червона ріка”, тому що ущелина, де вона протікає, складена породами червоного кольору. Каньйон іспанці назвали Восьмим дивом Світу. Це одна з найбільш глибоких річкових долин в світі. Більш ніж 10 млн.років тому частина суходолу почала підніматися, а річка Колорадо, яка там протікала, стала активно розмивати свою долину. В товщах вапняків, піщаників та сланців утворився гігантський каньйон довжиною більше 300 км та глибиною 1800 м. В 1919 р. тут був створений національний парк „ Гранд – Каньйон ”, який своєю незвичайною красою приваблює багато туристів.
Річка Юкон відома своєю "золотою лихоманкою” на початку ХХ століття, або Клондайком, за іменем її притоки. Юкон (в перекладі „ велика ріка ”) річка у Канаді та США (Аляска). Довжина 3700 км. Головний виток - р. Льюіс, яка бере початок в Кордильєрах. Впадає в затоку Нортон Берингова моря. Більше половини своєї течії має рівнинний характер; ширина долини сягає 30 км. Основне живлення - снігове. Морські припливи розповсюджуються вверх по річці на 160 км. Судноплавна з травня по вересень.
Річки басейну Північного Льодовитого океану молоді, в переважній більшості порожисті. Тільки окремі з них мають значну довжину та є повноводними. Живляться вони переважно талими сніговими водами і взимку на тривалий час замерзають. Найбільша річка басейну — Маккензі, що бере початок з Великого Невільничого озера.
Озера. На континенті насамперед виділяють п'ять значних за розмірами озер - Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо. Вони величезними сходинками спускаються до Атлантики і віддають їй свою воду через річку Святого Лаврентія. Це - Великі озера, улоговини яких утворилися в тектонічних прогинах, а потім були поглиблені давнім льодовиком. Великі озера є важливим джерелом прісної води. Окрім того, вони ніколи повністю не замерзають, тому цілий рік придатні для судноплавства. Усі озера з'єднані між собою відносно короткими річками. Та, що з'єднує Ері й Онтаріо, - Ніагара дала назву всесвітньо відомому Ніагарському водоспаду. Значні за площею озера розташовані й на північному заході материка. У їхньому утворенні також брав участь давній льодовик. Кілька безстічних залишкових озер є на нагір'ї Великий Басейн. У наш час, утративши стік в океан, майже всі вони стали солоними. Найбільшим серед них є Велике Солоне озеро.
Цікаві факти На мові племені оджибве Верхнє озеро має назву Гічігамі, що означає «Велика вода». Навколо острова Айл-Ройял — найнебезпечніше місц для судно- плавства. Тут дуже складна система підступних течій, багато підводних скель та раптові шторми. Ріка Сент-Меріс, яка витікає з Верхнього озера ділить колись єдине місто Су-Сент-Марі на американську частину в штаті Мічіган и канадську в провінції Онтаріо. Назва найбільш поширеної риби — whitefish, що означає «біла риба» або ж сиг. На острові Айл-Ройял дивним чином співіснують зграя з 30-ти вовків та до тисячі лосів Під час штормів вітер підіймає на Верхньому озері хвилі висотою до 9 м. Влітку ця водойма має температуру води не більше 4єС, взимку вкривається товстим шаром криги.
Озеро Гурон Озеро Ері Озеро Онтаріо Озеро Гурон займає центральне місце в системі озер. За розмірами та об’ємом воно поступається тільки озеру Верхнє. Носить і’мя індійського племені Гурони. З озера Гурон витікає р. Детройт, з’єднуючи його з озером Ері. На берегах цього озера колись проживали індійці племені Ері, що означає "кішки". Потім їх знищили войовничі ірокези, але назва озера залишилась. Найнижче за висотою та найпрекрасніше озеро, ірокези назвали Онтаріо – "прекрасне“, гурони -"Озеро сяючих вод". В озеро впадає річка Ніагара, випливає річка Св. Лаврентія. .
Супутниковий знімок Великого Солоного озера Велике Солоне озеро — реліктове безстічне солоне озеро на заході США, у Великому Басейні. Залежно від кількості атмосферних опадів площа і солоність змінюються: від 2500 до 6000 кмІ і від 137 до 300‰. Середня глибина 4,5—7,5 м. Видобувають кухоннну сіль. Відкрите у 1776 р.
Дивовижні об'єкти і явища «Вода, що гуркоче». Саме так мовою місцевих індіанців перекладається назва Ніагара. І справді, шум води, що падає, можна почути на відстані 25 км, а ті, що перебувають біля водоспаду, змушені кричати, аби почути один одного. Водяний пил піднімається на висоту до 100 м. Острів Козиний поділяє водоспад на два потоки. Лівий, канадський, має форму підкови, досягає 48 м заввишки. Через цю частину водоспаду проходить близько 95 % усього об'єму води Ніагари. Права частина водоспаду, яка належить США, має висоту 51 м. Ніагарський водоспад - один із найпотужніших у світі. Якби водою, що за добу протікає через водоспад, заповнити залізничні цистерни, то утворений ними ланцюг тричі оперезав би земну кулю…
Ніагарський водоспад. "Ніагара" мовою місцевих індіанців означає "вода, що гуркоче ". Справді, шум падаючої води можна почути на відстані 25 км, а ті, що перебувають біля водоспаду, змушені кричати, аби почути один одного. Водяний пил піднімається на висоту до 100 м. Острів Козиний поділяє водоспад на дві частини. Ліва, канадська, має форму підкови, досягає близько 800 м завширшки та 48 м заввишки. Крізь неї проходить приблизно 95% усього і об'єму води Ніагари. Права частина водоспаду, яка належить США, шириною 300 м, має висоту 51 м. Ніагарський водоспад — один із найпотужніших у світі. Вода, що за добу проходить через водоспад, заповнила б залізничні цистерни, утворивши ланцюг, який тричі оповив би земну кулю.
Одна індіанська легенда розповідає про красиву дівчину Лелавалае, що була заручена батьком з індіанським воїном, якого вона зневажала і не любила. Вона воліла принести себе в жертву її справжньої любові — богу грому Хе-Але, який проживав в печері під водоспадом «Підкова». Лелавалае направила своє каное по швидкій течії річки Ніагара і кинулася вниз з висоти водоспаду. Хе-Але зловив її на льоту, і з того моменту їх душі стали жити разом під водоспадом в святилище Бога Грому.
Льодовиків у Північній Америці разом з прилеглими до неї островами зосереджено найбільше після Антарктиди, як покривних і гірських льодовиків. Сучасне зледеніння на материку — залишок льодовикового періоду. Покривні льодовики Гренландії містять 12 % материкової криги світу. Деякі острови Канадського Арктичного архіпелагу також укриті льодовиками. Гірські льодовики поширені в Кордильєрах, зокрема на західних схилах гір, де випадає чимало опадів, а гори такі високі, що досягають снігової лінії. На Алясці розташований льодовик Беринга завдовжки 170 км. А на межі США й Канади знаходиться найбільший на Землі осередок гірських льодовиків. Тут на невеликій території їх налічується 60! Усі вони охороняються в природному Національному парку Глетчер («льодовик»).
Рекомендовані джерела інформації http://edufuture.biz/index.php?title=% https://geoknigi.com/book_view.php?id=324 https://narodna-osvita.com.ua/7148-vodi-suhodolu-pvnchnoyi-ameriki.html https://subject.com.ua/textbook/geography/7klas_1/35.html https://naurok.com.ua/library/vodi-suhodolu-pivnicnoi-ameriki-29416.html