Презентація "Водойми Сумщини"

Водойми Сумщини. Підготувала вчитель початковихкласів Свеської спеціалізованоїшколи І-ІІІ ступенів №2»ліцей»Шосткинського району Батусь Валентина Павлівна

Сумська область – розташована в північно-східній частині України. Утворена 10 січня 1939 року. Площа 23,8 тис.км. Центр – місто Суми. На півдні, сході та заході Сумщина межує із Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Північна частина області лежить у межах Новгород-Сіверського Полісся, південна — належить до лісостепової зони.

Ці три елементи разом символізують також три складові частини Сумської області: Шолом - землі, що відійшли від Чернігівської області та історично були в складі Київської Русі;Колос - землі, що відійшли від Харківської області і були частиною Слобожанщини;Золотий хрест - землі, що відійшли від Полтавської області і були в складі України за часів Гетьманщини. Герб областіПрапор областіПрапор являє собою синє полотнище із співвідношенням ширини до довжини як 2:3. В центрі розташований герб області, розмір якого має співвідношення висоти щита герба до висоти прапора як 2:3.

У серці кожного з нас є місце на землі, де ми відчуваємо себе вдома. Багато століть сумська земля надихала на великі перемоги, надзвичайні досягнення, сильні слова, чарівну музику, яскраві фарби, нові відкриття і просто справжні людські вчинки. Варто лише один раз побачити, щоб назавжди полюбити Сумщину всім серцем».

Чисті прозорі водойми і мальовничі краєвиди - це те, чим багатий цей регіон. І сьогодні ми здійсними цікаву мандрівку на ці водойми. Ми з вами щасливі , що живемо на такій чудовій землі.

Серед бетонних джунглів Сум розкинулося озеро Чеха – одне із улюблених місць відпочинку місцевих жителів. Походження назви Озеро Чеха у Сумах знаходиться на правому березі Псла і є старим руслом цієї річки. Озеро одне, а назв має цілих чотири: Чехове, Чеха, Чеховське та у народі просто Чешка. .. Назва водойми, скоріш за все, пов'язана з іменем поміщика Василя Маркіяновича Чеха, який проживав на північно-східному березі озера, де зараз знаходяться гуртожитки Сумського державного університету.

Андріяшівсько-Гудимівський гідрологічний заказник - заповідник і природоохоронна територія загальною площею більше 1509 гектар. Він розташовується в Сумській області в заплаві річки Скули. Заказник являє собою природний масив з обширною рослинної середовищем. Крім рослинного світу на території Андріяшівсько-Гудимівський заказника було знайдено 141 вид хребетних тварин. Дане різноманіття говорить про багатий тваринний світ острова і заповідника в цілому.

Гідрологічною пам’яткою природи загальнодержавного значення є озеро Шелехівське,. географічно міститься на території Межиріцької сільської ради Лебединського району. Площа озера невелика – усього 7 гектарів. Але попри це, воно унікальне. Адже це природне озеро виникло на дні глибокої, вкритої лісовою рослинністю балки на правому березі річки Псел дуже давно. Шелехівське озеро має джерельний тип живлення і з'явилося в результаті зсувів земної поверхні під час танення льодовика

У долині річки Сула Сумської області розкинулося Біловодський гідрологічний заказник загальнодержавного значення. Землі його простягаються на 1515,7 гектарів. Заказник створений в 1980 році. Рослинний і тваринний світ заказника багатий своєю різноманітністю.

Урочище Боромля розташовується в північній частині Конотопа Сумської області. Природоохоронна територія загальнодержавного значення займає невелику площу в 55 га. Урочище являє собою велику цінність в області тваринного і рослинного світу. Заповідне місце розташоване на річці Сеймі і в період паводків стає невеликим острівцем. Воно включає в себе 6 невеликих озер і лісовий масив.

На території Сумської області розташовується один з найбільших гідрологічних заказників - «Хухрянський». Завдяки своїм значенням для екології держави він є природним заповідником. Заказник створений для збереження і відновлення природних комплексів та підтримки екологічного балансу Сум . Розташовується в заплаві річки, яка щороку навесні затоплюється порожніми водами.

Кліментьевскій заказник розташований на річці Ворсклі поблизу Сум . На території заказника заборонені гідромеліоративні роботи, внаслідок чого зміг зберегтися багатий водний і рослинний світ. У рослинній фауні заказника зустрічаються рідкісні види білих і жовтих латать, які під час цвітіння так приємно радують погляд. Територія заказника в деяких місцях розділяється болотами і на цих ділянках прохід утруднений, що, в свою чергу, допомагає зберегти багатий природний сві

На околиці селища знаходиться урочище Синя криниця. Синій-синій колір живлющої джерельної води і дав назву цій дивовижній криниці. До речі, ніхто з жителів ані Свеси, ані навколишніх населених пунктів не може достеменно сказати, коли ж саме в урочищі з’явилася криниця, яку нарекли Синьою. Знають лише, що їй сотні літ і що вода тут не замерзає навіть у найлютіші морози. До неї приїздять молодята, аби зачерпнути джерельної води на майбутнє щастя, зупиняються подорожні для перепочинку, приходять місцеві жителі і численні гості просто помилуватися, набрати додому цілющої води.

Диво природи оспівано легендами. Одна — про розбійника Кудояра, який нібито жив у тутешніх заростях. Відбирав він у багатіїв награбоване у простого люду майно і роздавав біднякам. Фото без опису. Коли ж надто вже дошкулив багатіям, послали на нього озброєне військо. Ворогам вдалося виявити таємну стежину до його сховку. Побачив Кудояр, що не втекти йому, розповідає легенда, підняв над головою скарби, які ще не встиг роздати людям, і щосили жбурнув їх. Ото й вдарили на тому місці могутні сині джерела... Дехто і досі видивляється, чи то не коштовності виблискують на дні криниці...

Ще й таку легенду розповідають люди про Синю криницю. Нібито в глибоку старовину в ніч на Івана Купала на плесі Синьої криниці сплив човен, у якому надзвичайна красуня співала пісню про щастя. Послухав її спів пастух, якого вода Синьої криниці зробила сильним і красивим, кинувся до берега і хотів підтягнути човна до себе, але чиясь невідома сила затягнула їх обох на дно. Кажуть: то колір золотого волосся красуні до цього часу віддзеркалюється у воді.

«Україна — це тихії води і яснії зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки... Україна — це розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані зорі...» (С. Васильченко). "Той край - суцільна казка природи"- писав Олександр Олесь.