Про матеріал
Матеріал доломоже учням глибше зрозуміти історичний контекст та людський вимір трагічних подій, які знайшли відображення в творах українських письменників. Аналізуючи художні твори, присвячені Другій світовій війні, учні зможуть прослідкувати, як формувалася національна пам'ять, як воєнна травма вплинула на долі окремих людей і всього народу, та усвідомити цінність миру та людського життя.
Зміст слайдів
Номер слайду 1
Воєннелихоліття. Вступна частина
Номер слайду 2
Добрий день, шановні діти! …Місяць травень, зорі, квіти. Перемоги відблиск у очах. І щасливий усміх на устах. Тиша над землею стояла, Миром весь світ обіймала. Пишалась зачарована весна, Бажана, чиста, як Довженківська «…Десна»… Ми будемо вивчати твори тих, Хто землю від фашизму у бою стеріг. Хто бачив жах війни на власні очі, Чиї слова друковані були пророчі! Гончар, Довженко…. Славні імена! Для них «моя Вітчизна» - не слова, А дія, поклик серця, бій, страждання І творчої душі безсмертне поривання. Виконалаучителька української мовита літератури Єфімова Л. В.
Номер слайду 3
Друга світова війна завдала нищівного удару по українському народові, ставши одним з найбільш трагічних періодів у його історії. Мільйони українців мужньо воювали проти нацистської Німеччини, яка несла на українські землі терор, окупацію та геноцид. Ця боротьба справді мала визвольний характер у боротьбі за фізичне виживання народу. На фронтах і в партизанських загонах билися такі видатні митці, як Микола Вороний, Олесь Гончар, Михайло Стельмах, Платон Воронько, Павло Загребельний. Полум'яним словом у фронтових газетах і на радіо виборювали перемогу Микола Бажан, Олександр Довженко, Андрій Малишко, Степан Олійник та багато інших. Багатьом митцям довелося працювати в евакуації. Війна залишила після себе мільйони загиблих, спалені села та зруйновані міста. Україна втратила близько п'яти мільйонів жителів — військових і цивільних, ставши одним із найбільш постраждалих регіонів світу. Пам'ять про цю трагедію, про страждання, розбрат і одночасно — про героїзм і мужність мільйонів — назавжди залишиться важливим уроком і болючим, але невід'ємним елементом національної ідентичності України.
Номер слайду 6
Цитати й афоризми Олександра Довженка Батьківщина – все!Бог в людині. Він є або немає. Але повна його вiдсутнiсть – це великий крок назад і вниз. В майбутньому люди прийдуть до нього. До божественного в собі. До прекрасного. До безсмертного. I тодi не буде гнiтючої сірої нудьги, звірожорстокого, тупого і скучного, безрадісного будня. Боже мiй, скiльки нещастя народу принесли нашi тупоголовi воєначальники i скiльки ще принесуть !.. Що їм до народу?Вiйну називають мистецтвом. Вона таке ж мистецтво, як шизофренія або чума. Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий – зорі. Що кому. Дитинство дивується. Молодiсть обурюється. Тiльки лiта дають нам мирну рiвновагу i байдужiсть. Дурень – не обов’язково Іванушка-дурачок. Дурень нині часом закінчує два факультети, займає високі посади, має ордени, партстаж. Він часом здається зовні ніби звичайною людиною. Життя народу – у жнивах ланів. Життя таке коротке. Поспішайте творити добро. Забудеш товариша, зоставиш у біді – даремно ти на світ рождався. З усіх пристрастей людських етична пристрасть – єдина достойна і справжня пристрасть.І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина.
Номер слайду 7
Цитати із творів О. Гончара Найбільша перемога – це та, яку здобуваєш над самим собою. Собори душ своїх бережіть, друзі... Собори душ!.. Мистецтво в наш час притягує найшляхетніших. Мистецтво - це, можливо, останнє пристанище свободи. Понищиш, кинеш у небуття батьківське, то й власне твоє життя безцільно впаде, заглухне в тебе ж біля ніг… Каліка той, хто не здатен предківщиною дорожити. Людині дано пам'ять, що сягає у віки, тому вона й людина… Сила розвіється, а правда ніколи!Завжди знайдеться ескімос, котрий дасть вказівку жителям тропіків, як їм поводитись під час спеки. Дорожіть днем – ось що я вам скажу, молоді! Дорожіть миттю, секундою! Живіть так, щоб встигли зоставити слід після себе путящий. Живе не той, хто чадить. Живе - хто іскрить!Свобода патлата, голова в неї немита, а найчастіше вона має вигляд сердито піднятих, судорожне стиснутих кулаків… Мова - це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.