Презентація " Як Білочка Дятла врятувала". Василь Сухомлинський. Казки школи під голубим небом.

«Як Білочка Дятла врятувала»Василь Сухомлинський

Серед зими потепліло, пішов дощ, а потім знову замерзло. Вкрилися льодом дерева, зледеніли шишки на ялинках.

Немає чого їсти Дятлові: стукає об лід, а до кори не достукається. Б’є дзьобом шишку, а зернятка не вилущуються.

Сів Дятел на ялині й плаче. Падають гарячі сльози на сніг, замерзають.

Дивиться Білка з дупла — Дятел плаче. Стриб, стриб, прибігла до Дятла.

— Чого це ти, Дятле, плачеш?— Немає чого їсти, Білочко.

Жаль стало Білочці Дятла. Винесла вона з дупла велику ялинкову шишку. Поклала між стовбуром і гілкою.

Сів Дятел біля шишки та й ну її молотити дзьобом..

А Білочка сидить біля дупла й радіє. І білченята в дуплі радіють. І сонечко в небі радіє.

NSM