Презентація "Як боротися з комп'ютерною залежністю молодших школярів"

Як боротися з комп'ютерною залежністю молодших школярів Підготувала : Нечепоренко С. В.,вчитель початкових класів ХЛ №64

Сучасні діти –це діти залежні від ґаджетів. За статистикою сучасні діти 5-9 років проводять з ґаджетом 4,5 – 6 годин на день . Деякі діти користуються пристроями неконтрольовану кількість часу. Про вплив надмірного використання ґаджетів на здоров'я та поведінку дітей все частіше говорять лікарі. Діабет, хвороби серця, резистентність до інсуліну, проблеми з поставою та зором. І це все у дітей молодшого шкільного віку.

Чому виникає комп'ютерна залежність у дітей?Діти позбавлені можливості проводити дозвілля з однолітками та друзями через війну. Батьки не завжди контролюють час використання ґаджетів (через свою зайнятість або байдужість). Віртуальний світ більше цікавить дітей, бо тривожність реального світу не приваблює ,а відштовхує. Онлайн-ігри – це цікаво ,це розваги, які не потребують присутності

Що ж робити вчителям, щоб запобігти комп'ютерній залежності школярів?Проводити інтерактивні уроки, що заохочують дітей до живого спілкування. Організовувати різноманітні екскурсії, прогулянки з однокласниками. Давати завдання по дослідженню навколишнього середовища, оформлювати проєктні групові роботи. Запроваджувати динамічні перерви, залучати дітей до настільних ігор. Рекомендувати гуртки за інтересами. Нагадувати батькам про постійний контроль за дозвіллям дітей

Як батькам запобігати виникненню комп'ютерної залежності дитини?Відслідковувати час «спілкування» дитини з ґаджетами. Потрібно бути прикладом для дитини: не варто зловживати самим «спілкуванням» з екраном . Більше часу проводити з родиною в спільних справах. Спонукати дітей до творчості. Давати посильні доручення по господарству й контролювати їх виконання. Залучати до занять фізкультурою й спортом.

Життя без ґаджетів сьогодні уявити неможливо. Варто знайти «золоту середину», баланс в спілкуванні з віртуальним світом, щоб не мати комп’ютерної залежності (особливо це стосується дітей). Для цього потрібна взаємодія між дитиною, батьками й школою. Висновок: