Органи рослини завжди жили дружно. Але одного разу, втомлені спекотним літом, вони почали суперечку - хто з них найголовніший. Корінь: звичайно, що я - найголовніший. Адже закріплюю рослину в ґрунті, напоюю всі органи водою і годую мінеральними солями. А як треба відкласти поживні речовини, щоб потім на наступний рік використати для росту - то також одразу до мене. І тоді я важко працюю - розростаюсь. Про мою важливість говорить навіть те, що я першим з’являюся з Насінини.
Листок: от-от, Корене, живеш собі, та ще й за мій рахунок. Адже це я утворюю під час фотосинтезу з вуглекислого газу і води ті поживні речовини, професійно використовуючи для цього сонячну енергію. А ще й виділяю кисень, яким всі дихають. І це непросте завдання, адже треба постійно контролювати, щоб не сплутати дихання і фотосинтез: вуглекислий газ спрямовувати для фотосинтезу, а виділяти кисень, кисень скеровувати для дихання, а виділяти вуглекислий газ. А як ти забагато набереш води, то я рятую рослину - випаровую (виділяю) її через свої продихи. А якщо потрібно, я тебе, Корене, можу виростити і без насіння.
Стебло: от слухаю я вас і думаю, куди б ти, Кореню, дівав воду, а як би ти, Листку, передавав іншим органам поживні речовини без мене? Це ж мої довгі клітини як трубочки пересилають поживні речовини від Листків униз, а воду від Кореня по всій рослині. З ранньої весни до пізньої осені працюю, трохи перепочину взимку, а з настанням тепла знов беруся до роботи. А хто ж, як не я, тримаю гілки з листками та розташовую їх так, щоб усі сонечко бачили.
Квітка: які ви наївні, сперечаєтеся, хто з вас найголовніший. Усе просто. Уся ваша праця, все, що ви здобули з ґрунту, повітря, води, сонячної енергії для того, щоб я могла утворити плід з насінням. Не буде мене, - не буде й плоду з насінинами, а не буде насіння - не буде й рослини. Тому, якщо буду я - буде рослина.
Насінина: і, все-таки, я - найголовніша. Саме з мене розвивається і Корінь, і Стебло, і Листки, і Квітки, і Плоди, і нові Насінини. Тому маю найважливішу роль: захистити і забезпечити ріст та розвиток маленькому зародку рослини, щоб почалось нове життя. Плід: але ти забула, Насінино, що саме я захищаю тебе і борюсь з усіма негараздами за твоє життя. А хто ж, як не я, вигадую різні способи поширення, щоб перенести тебе на нове краще місце для розвитку майбутньої рослини.