Презентація "Японія - острівна держава"

Японія — острівна держава. Географія, 10 клас. Вогнивенко Володимир Федорович, вчитель географії Літинський ліцей опорний заклад загальної середньої освіти № 2

Японія — острівна країна Японія — острівна країна, розташована на східному узбережжі Азії, у північно-західній частині Тихого океану. Зі сходу і півдня її омиває Тихий океан, з заходу — води Японського та Східно-Китайського морів, а з півночі — Охотське море. Японський архіпелаг простягнувся дугою з північного сходу на південний захід і налічує чотири великих острови Хоккайдо, Хонсю, Сікоку та Кюсю

Острови Японського архіпелагу, геологічною основою яких є підводні гірські хребти, простягаються дугами вздовж східного узбережжя Азії. Основна дуга складається з чотирьох островів: Хонсю, Кюсю, Сікоку та Хоккайдо.

Територія островів знаходиться в активному сейсмічному районі, де часті землетруси. 3/4 території островів займають гори та місцевості з дуже пересіченим рельєфом.

На островах - понад 200 вулканів, серед них - 40 діючих, в тому числі і Фудзі, що є символом країни. 1592 м. Переклад з англійської-Гора Асо також відома як вулкан Асо і в цьому сенсі є найбільшим діючим вулканом Японії та одним із найбільших у світі.3776 м. Фу́дзі, або Фу́дзісан — діючий базальтовий стратовулкан в Японії

Хоккайдо́ («Північноморський край») — острів у Тихому океані, другий за величиною у Японському архіпелазі. В давнину називався Землею Едзо. Площа острова — 77 984,15 км², довжина берегової лінії — 2767 км

О. Хоккайдо Хоккайдо лежить у північній частині Японського архіпелагу. Зусібіч острів омивається водою: на заході — Японським морем, на півночі — протокою Соя (протока Лаперуза), на північному сході — Охотським морем, на сході — протоками: Немуро (Кунаширська протока), Зради та Радянською, на півдні — Тихим океаном, а на південному заході — протокою Цуґару. Хоккайдо поділяється на дві складові частини. Це велика ромбоподібна частина, що займає центр і схід острова, та S-подібний півострів розташований на південному заході. Обидві частини поєднані низиною Ісікарі-Юфуцу. Ромбоподібна частина є місцем зустрічі двох гірських систем — Едзоських гір, які тягнуться від Сахаліну, і Курильських гір, що беруть свій початок від Камчатки.

Рельєф Острів Хоккайдо здебільшого має гірський рельєф. Більше половини території зайнято горами, решта покрита рівнинами. Гірські хребти (Хидака, Токати і ін) витягнуті в субмеридіанальному напрямку. Найвища точка Хоккайдо – гора Асахі (висота 2290 метрів). На острові знаходяться 8 вулканів, причому діючих. Часто тут, як і в Японії, відбуваються землетруси.

Озеро Масю. Кратерні озера. Озеро Сікоцу

о. Тойоні

Острів Хоккайдо має кліматичні умови дещо інші, ніж в інших японських районах. Тут середньорічна температура складає всього лише +8 °C. У зв'язку з сусідством з Тихим океаном в цих місцях за рік буває в середньому лише 17 повних сонячних днів. Зате в літні періоди реєструється близько 149 дощових, а в зимові – приблизно 123 снігових дня. І все ж за японськими мірками річний клімат на острові Хоккайдо більш сухий, а зимовий – більш суворий, ніж в інших областях країни. Та й поняття «північ» на Хоккайдо досить відносне. Загалом, цей острів в Японії вважається «суворим Північчю».

Великі міста острова - Муроран, Томакомай, Отару. Етнічний склад досить простий: японців – 98,5% від загального населення, корейці – 05%, китайців – 04% і інших національностей (у т. ч. айнів) – лише 06%. Столиця острова – Саппоро, в якому проживає 1915542 осіб (за статистикою 2010 року), найбільше місто Хоккайдо

Сіко́ку, або Шікоку («чотири провінції») — найменший з чотирьох великих островів Японського архіпелагу. З півночі, сходу й заходу омивається Внутрішнім японським морем, а з півдня — Тихим океаном. Названий на честь чотирьох провінцій острова — Ава, Ійо, Санукі й Тоса. У другій половині 19 століття вони були перетворені на чотири префектури — Токушіма, Ехіме, Каґава й Коті.

Рельєф острова переважно гористий. Гори, які простягаються з заходу на схід, ділять Сікоку на два субрегіони. Перший, північний, виходить до Внутрішнього японського моря, а другий, південний, — до Тихого океану. Найвищою точкою Сікоку є гора Ісідзуті (1982 м) у префектурі Ехіме.

Для ландшафтів острова Сікоку характерні пагорби та низькогір'я, серед яких виділяється хребет Санукі, складений переважно гранітами.

Для рослинності характерні вічнозелені широколистяні субтропічні ліси з переважанням дуба та криптомерії. У житті лісів найважливішу роль грають потужні осінні тайфуни із тривалими зливами.

річка Сіманто, протяжністю 196 км

Клімат Сікоку відрізняється від субрегіону. У північній частині переважає середземноморський, а у південній — субтропічний мусонний клімат. Опади бувають частими, особливо влітку на час приходу тайфунів. Висота хвиль перевищила 12 метрів, а рівень опадів за добу перевищив 500 мм.

Мі́ст Сето́ «Великий міст Внутрішнього Японського моря»— шляхопровід через Внутрішнє Японське море, який сполучає острови Шікоку і Хонсю. Відкритий 10 квітня 1988 року. Це цілісний комплекс, що складається з 6 мостів, ланцюжком витягнутих з півночі на південь на відстань 37,3 км. Для зведення опор будівельники скористалися маленькими острівцями в акваторії Внутрішнього моря, ширина якого в цьому місці становить 9,4 км. З шести мостів три — висячі, два — вантові і один — з крізними фермами. За своїм призначенням Сето Охасі — міст суміщений. Верхній його ярус — чотирисмугова автодорога, нижній призначений для залізничного сполучення. Найвищий з шести мостів комплексу «Мінамі-бісан» завдовжки 1723 метри вважається п'ятим за величиною у світі серед висячих мостів і щонайдовшим двох'ярусним.

Хонсю́, або Хоншю (яп. 本州, Honshu, «основні провінції») — найбільший острів Японського архіпелагу.

Протяжність острова Хонсю сягає близько 1300 км. Площа — 227 961,41 м² (на 2006 рік), що становить 60 % усієї території держави Японія. Довжина берегової лінії становить 5450 км. На Хонсю часто трапляються землетруси, оскільки острів лежить на стику трьох формаційних плит.

Рельєф Хонсю гористий. Серед гір багато вулканів. Найбільший з них — гора Фудзі, яка вважається символом Японії. П'ять озер Фудзі.1. Озеро Мотосу2. Озеро Сьодзі3. Озеро Сай4. Озеро Каваґуті5. Озеро Яманака Фу́дзі, або Фу́дзісан «гора Фудзі» — діючий базальтовий стратовулкан в Японії. Є приватним володінням і знаходиться у власності синтоїстського Великого храму Хонґу Сенґен, в якому зберігається дарча від сьогуна Токуґава Хідетада, що датується 1609 роком. Розташований західніше столиці Токіо. Найвища гора країни, висотою 3 776 м. Головний пік вулканічного пасма Фудзі. Має симетричну конусоподібну форму. Діаметр основи з півночі на південь становить 38 км, а з заходу на схід — 35 км. Біля підніжжя розташовані п'ять озер Фудзі: Яманака, Каваґуті, Сай, Сьодзі, Мотосу. З 1936 року головна окраса Національного парку Фудзі-Хаконе-Ідзу. Має статус особливої історичної пам'ятки, належить до священних гір Японії.

Найпопулярніший національний парк Японії включає в себе види сплячого вулкану Фудзі, що знаходиться в центрі парку. Фудзі Хаконе Ідзу оповитий хмарами навесні і влітку.

О́зеро Мото́су - вулканічне озеро в Японії. Найзахідніше і найглибше з усіх п'яти озер. Розкинулося на висоті 900 м. Площа — 5,1 км². Найбільша глибина — 138 м. Прозорість води — 16,3 м. Колір вод озера темно-синій. В стародавніх текстах називалося «прісним морем Мотосу». Виникло в результаті виверження Фудзі в 864 році. Багате на поживні речовини й рибу. Місце вилову карасів, лососів, угаїв. Зберегло первісний вигляд узбережжя. О́зеро Сьо́дзі розташоване біля північного підніжжя гори Фудзі. Одне з п'яти озер Фудзі. Найменше з п'яти озер. Розкинулося на висоті 900 м. Площа — 0,5 км². Найбільша глибина — 15,2 м. Виникло в результаті виверження Фудзі в 864 році, коли велике озеро Мотосу розділилося на три — Сай, Сьодзі й власне Мотосу. Багате на поживні речовини й рибу. Місце вилову коропів, карасів.

О́зеро Са́й — вулканічне озеро, розташоване біля північного підніжжя гори Фудзі. Розкинулося на висоті 902 м. Площа — 2,12 км². Найбільша глибина — 73,2 м. Прозорість води — 8,2 м. Багате на поживні речовини й рибу. Місце вилову карасів, лососів, корюшок. На західному березі розташовані лігвища кажанів. Вода озера використовується на гідроелектростанції, спорудженій поблизу озера Каваґуті. О́зеро Каваґу́ті — вулканічне озеро, розташоване біля північного підніжжя гори Фудзі. Найнижче з усіх п'яти озер. Розкинулося на висоті 833 м. Площа — 6,13 км², довжина берегової лінії — 19 км. Найбільша глибина — 15,2 м. Багате на поживні речовини й рибу. Місце вилову коропів, карасів, сомів. О́зеро Ямана́ка — вулканічне озеро, розташоване біля північного підніжжя гори Фудзі. Найпівденніше, найвище і наймілкіше з усіх п'яти озер. Розкинулося на висоті 982 м. Площа — 6,46 км². Найбільша глибина — 15 м. Прозорість води — 4 м. Джерело річки Кацура.

Рі́чка Сіна́но або Сінаноґа́ва — річка в Японії, в центральній частині острова Хонсю. Найдовша річка країни. Довжина — 367 км. Площа басейну — 11,900 км², третя по країні. Бере початок на вершині Кобусі в горах Тітібу. Протікає територією Наґано й Ніїґата, проходить через рівнину Етіґо й впадає в Японське море в районі міста Ніїґата. Верхня течія річки називається річка Тікума́ або Тікумаґа́ва. Оспівана в багатьох японських піснях.

На річці розташовано ГЕС Сінаногава, ГЕС Сендзю, ГЕС Сін-Одзія. ГЕС Сінаногава – гідроелектростанція в Японії на острові Хонсю, становить верхній ступінь каскаду на річці Сінано, яка впадає до Японського моря у місті Ніїґата. ГЕС Сендзю. Балансуючий резервуар Асагаваравходить до складу каскаду на річці Сінано. В межах проекту річку перекрили бетонною гравітаційною греблею Міянака висотою 17 метрів та довжиною 331 метр, яка утримує невелике водосховище ГЕС Сін-Одзія у 1980-х роках для її створення використали греблю Міянака, споруджену в першій половині 20 століття для ГЕС Сендзю.

о. Кю́сю, або Кюшю — третій за величиною острів Японського архіпелагу. Омивається на півночі Японським морем, на сході — Внутрішнім японським морем, на півдні — Тихим океаном, і на заході — Східнокитайським морем. Площа острова — 36 737,6 км² Топонім «Кюсю» позначає як сам острів Кюсю, так і регіон Кюсю, який включає окрім власне острова Кюсю сусідні острови Цусіма, Ікі, Якусіма, Танегасіма, а також острови Амамі. Інколи до регіону Кюсю відносять архіпелаг Рюкю. У давнину регіон Кюсю називався краєм Сайкайдо.

Чим цікавий парк Асо-Кудзю? Площа: 726,78 кв. км. Рік заснування: 1934 На острові Кюсю розташований національний парк Японії Асо-Кудзю. Свою назву він отримав завдяки тому, що на його території розташоване нагір 'я під назвою Кудзю і діючий вулкан Асо.

Чим цікавий парк Асо-Кудзю? Гірський район Асо з прекрасними пейзажами утворився в далекій давнині в результаті діяльності вулкана. Під час сильного виверження стінки кратера обрушилися і утворилася активна вулканічна кальдера - куполоподібний котел з крутими стінами і відносно рівним дном.

Рельєф Кюсю гористий, хоча на заході острова є невеликі рівнини. На північному заході знаходяться невисокі гори й пагорби (до 1055 м), а на південному сході — гори середньої висоти. Найвищою точкою острова є згаслий вулкан Кудзю (1791 м). Гори складаються, переважно, породами вулканічного походження, гранітами і сланцями. На Кюсю розташований один з активних японських вулканів — Асо (1592 м). Окрім цього, відомими дієвими вулканами є Кірісіма і Сакурадзіма. Вулкан. Кірісіма Вулкан Сакурадзіма.

Гора Кудзю, що підносить на 1887 м над рівнем моря, вважається найвищою точкою на Кюсю. Гірський масив Асо знаходиться в центрі національного парку і складається з п 'яти вершин, найвища з яких піднімається на 1592 м. Пік Накадаке - це діючий вулкан, який вивергався в останній раз в 1979 р. Він і сьогодні періодично палиться і випльовує згустки попелу. Багато мандрівників приїжджають сюди, щоб піднятися на вершину вулкана, до якої веде канатна дорога. Однак іноді походи до кратера забороняють через сильні викиди сірки, що може бути небезпечним для людей з проблемами дихання.

Кюсю відомий своїми термальними джерелами онсен, особливо поблизу міста Беппо та районах поруч з вулканом Асо. На території парку Асо-Кудзю розташовується курорт з гарячими джерелами.

Надра острова відомі кам'яним вугіллям, особливо його північна частина.

Неподалік від вулкана Асосан розташовується музей з однойменною назвою. Тут можна подивитися фотознімки цього геологічного розлому, зроблені з космосу, а також побачити кратер Накадаке зсередини. Для цього на горі були встановлені спеціальні відеокамери. Поруч з музеєм Асо розташована рівнина Кусасенрі з згаслим вулканом Камезука, званим японцями "жменька рису".

Клімат острова субтропічний, мусонний. Опади бувають часто, до 3000 мм на рік, особливо влітку під час тайфунів. Середня температура взимку коливається від 0 °C в горах до 10 °C на узбережжі, а влітку — від 15 °C до 26 °C на узбережжі. Узимку, під час мусонів, частими є перепади температур. Теплу погоду на острові забезпечують теплі течії — Куросіо і Цусімська.

Для флори характерною є висока поясність. Типові рослини нижнього ярусу (до 850 м) — дуби, камелії, магнолії. Вище ростуть сосни і кріптомерії. На верхніх поясах переважають кущі та луки. Південь Кюсю має відмінну від решти острова флору — переважно пальми й папороть.

На острові Кюсю, розташований незвичайний ділянку лісового масиву. Дерева тут ростуть у формі двох кіл і видають участь людини у формуванні цього пейзажу. Дерева у формі кіл, кожен з яких заповнений 10 рядами рослин, але відстань між ними в кожному ряду різне. Чим ближче до центру, тим дерева ростуть у більш скрутних умовах, і їх розділяє меншу відстань, але кількість посаджених дерев при цьому залишається постійним у будь-якому колі. Загадкові кола дерев в японському лісі — результат цікавого експерименту

Всі гори покриті густими лісами, а на рівнинах біля підніжжя пагорбів розташовані численні озера з чистою синьо-зеленою водою. Тільки на горах Асо-Кудзю росте яскрава дика азалія кіріміса.

Японія — острівна країна, розташована на східному узбережжі Азії, у північно-західній частині Тихого океану. Зі сходу і півдня її омиває Тихий океан, з заходу — води Японського та Східно-Китайського морів, а з півночі — Охотське море. Японський архіпелаг простягнувся дугою з північного сходу на південний захід і налічує чотири великих острови Хоккайдо, Хонсю, Сікоку та Кюсю. Японські острови утворилися на перетині кількох острівних вулканічних дуг, що обрамляють тихоокеанське узбережжя Азії. Гори - характерна риса Японського архіпелагу, вони вкривають 71% суші, і лише окремі ділянки вздовж узбережжя або русел великих рік - рівнини і низовини, що облямовують гірські системи. Рівнинні і низинні області займають приблизно чверть усієї території Японії. Вони розташовані окремими ділянками вздовж узбережжя та у долинах річок. Вся територія країни перебуває в зоні активної діяльності мусонів. Літній мусон супроводжується опадами на східних схилах гір, а зимовий несе холодні повітряні маси з Сибіру і спричиняє сильні снігопади на Хоккайдо і на узбережжі Японського моря. Навесні і восени в Японію приходять тропічні циклони. Весною вони приносять теплі дощі, а з серпня по жовтень - тропічні урагани (тайфуни). Дощі живлять численні річки, що мають значний енергетичний потенціал, воду їх використовують для зрошення. Японія - зелена країна, її гори на півдні вкриті субтропічними, в центральній частині - мішаними, на півночі - хвойними лісами. Проте більшість лісів країни - штучні насадження, а ландшафти дуже змінені діяльністю людини. Висновки:

Назвіть головні ознаки природних умов Японії. Чим обумовлений обмежений склад мінеральних ресурсів країни? Нанесіть на контурну карту острови: Хоккайдо, Хонсю, Сікоку, Кюсю; рельєф, найбільші вулкани, річки (які були названі в презентації)Завдання: опрацювати параграф та виконати завдання:

Використані джерела:1. Японія - Готуйся серйо. ЗНО до географії - Jimdohttps://geografiamozil2.jimdofree.com › головна › япо.2. За підручником "Географія: регіони та країни" 10 клас, автори С. Кобернік, Р. Коваленко3. https://shimanovskadm.ru/uk/stay/samye-izvestnye-proekty-parkov-krasiveishie-nacionalnye-parki.html4. uk.wikipedia.org5. Клімат, гідрографія, грунти Японії - Geograf.com.uahttp://www.geograf.com.ua › japan › 6. Тектоніка і рельєф Японії - Geograf.com.uahttp://www.geograf.com.ua › japan › 638-japan-relief