Сер Ісаак Ньютон(1643-1727)англійський фізик і математикпершим почав вивчати силу тяжіння (гравітацію), силу, яка утримує на Землі будь-який предмет чи живий організм, не даючи змоги їм полетіти в космос Із гравітацією нам доводиться стикатись на кожному кроці. Ходіння, їзда на велосипеді,стрибання, катання на ковзанах, плавання, біг і падіння неможливі були б без сили тяжіння. А які сенсорні системи відповідають за орієнтацію та рухи тіла й органів у гравітаційному полі Землі?
Сенсорна система рівноваги{C083 E6 E3-FA7 D-4 D7 B-A595-EF9225 AFEA82}гравітаційна сенсорна система;функціональна сенсорна система, що спеціалізується на сприйманні гравітаційного поля й зумовлює орієнтацію тіла в ньому;сприймає прискорення, положення тіла в просторі, зміни положення голови і тулуба, координує рухи та зберігає рівновагу тіла
Сенсорна система рівноваги{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Відділи аналізатора рівноваги. Периферичний. Провідниковий. Центральнийрецепторні клітини, що сприймають впливи гравітації – волоскові клітини внутрішнього вухавестибулярний нервмозочок, стовбур головного мозку й кора півкульгравітаційна механорецепціянервове проведення збудженнякіркове формування відчуттів
Сенсорна система рівноваги. Центральний відділ. Гіпоталамус, острівцева частка кори великого мозку – свідомі відчуття положення тіла у просторіЯдра стовбура мозку. Мозочок -підсвідома координація рухів. Провідниковий відділ. Присінково-завитковий (вестибулярний) нерв. Периферичний відділ. Вестибулярний апарат із механорецепторами{C083 E6 E3-FA7 D-4 D7 B-A595-EF9225 AFEA82}Кіркове відчуття гравітації відбувається у взаємодії із зоровими, слуховими та іншими відчуттями й відіграє важливу роль в пізнанні людиною просторових відношень
Вестибулярний апарат. Напівколові канали з ампуламинервові волокна. Порожнинаприсінка (переддвер’я)Завитка Желеподібна речовина. Кристали солей Кальцію (отоліти)Кристали солей кальцію (отоліти)Нервові волокна присінково-завиткового (вестибулярного) нерва. Рецептори напівколових каналів. Рецептори мішечків вестибулярного апарату. Внутрішнє вухо (завитка, орган рівноваги)Волоскові клітини отолітового апарату →← Гребінці в ампулах – сприймають обертальні рухи. Нахил. Обертання. Овальний мішечок → Круглі мішечки ↓ ← Рідина
Сенсорна система руху{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Відділи аналізатора рівноваги. Периферичний. Провідниковий. Центральнийрецепторні клітини м’язів, сухожилків, суглобів, фасцій, що сприймають механічні впливичутливі волокна у складі черепно-мозкових і спинномозкових нервіврухова зона тім’яної частки кори півкуль великого мозкувід рецепторів по висхідних шляхах спинного мозку до кори півкуль та мозочкавідчуття положення кінцівок, частин тіла в просторі, переміщення, відчуття сили. Рухова механорецепція. Нервове проведення збудження. Кіркове формування відчуттів (кінестетичне відчуття){C083 E6 E3-FA7 D-4 D7 B-A595-EF9225 AFEA82}- функціональна система, яка забезпечує сприймання, проведення та обробку інформації від рецепторів, розміщених у м’язах, сухожилках, фасціях і суглобах
Вісцеральна сенсорна система{C083 E6 E3-FA7 D-4 D7 B-A595-EF9225 AFEA82}інтерорецептивний аналізаторфункціональна система, що забезпечує сприймання, проведення та обробку інформації від внутрішніх органів і внутрішнього середовища{C083 E6 E3-FA7 D-4 D7 B-A595-EF9225 AFEA82}відчуття, що відображають процеси всередині організму, мають назву органічними: відчуття голоду, спраги, ситості, втоми, бадьорості, змін у діяльності шлунка, печінки, серця тощо. М.І. Сєченов назвав відчуття «темними», оскільки більшість з них є неусвідомленимиможуть мати негативне і позитивне емоційне забарвлення через зв’язок з лімбічною системою
Вісцеральна сенсорна система{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Відділи аналізатора рівноваги. Периферичний. Провідниковий. Центральнийрецепторні клітини внутрішніх органів (інтерорецептори), сприймають механічні впливи. Чутливі волокна в складі черепно-мозкових і спинномозкових нервівінтерорецептивна зона лобової частки кори півкуль великого мозкумеханорецептори, терморецептори, хеморецептори, больові рецептори внутрішніх органів, тканин, судинчерез язикоглотковий, блукаючий, черевний і спинномозковий нервиза допомогою лімбічної системи. Вісцеральна рецепція. Нервове проведення збудження. Кіркове формування відчуттів
Вісцеральна сенсорна система. Центральний відділстовбур мозку, гіпоталамус, лімбічна система, сенсомоторна кора великого мозку. Провідниковий відділязикоглотковий, блукаючий, черевний і тазовий нерви. Периферичний відділмеханорецептори сприймають зміну тискухеморецептори сприймають хімічні змінитерморецептори сприймають коливання темпетратуриволюморецептори сприймають зміну об’єму рідинибольові рецептори сприймають біль. Відділи вісцеральної сенсорної системи
Висновки. Сенсорна система рівноваги здійснює сприйняття гравітаційної інформації та формування відчуттів рівноваги й положення тіла у просторіСенсорна система руху є регулятором локомоції людини та основою сприйняття простору й часу. Вісцеральна сенсорна система здійснює формування відчуттів, що є основою пристосовуваності роботи внутрішніх органів до навколишніх умов
Цікаво, що…Почуття спраги з’являється в разі втрати води, що дорівнює 1 % від маси. У звичайному житті вестибулярному апарату допомагають наші очі і шкірні рецептори. Так, тиск на підошви ніг, повідомляє про силу земного тяжіння. Нахил голови відчувається за рахунок чутливості шиї. Для надійності, вестибулярних апаратів у нас два, які розташовуються у внутрішньому вусі: правому і лівому.
Досліди з вісцеральним апаратом. Витягни руку з поверненою до обличчя долонею на відстань приблизно 30 сантиметрів. Погляд зафіксуй на долоні і одночасно протягом півхвилини качай головою збоку набік зі швидкістю двох хитань в секунду. Якщо твій вестибулярний апарат працює нормально, ти будеш чітко розрізняти шкірні складки на долоні. Це означає, що вестибулярний апарат посилає наказ очних м’язів зробити поворот очей у напрямку, протилежному повороту голови
Досліди з вісцеральним апаратом. Тримай голову нерухомо, а долоню переміщуй в одній площині зі швидкістю двох помахів в секунду. Складки на долоні будуть не такими чіткими. На цих простих дослідах ми переконалися, що контроль за положенням очей і нашої орієнтацією в просторі набагато краще, коли ми одночасно отримуємо інформацію від вестибулярного апарату і нашого зору. А якщо ж ми довіримось лише на наші очі, мозок втрачає чіткість зображення, тому що не може так швидко стежити за рухомими предметами.