Презентація з досвіду роботи вчителя географії Олексієнко С.В.“ Формування компетентної особистості учня"

А. Зміст проблеми – невідповідність в освітньому процесі, виявлені вчителем, проблеми які спонукали автора досвіду до пошуку шляхів вирішення виявлених проблем: низька мотивація до навчання; недостатня творча активність учнів; знання учнів - не суцільне знання про світ, а знання розбите на окремі частини не пов’язані між собою: учні не вміють використовувати запас знань з одного предмету під час вивчення іншого; типові міжпредметні зв’язки не дають бажаного результату; стандартні уроки і позакласні заходи не враховують індивідуальні особливості учнів і не дають достатнього розвитку творчих здібностей учнів; Б. Основні причини, на думку автора, виявлених проблем: використання в освітньому процесі типових стандартних форм проведення уроків; недостатнє вивчення та використання індивідуальних здібностей учнів; заповнення навчальних планів модними кон’юктурними дисциплінами, що призвело до «вимивання» зі шкільних програм значних обсягів змісту природничих наук; перевантаження учнів різноманітними навчальними предметами, а в результаті і загальне перевантаження; відсутність чіткої взаємодії, взаємозв’язків у вивченні навчальних предметів;

Виявлення індивідуальних особливостей учнів, розвиток закладених в них здібностей, підтримка їх у вивченні й засвоєнні матеріалу та розширення знань,пробудження в них творчого потенціалу і закладення основ для подальшої роботи шляхом раціонального використання елементів особистісно- зорієнтованих технологій, удосконалення навчально - виховного процесу з метою формування компетентної,творчої особистості.

Сучасне життя ставить за мету формувати в молодого покоління активну життєву позицію, виховувати компетентну творчу особистість, здатну самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, орієнтуватися на сміливі, нестандартні рішення. Компетентність та творчість є найважливішими складовими особистого щастя і професійного успіху. На сучасному етапі розвитку освіти в Україні відбувається пошук нових засобів і методів формування компетентної, творчої особистості, творця нового суспільства, здатного до самостійної поведінки і дії, самовизначення суспільства. Творчість лежить в основі людського життя. Оскільки творчі досягнення започатковують ще в дитячі роки, то розвиток творчої особистості, готової до самореалізації в майбутньому, являється однією з найважливіших вимог до навчання в сучасній школі.

Погляд автора досвіду на творчу особистість на основі наукових теорій через призму особистого бачення проблеми: Компетентна,творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального, досягає успіху в різних видах діяльності. Розвивати компетентну особистість можливо лише за умови формування в ній компонентів творчих здібностей, таких, як: - самоорганізаційні здібності; - мотиваційно – творча активність; - інтелектуально – евристичні здібності; - інтелектуально – логічні здібності ; - комунікативні здібності ;

Інформаційно – репродуктивний (пояснювально – ілюстративний) метод. Завдання учнів сприймати, усвідомлювати та запям’ятовувати інформацію. Самостійна робота обмежується запям’ятовуванням відомостей. Репродуктивний (відтворювальний) метод. Мета навчити школярів типовим планом, а в деяких випадках – за алгоритмом, інструкцією щодо порядку дій, яка визначає логіку міркувань учнів. Частково – пошуковий ( еврестичний) метод. Мета: прилучити учнів до творчої діяльності задопомогою проблемних або творчих завдань, спосіб виконання яких учням відомий.

- самоорганізаційні здібності; - мотиваційно – творча активність; - інтелектуально – евристичні здібності; - інтелектуально – логічні здібності ; - комунікативні здібності ;

- принцип саморозвитку, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів; - принцип самодіяльності, діяльнісний підхід, коли учні- співучасники навчального процесу; - принцип самоорганізації; - принципи дидактичної художності, емоційності. - принцип краєзнавчого підходу до навчання та виховання. -принцип інтеграції знань.

Проблемно-пошукова технологія Ігрові технології Технологія колективної та групової діяльності Проектна технологія Інформаційні технології Застосування інноваційних технології навчання географії

Особливим елементом педагогічної системи вчителя для розвитку творчих здібностей учнів являється краєзнавчий принцип викладання географії який червоною ниткою пронизує всю педагогічну діяльність вчителя від першого уроку до останнього дня перебування учня в школі. Це вивчення географії рідного краю,співпраця з обласними екологічними організаціями, участь в обласних акціях :«Позеленення нашого Я», «Червона книга Запоріжжя», «День Землі»,»Первоцвіти Запоріжжя». «Біла пляма на карті запорізької області» та ін..Зібраний краєзнавчий матеріал, дослідження використовуються як під час уроків так і під час позакласних заходів, екскурсій, вечорів, виконання та захисту творчих проектів учнів.

Для вчителя географії екскурсії і краєзнавчі походи відкривають великі можливості для підвищення ефективності навчально – виховної роботи яка проводиться в живих цікавих формах. В результаті краєзнавча робота з географії набуває вагомого значення в підвищенні інтересу до навчання.

Пріоритетним елементом досвіду є використання сучасних інформаційно – комунікаційних технологій, які забезпечують подальше удосконалення навчально –виховного процесу, доступність та ефективність географічної освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. спрямованої на задоволення освітніх, інформаційних і комунікаційних потреб учнів.

Економія часу. 2. Можливість багатогранної і комплексної перевірки знань учнів 3. Підвищення мотивації до навчання, інтересу учасників навчального процесу до уроків. 4. Можливість учневі обирати свій темп роботи. 5. Самостійність роботи.

Цілісне уявлення світу – через міжпредметні звязки, інтеграцію навчальних предметів. Особливо важливо – знання з географії подавати в тісному звязку з іншими дисциплінами.

Такому уроку властиве таке: Принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей учня; Керованість: у будь-який момент можлива корекція педагогом процесу навчання; Інтерактивність і діалоговий характер навчання; - ІКТ мають здатність "відгукуватися" на дії учня і педагога; "вступати" з ними в діалог, що і становить головну особливість методик комп'ютерного навчання. Оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи; Підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером; Необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно великі. Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці уроку, так і в процесі навчання: При поясненні (введення) нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі.

ІКТ можуть забезпечити накопичення та обробку великого обсягу різноманітної інформації щодо процесів підготовки та проведення тестувань, враховуючи вимоги дидактики, основ та методик тестології. Для проведення тестувань використовуються власноруч створені тести та тести, які містяться у прикладних програмних засобах навчального призначення за допомогою програмного пакета ADTester.

Title in here Повторення та систематизація навчального матеріалу Title in here Забезпечення умов для об'єктивного оцінювання навчальних досягнень Title in here Розширення поля для накопичення оцінок рівня навчальних досягнень учня Title in here Підготовка випускників до ЗНО Title in here Стимулювання учнів та викладача до самоосвіти Title in here Вивчення проблем учнів у засвоєнні навчального матеріалу

Систематичне використання ІКТ на уроці, зокрема систем презентацій, сприяє наступному: підвищенню якісного рівня використання наочності на уроці; зростанню продуктивності уроку; реалізації міжпредметних зв’язків; уможливленню організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керуванням викладача; логічному викладу навчального матеріалу, що значно підвищує рівень знань учнів; покращенню взаємин "учень-викладач“; зміні ставлення учнів до комп’ютера: вони починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

1) більш високий рівень творчого дивергентного мислення, що дозволяє організаційно скоротити його обсяг, зробивши домашнє завдання творчим; 2) особистісна детермінація розумової діяльності орієнтована на дію, що підвищує ефективність проблемного навчання, створення атмосфери взаємопорозуміння й довіри між учителем та учнями, а це сприяє формуванню потреби досягнення більш високих результатів. 1) більш високий рівень розвитку почуттів, що позначається на культурі спілкування, мові, вихованні почуття власної гідності; 2) позитивна спрямованість емоційних станів, що формують у колективі атмосферу взаємопорозуміння та успіху в учнів. 1) більш високий рівень самокритичності, творчого ставлення до дорученої справи; 2) чуйність, людяність ( як показник міжособистісних взаємин); 3) працелюбність, старанність, моральні мотиви навчання.