Казка про добро і зло. Одного разу Добро прийшло в гості до Зла. Зло стало пригощати До-бро чаєм, але в кухлик замість цукру послало сіль. Добро спробувало сіль, але нічого не сказало Злу. Тільки подякувало за гостину. А коли Добро йшло від Зла, воно сказало: « Щось цукор у вас несолодкий. Візьміть гроші, купіть собі цукерок до чаю». Зло все перекосилось, але робити нічого, довелось взяти гроші. Так Добро віддячило Злу добром за зло.
Добро — це хороша й корисна справа, яка зроблена не для власної вигоди, а для блага інших. Моральні норми — певні правила, що визначають поведінку людини. Вони встановлені в суспільстві та є певним зразком. Моральні принципи — внутрішні переконання людини, якими вона керується в житті
Вчинок — окрема дія людини. Намір — важливий елемент оцінки. Обставини збільшують або зменшують добро чи зло, що міститься у вчинку. Моральна відповідальність — похвала, звинувачення, винагорода чи по-карання за вчинок чи бездіяльність відповідно до своїх моральних зобов’язань. Внутрішня відповідальність — це насамперед совість, яка дає змогу лю-дині передбачити результат своїх вчинків і діяти згідно з нормами моралі. Зовнішня відповідальність — це ставлення суспільства до дій людини.