Презентація з географії для 8 класу на тему: "Корисні копалини України"

Корисні копалини України. Плужник А. В. Географія України

За використанням корисні копалини розрізняють:паливні (горючі) – використовують для одержання тепла і енергії;рудні – використовують для виплавлення металів;нерудні – сировина для переробки у хімічній промисловості або будівельні матеріали та технічна сиросина. Корисні копалини, або мінерально-сировинні ресурси – це ті гірські породи і мінерали, які людина використовує у господарській діяльності для забезпечення своїх потреб або зможе використати у майбутньому. В світі використовується понад 200 видів мінеральної сировини, а в Україні – близько 50.

За походженням корисні копалини поділяють на:магматичні – утворилися з розжареної магми земних надр (граніт, базальт, габро, польовий шпат, кварц);метаморфічні – утворюються в результаті зміни магматичних та осадових порід під дією високої температури, високого тиску та горотворчих процесів (горючі сланці, гнейс, мармур, кварцит);осадові – утворилися в результаті дії зовнішніх геологічних процесів на поверхні земної кори, тобто руйнуванням магматичних та метаморфічних порід (боксити, нафта, природний газ, глина, пісок, кухонна сіль, калійна сіль, гіпс, крейда, вапняк).

Оскільки паливні корисні копалини мають осадове походження, їх родовища приурочені до давніх та молодих платформ та крайових передгірських прогинів. Україна повністю забезпечує власні потреби у кам’яному та бурому вугіллі, натомість відчуває гостру нестачу нафти та природного газу. Паливні корисні копалиникам’яне вугіллябуре вугілляторфнафтаприродний газгорючі сланці

Торф в Україні здавна видовувають на Поліссі. З середини 90-х років його припинили використовувати як паливо. Тепер торф вважають цінним органічним добривом. Поклади горючих сланців є у Черкаській та Кіровоградській областях. На початку 60-х років ХХ ст. було відкрито найбільше у світі родовище горючих сланців – Бовтинське на Кіровоградщині. Нині воно законсервоване і не розробляється.торфгорючі сланці

94,3 % покладів вугілля України складає кам’яне вугілля, яке відрізняється високою якістю за рахунок високого вмісту в ньому вуглецю та високої теплотворної здатності. В Україні є родовища найкращого сорту вугілля – антрациту, вміст вуглецю в якому доходить до 94-97 %. Третина вугілля є коксівним, що після спеціальної обробки використовується у виплавці чавуну і сталі. Основні поклади кам’яного вугілля в Україні зосереджені в двох басейнах: Донецькому та Львівсько-Волинському. Вони сформувались в осадовому чохлі, відповідно, у Донецькій складчастій області та Галицько-Волинській западині.кам’яне вугілляантрацит

Найбільшим кам’яновугільним басейном в Україні та одним з найбільших у Європі є Донбас. На нього припадає 98 % видобутку кам’яного вугілля держави. Площа розвіданих родовищ Донбасу в межах України становить 50 тис. км2. До цього часу більшу частину вугілля видобувають у Старому Донбасі в межах Донецької та Луганської областей. Хоча вугільні запаси Донбасу значні, їх видобуток дуже складний. Глибина залягання вугленосних шарів сягає 1200-1400 м, тому розробка йде лише шахтним способом.

Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн дає лише 2 % вугілля. Здогадки щодо покладів вугілля на північному заході України були висунуті ще на початку ХХ ст., а перші шахти було закладено у 1952 р. Площа басейну незначна – 10 тис. км2. Глибина залягання вугілля – 300-700 м. Якість вугілля висока.

Україна має великі поклади бурого вугілля. Основні його запаси зосереджені у Дніпровському басейні. Площа басейну сягає 100 тис. км2. Буре вугілля утворилося з решток давніх рослин і накопичилось потужними шарами на поверхні Українського щита у його розломах. У Дніпровському басейні розвідано близько 80 родовищ. Видобування переважно кар’єрним (відкритим) способом. Через низьку теплотворну здатність застосовується менше, ніж кам’яне.буре вугілля

Поклади нафти й природного газу в Україні обмежені. Нафтою себе країна забезпечує лише на 7-8 % від потреб, природним газом – на 20-25 %. Нині 57 % всього видобутку нафти та 90 % видобутку природного газу, що належать до осадового чохла Дніпровсько-Донецької западини, дає Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область.нафтаприродний газ

Нафтоносні шари тут залягають на глибині понад 5 км. Геологічна розвідка почалась у 30-х роках ХХ ст., а видобуток у 1952 р. Найбільшими родовищами нафти є Зачепилівське, Глинсько-Розбишівське, Качанівське, Нинівське, Леляківське, Анастасівське. Найбільшими родовищами газу є Шебелинське, Єфремівське, Західнохрестищенське. Качаніське родовище. Шебелинське родовище

Найстарішою сильно виснаженою є Прикарпатська нафтогазоносна область. Тут поклади нафти зосереджені у Прикарпатському крайовому прогині. Про наявність нафти тут було відомо ще з початку XVII ст., коли її витягали відрами з криниць глибиною 4-6 м. Промисловий видобуток розпочався з кінця ХІХ ст. у м. Борислав. Прикарпатська нафтогазоносна область втрачає своє значення для видобутку нафти. Діють невеликі родовища – Долинське, Бориславське, Старосамбірське. Поклади газу тут дещо більші – Гринівське, Яблунівське, Солотвинське, Залужанське родовища.

Найбільш перспективною вважають Причорноморсько-Кримську нафтогазоносну область, де поклади розташовані переважно на потужному осадовому чохлі молодої Скіфської платформи. Тут тривають пошуки нових родовищ нафти і природного газу, особливо на шельфі Чорного моря. В Криму вже розробляються родовища газу: Джанкойське, Глібівське, Задорненське; на шельфі Чорного моря – Голіцинське, Штормове, Одеське; на Арабатській стрілці – Стрілківське. Почалася розробка невеликих нафтових родовищ в Одеській області – Східносаратське родовище. Джанкойське родовище. Газові родовища у Чорному морі

Україна має значні поклади окремих видів рудних ресурсів – сировини для виплавки металів. Руда – мінерал чи гірська порода, яка містить у своєму складі певну частку одного або кількох металів, тому їх економічно доцільно використовувати для переробки. Рудні корисні копалини

Розміщення родовищ рудних ресурсів тісно пов’язане із геологічною будовою території. Переважна більшість з них має магматичне або метаморфічне походження. Тому скарбницею руд є Український щит.

В Україні зосереджені значні поклади залізних руд. Левову частку багатих за вмістом металу залізних руд магматичного та метаморфічного походження містить Криворізький залізорудний басейн, який охоплює площу близько 300 км2. Руди в цій місцевості лежать від поверхні до глибини 2-3 км. Є багаті руди, які містять 50-60 % феруму. Їх видобувають як кар’єрним, так і шахтним способом. Промислове освоєння басейну почалося з другої половини ХІХ ст.залізна руда

У 20-х роках ХХ ст. було відкрито Кременчуцький залізорудний район. Його освоєння почалося з 70-х років. Район розміщений на відрогах Українського щита у долині Дніпра. Руди тут середньої якості (35-38 % феруму), але залягають близько до поверхні. Найбільш якісні залізні руди виявлені у Білозерському залізорудному районі в Запорізькій області. В них унікальна частка феруму – майже 70 %. Перші ознаки наявності тут руди були помічені у середині ХХ ст. Зараз їх запаси уточнюються.

В чохлі Скіфської молодої платформи знаходяться поклади залізних руд осадового походження Керченського залізорудного басейну. Руди тут бідні за вмістом феруму (30 %). Найбільше тут бурих залізняків, утворення яких пов’язане із діяльністю залізобактерій на дні давніх мілководних лагун.магнітнийчервонийбурий

В Україні є унікальні світового значення запаси марганцевих руд. Вони розміщені у Нікопольському марганцеворудному басейні, до складу якого входять Нікопольське, Інгулецьке та Великотокмацьке родовища. Поклади марганцевої руди, яка сформувалась внаслідок руйнування поверхні Українського щита, розміщені близько до поверхні, тому їх розробляють кар’єрним способом.марганцева руда

Особливе значення з руд тугоплавких металів в Україні мають поклади титанових руд. Їх видобуток становить близько 20 % від світового. Руди залягають у формі розсипів на поверхні щита у Житомирській (Іршанське) та Дніпропетровській (Самотканське) областях. На Українському щиті в межах Кіровоградської (Новокостянтинівське, Мічурінське родовища) та Дніпропетровської (Жовторіченське родовище) та Черкаської (Ватутінське родовище )областей є поклади уранових руд.титанова рудауранова руда

Розвідані запаси руд кольорових металів в Україні незначні. Так на Кіровоградщині видобувають нікелеві руди магматичного походження (Побузька група родовищ).нікелева рудартутна руда. Достатньо великі поклади ртутних руд тривалий час розробляють на Донбасі (Микитівське родовище) в межах Донецької складчастої області та в Закарпатті (Вишково).

Крім того, є певні запаси поліметалевих, хромових, алюмінієвих (Високопільське родовище на Дніпропетровщині, Смілянське на Черкащині), мідних, олов’яних руд. У перспективі може бути налагоджена промислова розробка золота, його поклади виявлені у Закарпатській (Мужіївське), Кіровоградській (Клинцівське), Дніпропетровській (Сергіївське), Донецькій (Бобриківське), Одеській (Майське) областях.хромова рудаалюмінієва рудамідна рудаолов’яна рудазолото

Географія залягання покладів нерудних корисних копалин дуже широка у зв’язку із їх різноманітним походженням. Нерудні корисні копалини об’єднують за призначенням:хімічна сировина;технічна сировина;будівельна сировина. Нерудні корисні копалини

В Україні відомі унікальні родовища самородної сірки осадового походження. Вони були виявлені у Прикарпатті в середині ХХ ст. й утворюють цілий сірконосний басейн. Нині тут ведеться активний видобуток сірки як відкритим способом (Роздольске родовище), так і методом підземної виплавки (Яворівське, Язівське, Немирівське родовища). Більша частина сірки йде на виробництво сульфатної кислоти.самородна сірка

Калійна сіль також має осадове походження. В світі її родовища зустрічаються рідко. В Україні калійна сіль утворилася внаслідок відступу давнього морського басейну з Передкарпатського крайового прогину. Товща соленосних шарів тут становить 50-60 м. Вони відомі ще з першої половини ХІХ ст. Нині найбільшими родовищами калійної солі у Прикарпатті є Калуш і Стебник. З калійної солі виготовляють калійні добрива.калійна сіль

Кухонна сіль має осадове походження. Її найбільші запаси зосереджені на Донбасі у Донецькій складчастій області (Артеміське, Слов’янське родовища). Сучасною природною солеварнею є затока Сиваш Азовського моря. Кухонну сіль також видобувають у Солотвині в Закарпатській западині. Кухонну сіль використовують у харчовій промисловості. З неї виготовляють соду. У соляних шахтах Закарпаття влаштовані лікувальні заклади, де зцілюють людей від хвороб органів дихання.кухонна сіль

В Україні також є незначні поклади фосфоритів – Ізюмське родовище на Харківщині, Кролевецьке – на Чернігівщині. Вони використовуються для виробництва фосфорних добрив. Ще однією фосфоровмісною корисною копалиною є апатити. В Україні апатити добуваються в Запорізькій (Новополтавське родовище) та Житомирській (Стремигородське родовище) областях.фосфоритиапатити

Україна відома далеко за її межами своїм високоякісним красивим будівельним камінням, яке використовується як облицювальний матеріал. Це граніти, лабрадорити, габро. Вони мають магматичне походження, тому їх поклади зосереджені в межах Українського щита. Особливо відомі кар’єри на території Житомирської області, де видобувають всесвітньо відомий український рожевий граніт. Часто він має вкраплення гранатів, що надає його вигляду особливої краси.граніт

Україна вирізняється в Європі значними покладами каоліну. Він утворився в результаті вивітрювання поверхні Українського щита. В Україні відомо близько 100 родовищ високоякісної білої глини. Найвищою якістю відзначаються первинні каоліни, що залягають на поверхні щита та використовуються у виробництві порцелянового та фаянсового посуду. Унікальні їх запаси розробляють відкритим способом на Житомирщині (Баранівка, Кам’яний Брід). Поклади вторинних каолінів є на Волино-Подільській плиті. Найбільшим у світі родовищем каолінів є Просянівське в Дніпропетровській області, де потужність шарів сягає 100 м.каолін

Також Україна має значні поклади крейди, скляних пісків, різних сортів червоної глини, вапняку-ракушняку.пісокглинакрейдавапняк

Україна має поклади якісного графіту (Завалля на Кіровоградщині) метаморфічного походження. Утворення графіту в Україні пов’язане з гнейсами Українського щита. За хімічною природою це не чистий вуглець. Він використовується як барвник, з нього виготовляють грифелі для олівців. Також використовується на атомних електростанціях, оскільки здатен сповільнювати і відбивати електрони.графіт

Для потреб чорної металургії у Придніпров’ї, на Донбасі та у Криму розробляють родовища вогнетривких глин та флюсових вапняків. Україна відома своїми родовищами коштовного та напівкоштовного каміння: бурштину на Поліссі, яшми у Криму, гірського кришталю та аметисту у Придніпров’ї та Приазов’ї. Також є запаси берилу, чорного кварцу, розсипи алмазів.вогнетривка глинафлюсовий вапнякбурштин

Укрїна багата на лікувальні мінеральні води різного хімічного складу. В Передкарпатті відомі Трускавецьке і Моршинське родовища, в Закарпатті – Синяцьке і Свалявське, на Полтавщині – Миргородське, на Харківщині – Березівське. В лікувальних цілях використовують радонові води на Вінничині (Хмільник). Велике значення мають лікувальні грязі. Найбільш відомі їх родовища в Криму (Сакське, Євпаторійське), на Одещині (Куяльник), Донеччині, Миколаївщині.

Запаси українського озокериту (гірського воску) є найбільшими в світі. Ця сировина використовується у парфумерії, медицині та окремих галузях легкої промисловості. Родовища цієї цінної нерудної сировини – Трускавецьке і Бориславське родовища у Львівській області.озокерит. Бориславське родовище