Презентація " З історії заснування Харкова"

Заснування міста ХАРКОВАВиконав учень8 класу Богуславського ліцеюІ-ІІІ ступенів. Швиголь Захар

Перші документальні відомості про Харків належать до середини XVII ст. На великій території, яка називалася Слобідською Україною, виникали укріплені поселення, засновані українськими переселенцями. Перші поселенці повинні були обирати для свого поселення місця захищені та недоступні. Височина між річками Харків та Лопань була зручнішою від інших, береги річок були болотисті, вкриті лісами. Тут побудували сторожовий пункт.

Найдавніша письмова згадка про селище та жителів цієї території належить до 1654 р. Спочатку харківські поселення були у віданні чугуївського воєводи, тому що поселились у межах Чугуївських земель. Тому в 1655 р. навкруги селища почалось будівництво укріплення за кресленням чугуївського воєводи Григорія Спешнєва. Але 28 березня 1656 р. був призначений новий воєвода Селефонтов , і йому було наказано впорядкувати міську фортецю – тобто центральне укріплення. Таким чином, виникнення міста Харкова охоплює відрізок з 1654 по 1655 р., протягом якого відбувалося заселення височини між річками Харків і Лопань, а також будівництво укріплень навкруги поселень.річка Лопаньрічка Харків

Версії про походження назви міста Харкова Найвідоміша легенда про виникнення Харкова пов'язана з Харьком, першим поселенцем. Згідно з цією версією, в середині 17 століття на правому березі річки Харків, виник невеличкий хутір. Заснувала його людина на ім'я Харько, за однією з версій його повне ім'я - Харитон. Різні автори по-різному описують рід діяльності Харька. Деякі називають його простим козаком, інші - козацьким сотником. В літературі існує також версія, згідно з якою Харько, не мав відношення до військової служби, будучи пасічником.

Обрана ним місцевість виявилася настільки вдалою і придатною для життя, що почала залучати переселенців з інших місць. Незабаром хутір розрісся, з'явилися нові слободи. Виникло поселення отримало назву на честь свого засновника - Харків, як і річка на березі якої воно виникло. До речі, жоден з відомих варіантів легенди не вказує точний рік заснування Харкова, обмежуючись лише згадкою 17 століття.

Більшисть істориків вважають, що свою назву місто Харків одержало від назви річки Харків. Їх висновки ґрунтуються на тому, що назва річки старша від назви міста. Назва річки датується в письмових джерелах ще до виникнення поселення або міста.

Першу Харківську фортецю побудували «за черкаським» (тобто українським) звичаєм. У 1656 р. московський цар Олексій Михайлович видав указ про створення окремого Харківського воєводства. Фортеця, яка виникла на місці, де зливалися річки Лопань і Харків, мала 10 башт і довжину стін понад один кілометр. Найстаріший документ, у якому є згадка про Харків - царський указ Чугуївському воєводі Сухотіну про будівництво Харківських укріплень, датований 28 березня 1656 р.

У середині фортеці найважливішими спорудами були: собор, приказна хата, Государів двір. Дерев’яний храм в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці мав назву Успенський собор. Цей собор був найстарішим у межах Харківської фортеці. Він був побудований у 1658 р. і розташувався трохи на південь від сучасного Успенського собору. Місто росло, збільшувалася кількість прихожан. До 1685 р. перший харківський Успенський собор постарів. Харків’яни замінили його новою кам’яною церквою. Великою популярністю серед харківських козаків користувалась Покровська церква тому, що була освячена на честь головного свята українського козацтва – Покрови Божої Матері. Покровська церква та дзвіниці – це єдині будови XVII ст.., що збереглися в місті Харкові до тепер.

Успенський собор церква Покрови Божої Матері

Розширення міста Із самого початку свого поселення жителі Харкова облаштували собі хутори та пасіки, де вони мешкали та займалися господарством. Тому двори поселенців тоді вже розташовувались і поза фортецею по всіх напрямках. З’являються слободи – Залопанська, Журавлівка, Гончарівка, Панасівка тощо. Спочатку залюднювалися передмістя, що оточували фортецю, потім поселення простягалися до річок Харків та Лопань. Унаслідок перетворення Харкова в 1670 р. на козацьке полкове місто почало зростати його значення. Тут дозволено було проводити регулярні ярмарки біля підніжжя фортечних мурів. Спроби нападу татар на Харків припинялись на далеких підступах до фортеці, тому вона не зазнала руйнувань від воєнних суточок.

Хутори та пасіки

Перші вулиці Харкова Одна з найстаріших вулиць міста – виникла в XVII ст. ( Героїв Харкова), колись мала назву Московська, потім Московський проспект. Сумська вулиця також виникла в XVII ст. та отримала свою назву від напрямку старовинного шляху до міста Суми. До найстаріших у Харкові належать також вулиця Римарська, її забудова почалась в XVII ст. Але перших будинків тут не збереглося. Наприкінці XVII ст. виникла дорога на Зміїв, яка поклала початок Зміївській вулиці ( нині проспект Гагаріна). Також у XVII ст. з’явилися перші будівлі вздовж дорога на Полтаву, названу Полтавським шляхом.

Римарська вулиця. Сумська вулиця Полтавський шлях

Перші поселенці Харкова Це була ватага переселенців, а до неї почали приходити інші. Приходили переселенці більш усього з Правобережної України, особливо в тяжкі часи Руїни, приходили і з Гетьманщини, і з інших міст Слобідської України, бо Харків вабив до себе населення як полкове та торгівельне місто. Щодо соціального складу харківського населення XVII ст., то воно поділялося тоді на козаків полкової служби, міщан і цехових ремісників. Вищою владою в Харкові була полковнича влада, а на чолі населення стояв воєвода, над міщанами була ще окрема влада війта, який очолював міську владу і вибирався із заможних людей, а над цеховими ремісниками стояли виборні цехмістри. Таким чином, місто Харків виникло в середині XVII ст. як оборонний пункт від нападів татар. Спочатку харківська фортеця не була дуже великою, але згодом військові потреби змусили розширити та укріпити її Внутрішній устрій Харкова був повністю підпорядкований військовому призначенню.

Переселенці в Харкові Перший герб Харкова

Історія міста Харкова налічує три з половиною сторіччя. Вона сповнена прекрасних і трагічних подій. Місто прийняли до Міжнародної Ліги історичних міст. Його розвиток був і буде залишатися одним з ключових моментів у житті цілої держави - незалежної України. На сьогодні наш Харків – місто-герой, місто нескорених людей, символ мужності та незламності .