Конспект уроку "Утворення Галицько – Волинської держави"

Про матеріал

Конспект уроку "Утворення Галицько – Волинської держави" Тип уроку: вивчення нового матеріалу Підручник: Власов В. С. В 58 Історія України : підручник для 7 класу закладів загаль ної середньої освіти / В. С. Власов, О. Є. Панарін, Ю. А. То- польницька. - Київ : Літера ЛТД, 2020. - 176 с

Перегляд файлу

Тема: Утворення Галицько – Волинської держави

Мета:

ознайомитися з історичною постаттю князя Романа Мстиславовича та основними векторами його зовнішньої та внутрішньої політики; охарактеризувати процес становлення та зміцнення Галицько – Волинської держави;
розвивати вміння аналізувати історичні події, вміння самостійно працювати з історичними джерелами.
виховувати патріотизм на прикладах героїчної боротьби наших предків за свою незалежність і свободу, повагу до історичного минулого народу

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Підручник: Власов В. С. В 58 Історія України : підручник для 7 класу закладів загаль ної середньої освіти / В. С. Власов, О. Є. Панарін, Ю. А. То- польницька. - Київ : Літера ЛТД, 2020. - 176 с.

Матеріали до уроку § 14 С. 108-114

Хід уроку

І. Організаційний момент

(Оголошення теми та мети уроку)

Добрий день! Сьогоднішній урок ми розпочнемо з суцільних загадок!

І найперша з них перед вами …

Усе правильно…

II. Актуалізація опорних знань

А, що ж не так на цій карті?

І остання загадка… Як на вашу думку пов’язане зображення проєкту Великого герба України та наша тема сьогодні?

Описание: Українська геральдика налічує близько 200 варіацій зображень тризуба. За Київської Русі майже кожен правитель видозмінював герб під себе | Новини Останній Бастіон

Усі ви молодці і зрозуміли, що сьогодні ми говоримо про утворення Галицько-Волинської держави1

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

Князювання Романа Мстиславича (1199—1205 рр.)

Вправа знайди послідовність «Внутрішня політика Романа Мстиславича» та «Зовнішня політика Романа Мстиславича»

Робота у групах:

 Роман Мстиславич – заснував Галицько – Волинську державу, об`єднавши Волинське та Галицьке князівства 1199 року.

 Зміцнив центральну владу. Значну перемогу він отримав над бунтівними галицькими боярами, які часто влаштовували змови проти князя („Не вбивши бджіл, не поласуєш медом”).

 У 1203-му здійснює похід на Київ і захоплює його. Натомість повертається в Галич, а Київ залишає своєму намісникові. Вважався Великим Київським князем до смерті.

 Намагався подолати князівські чвари. Знаючи європейські традиції, пропонує найвпливовішим князям обирати серед себе Великого князя. Так чинили німецькі кюрфюрсти. Романові Мстиславичу приписують розробку особливого проекту під назвою „добрий порядок” на Русі. Він запропонував покласти край всім міжусобицям, які ослаблюють державу і роблять її легкою здобиччю для половців. „Проект доброго порядку" зазнає невдачі.

 Союзниками галицько-волинського князя були Угорське королівство та Візантійська імперія (в тому числі й через шлюбні відносини), мав зносини із Папою Римським Інокентієм ІІІ.

 Він здійснив два вдалих переможних походи на половців.

 Для зміцнення держави й розширення впливу, Роман багато воював („Поки маю меч, не буду купувати володінь іншою ціною, тільки кров'ю, як батьки і діди наші розмножили руську землю”). Воював із Литвою („Лихом живеш, Литвою ореш”), ятвягами, Тевтонським орденом.

 У 1205 йде війною на Польщу („Або поляків подолаю й підкорю, або не вернусь!”). Засновник Галицько-Волинського князівства Роман Мстиславич загинув у битві з поляками 19 червня 1205 року, потрапивши в засідку в бою під Завихостом.

 — 1199 р. — об’єднання Волинського і Галицького князівств у єдину державу.

 — Придушення галицького боярства завдяки підтримці середнього та дрібного боярства (його улюбленим прислів’ям було: «Не вбивши бджіл, не поласуєш медом»).

 — 1202 р. — завершення боротьби за Київ (коли війська Романа підійшли до Києва, його жителі відчинили перед ними міські брами; Рюрик, який у цей час князював у місті, був змушений зректися київського престолу).

 — Приєднання до свого князівства балтського племені ятвягів (хроністи переказували легенду: ніби князь дозволяв запрягати ятвягів у плуги й орати ними руські ниви; перекази стверджують, що якийсь полонений литовець, запряжений у плуг, застогнав, промовивши: «Романе, Романе, худим (бідним) живеш! Литвою ореш»).

 — Активна зовнішня політика (підтримка тісних відносин із Візантією, успішна боротьба з половцями (літописець із цього приводу писав: «Кидався на поганих (половців) як лев, сердитий як рись, нищив їх як крокодил, переходив їхні землі як орел, а хоробрий був як тур, наслідуючи діда свого Мономаха»), укладення союзницької угоди з Угорщиною).

 — Відмова князя прийняти корону з рук Папи Римського — Інокентія ІІІ.

 — Виступ Романа з планом дотримання «доброго порядку» на Русі, згідно з яким слід було владнати князівські чвари, зорганізуватися для спільної боротьби з половцями, вибори великого князя київського здійснювати шістьма найбільшими князями на Русі; для обговорення свого задуму Роман запропонував провести з’їзд князів, але князі суздальський, смоленський та інші відмовили йому в цьому.

 — 1205 р. — загибель Романа поблизу польського міста Завихоста під час походу проти польського князя Лешка Краківського

Опишіть історичну подію за інформацією підручника на С. 109

2.«Боярська смута»

Розповідь учителя

Після смерті Романа підняло голови бунтівне галицьке боярство, розгромлене, та не викоренене князем. Здавалося, колесо історії поверталося назад. Галицько-Волинське князівство розпалося. Галичина і Волинь надовго поринули у вир удільної роздробленості.

Перегляд відеофрагменту https://www.youtube.com/watch?v=6wm7zo4-VS8

«Боярська смута» (1205—1238 рр.)

— Виступ боярства після загибелі Романа проти його спадкоємців — регентші княгині Анни та малолітніх княжичів Данила (4 роки) та Василька (1—2 роки); княгиня, рятуючи життя дітей, змушена була таємно залишити князівство й тікати до Польщі.

— Утвердження боярських ставлеників у князівстві: у Галичі осів Володимир, у Звенигороді — Роман, у Володимирі — Святослав (сини сіверського князя Ігоря Ярославича); спалах боротьби між братами за верховну владу, у яку втрутилися бояри, чернігівські князі, Польща й Угорщина; втрата влади Ігоревичами внаслідок посилення впливу іноземців.

— 1213 р. — захоплення влади боярином Володиславом Кормильчичем, який проголосив себе галицьким князем.

— 1214 р. — поділ Галицько-Волинської держави між Польщею та Угорщиною: Галицьке князівство отримав угорський королевич Андрій ІІ, а Перемишль, Берестейщину й частину Холмщини — польський князь Лешко; Данилу й Васильку дісталася у володіння лише Володимирська волость.

— 1218 р. — оволодіння Галича новгородським князем Мстиславом Мстиславичем (Удатним), із дочкою якого одружився Данило Романович.

— Початок боротьби Данила з 1219 р. за повернення батьківської спадщини (перший успіх — відвоювання у поляків Берестейської та Забузької земель).

— Участь Данила Галицького (у 22 роки) у битві на річці Калці в 1223 р. (За літописом: «Сам Данило, поранений у груди, відзначаючись хоробрістю, не відчував болю рани»).

— Продовження справи збирання «волинської вотчини» — приєднання Луцької, Пересопницької та Белзької земель.

— 1238 р. — відвоювання Перемишля та оволодіння Галичем

IV.Закріплення знань

https://learningapps.org/icon?id=p8dwitrdn24