Презентація з правознавства "Правовідносини"

Підготувала вчитель правознавства Маслова Віталія Миколаївна. Тема : Правовідносини

Мета уроку :дидактична:  розкрити поняття «правовідносини», «склад правовідносин», «суб’єкти правовідносин», «об’єкти правовідносин», «юридичний і фактичний зміст», «правосуб'єктність», «правоздатність», «дієздатність», «деліктоздатність»; розвиваюча: розвивати уміння коментувати та аналізувати юридичні тексти та практичні навички роботи; шукати необхідну інформацію; розвивати уміння аргументовано висловлювати свою точку зору;  виховна: формувати вміння аналізувати факти життя з позиції наявності правовідносин та можливості своєї участі в них. 

Завдання уроку : поглибити знання та розуміння учнями понять «юридична особа», «фізична особа», «юридичний факт»;ознайомити учнів з поняттями «правосуб’єктність», «дієздатність», «правоздатність», «деліктоздатність»,розвивати логічне мислення та уміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

Очікувані результати. Після цього уроку :дає визначення правовідносин, називає їх види; розкриває зміст поняття ”склад правовідносин”;  поняття ”зміст правовідносин”;аналізує співвідношення понять ”суб’єкти права” і ”суб’єкти правовідносин”;пояснює зміст правосуб’єктності осіб, розкриває її особливості  у фізичних і юридичних осіб;  що таке об’єкти правовідносин.

Для участі в правовідносинах кожна особа повинна мати правосуб’єктність — здатність фізичних та юридичних осіб у встановленому порядку бути суб’єктами правовідносин (суб’єктами права), мати юридичні права й обов’язки.

За кількістю суб'єктів правовідносини поділяються на прості, у яких два суб'єкти пов'язані з реалізацією приписів однієї норми (наприклад, відносини з приводу укладення дрібної побутової угоди), та складні, які виникають у проц есіреалізації комплексу юридичних норм, об'єднаних єдиним цільовим призначенням (наприклад, правовідносини у сфері правосуддя). За предметом правового регулювання правовідносини поділяються на конституційно-правові, адміністративно-правові, цивільно-правові, кримінально-правові, фінансово-правові, сімейно-правові та інші. За дією в часі правовідносини поділяються на короткотривалі, які припиняються після виконання обов'язку (наприклад, сплати неустойки у вигляді штрафу чи пені), та довготривалі, які існують певний час (наприклад, правовідносини між адміністрацією навчального закладу та учнем чи студентом до завершення навчання). За методом правового регулювання правовідносини поділяються на диспозитивні (договірні), які виникають у процесі укладення та здійснення цивільного договору (наприклад, підряду, майна, перевезення тощо), та імперативні (керівні), які виникають, коли один суб'єкт правовідносин має державні та інші законні повноваження (наприклад, призов до армії, сплата податків тощо). За змістом поведінки зобов'язаної сторони правовідносини поділяються на активні, які мають місце в разі активної діяльності суб'єктів у зв'язку з виконанням робіт, передачею майна тощо, та пасивні, які утворюються, коли суб'єкти повинні утримуватися від дії, наприклад від порушення права власності, авторського права тощо. За функціональним призначенням правовідносини поділяються на регулятивні та охоронні. Регулятивні виникають із правомірних дій суб'єктів. Наприклад, правові відносини між замовником та перевізником виникли на підставі правомірних дій — укладення договору перевезення — і тому є регулятивними. Правові ж відносини між особою, яка підозрюється в здійсненні злочину, та слідчим, який веде розслідування, є охоронними у зв'язку з тим, що поштовхом до їх виникнення послужили неправомірні дії підозрюваного.

Правовідносинам властиві соціальні та юридичні ознаки

Правосуб’єктність фізичних осіб

Види об’єктів залежно від соціального призначення

Юридичні факти за вольовим критерієм

Види правовідносин:за галузевою ознакою — конституційні, цивільні, кримінальні та інші, відповідно до галузей права; за кількістю суб'єктів правовідношення — прості (між двома суб'єктами); складні (між трьома і більше суб'єктами); за рівнем визначеності кількості суб'єктів — загальні (кількість уповноважених або зобов'язаних суб'єктів невизначена); конкретні (кількість суб'єктів правовідносин точно визначена); за функціональною спрямованістю норм права, на основі яких вони виникають — регулятивні (поведінка суб'єкта повністю відповідає приписам норм права, тобто є правомірною); охоронні (реакція держави на неправомірну поведінку суб'єктів);залежно від розподілу прав і обов'язків — односторонні (кожна зі сторін має або права, або обов'язки); двосторонні (кожна зі сторін має і права, і обов'язки); за характером дії зобов'язаного суб'єкта — активні (зобов'язаний суб'єкт повинен вчинити певні дії); пасивні (зобов'язаний суб'єкт повинен утриматися від певних дій).

Види суб'єктів правовідносин: фізичні особи (люди, індивіди): громадяни даної держави; іноземці (громадяни інших держав); апатриди (особи без громадянства); біпатриди (особи, що мають громадянство двох держав). колективні суб’єкти (юридичні особи): державні органи, організації, установи, підприємства;ü органи місцевого самоврядування; комерційні організації (акціонерні товариства, приватні фірми тощо — вітчизняні, іноземні, міжнародні); громадські об'єднання (політичні партії, громадські організації, профспілкові організації тощо); релігійні організації.соціальні спільноти: народ (нація); населення певної адміністративно-територіальної одиниці (міста, села, області, будинку, мікрорайону); трудові колективи.

Cклад правовідносин

Суб’єкти правовідносин

Поняття і види правовідносин. Правовідносини - це суспільні відносини, які регулюються нормами права, учасники яких мають суб'єктивні права й обов'язки надані державою

Правосуб'єктність - здатність фізичних осіб у встановленому порядку бути суб'єктами правовідносин, мати юридичні права й обов'язки

Види правовідносин{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}За кількістю учасників: За сферою суспільної діяльності: ОдносторонніАдміністративно-правовіДвосторонніКримінальніБагатосторонніТрудовіСімейніЦивільно-правові

Структурні елементи правовідносин

Обсяг дієздатності

Види правовідносин