Густота (щільність) населення — ступінь населеності певної території; розраховується діленням наявного населення на площу території, країни загалом чи окремого регіону. Формула густоти населення. Г = Н : П,де Г – густота населення (осіб/км²); Н – кількість населення (осіб); П – площа території (км²)
На розміщення (щільність) населення впливають історичний та природний чинники. 1. Історичний виражений в історії заселення окремих територій — відкритті, колонізації та освоєнні нових земель. 2. Найбільш яскраво проявилась дія цього фактору для Росії, Канади, СІНА, країн Африки, Латинської Америки, Австралії.
Закономірності розміщення населення: Найбільш залюдненими є території помірного (крім північних районів), субтропічного й субекваторіального поясів зі сприятливими для проживання населення кліматичними умовами. Майже все населення світу проживає в постійних населених пунктах. У тимчасових поселеннях живе невелика кількість кочівників: бедуїни в пустелях Північної Африки та Аравії, кочові цигани, північні народи, які займаються оленярством, тощо. Майже 2/3 жителів Землі проживає в Азії. Основна частина населення зосереджена у 200-кілометровій смузі вздовж узбережжя Світового океану. Понад половина людства живе на низинних ділянках — не вище 200 м.
У цілому приблизно 70 % населення проживає на 7 % території суходолу Землі. За допомогою карти густоти населення можна виділити найбільш залюднені райони світу. Це Східна Азія (у першу чергу території в нижній течії річок Хуанхе та Янцзи), Південна Азія (басейн річки Ганг), Західна Європа та північний схід США.
Густота населення України. Густота населення України значно вища за середній показник у світі і становить 74 особи/км2, хоча має тенденцію до зменшення. Значними є внутрішні відмінності в густоті населення України. Якщо загалом найбільший цей показник на сході, то серед окремих областей також виділяються Львівська та Чернівецька області (116 та 112 осіб/км2 відповідно).
До малозаселених належать такі території: Гірські райони Карпат, де освоєння території утруднене рельєфом. Полісся, де значні площі зайняті лісами й болотами, а ґрунти мають низьку родючість (у Чернігівській області зафіксовано найнижчий показник для України — 33 особи/км2). Посушливі райони степових областей, передусім Херсонської та Миколаївської (їхнє заселення, освоєння, а згодом розвиток господарства стримувалися браком водних ресурсів).
Міське і сільське населенняІз 1924 р. містами в Україні стали називати населені пункти з населенням 10 тис. осіб і більше, а селищами міського типу — із населенням не менше 3 тис. жителів (за умови, що більшість населення не зайнята в сільському господарстві). Такі критерії виділення міст і селищ міського типу збереглися в Україні й донині. Місто — населений пункт, кількість населення якого складає не менш 10 тис. осіб і більша частина (не менш 80%) зайнята не в сільському господарстві.
П’ять міст на заході України набули цей статус історично й зберігають його, незважаючи на те що кількість їх населення менше 2,5 тис. жителів. Найменшими містами України є Угнів Львівської області (налічує менше 1 тис. жителів), Берестечко Волинської області (1,7 тис. жителів), Герца Чернівецької області (2,1 тис. жителів). Узагалі в Україні на 2015 р. налічується 102 міста, які мають населення менше 10 тис. жителів. У більшості з них у радянські часи населення досягло 10 тис. жителів (і вони отримали статус міста).
В Україні є міста-мільйонери за статистичними даними їх три Київ (2,9 млн), Харків (1,45 млн), Одеса (1,02 млн). Дуже великі міста (500 тис. — 1 млн жителів) Дніпро (993 тис.), Донецьк (950 тис.), Запоріжжя (766 тис.), Львів (729 тис.), Кривий Ріг (646 тис.). Середні міста (50—100 тис. жителів) Бровари (99 тис.), Умань (87тис.), Мукачеве (85 тис.). Малі міста, у тому числі: Охтирка (49 тис.), Марганець (48 тис.), Трускавець (29 тис.), Гребінка (11 тис.).
За суспільними функціями виділяють такі типи міст:1) головний адміністративно-політичний, промисловий, науковий, культурний центр, столиця держави — місто Київ;2) багатофункціональні (центри областей);3) промислові центри (Кривий Ріг, Маріуполь, Кременчук);4) переважно одногалузеві промислові центри (Комсомольськ);5) транспортні центри (Гребінка, Конотоп, Жмеринка, Козятин);6) місцеві господарсько-організаційні центри (переважно райцентри, малі міста);7) міста-курорти (Трускавець, Моршин, Миргород);8) міста — туристичні центри, центри паломництва (Хотин, Новгород-Сіверський, Вилкове, Почаїв).
Висновки. Густота населення окремих регіонів і країн залежить від природних, історичних, соціально-економічних та демографічних чинників. Найбільш населеними у світі є території помірного (крім північних районів), субтропічного й субекваторіального поясів, серед регіонів — Східна й Південна Азія та Західна Європа. Густота населення України значно більша за середній показник у світі та становить 74 особи/км2. Значними є внутрішні відмінності в густоті населення України. Якщо загалом цей показник найбільший на сході країни, то серед окремих регіонів виділяються Львівська й Чернігівська області.