ІНВАЗІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ (від лат. invasio - вторгнення, напад) - це хвороби, збудниками яких є тваринні паразитичні організми. Інша назва - паразитарні захворювання. Найпоширенішими групами інвазійних захворювань є протозойні (паразитами людини є понад 50 видів одноклітинних тварин) та гельмінтози (понад 270 видів паразитичних червів спричиняють захворювання в людини).
Особливості інвазійних захворювань1. Збудниками є паразитичні тварини2. Специфічність3. Наявність складних життєвих циклів4. Тривалий хронічний перебіг із компромісними відносинами5. Формування нестерильного імунітету в хазяїв6. Здатність передаватися від людини до людини або від тварин до людиниІмунітет проти інвазійних збудників формується з деякими труднощами та називається нестерильним імунітетом.
Шляхи зараження організму людини інвазійними хворобамиаліментарний - збудник потрапляє з їжею через травну систему (наприклад, цисти дизентерійної амеби або яйця аскариди з немитими фруктами, фіни ціп'яків зі свининою);водний - зараження відбувається під час пиття або випадкового заковтування води (наприклад, цисти лямблій, личинки печінкового сисуна);контактно-побутовий - через предмети побуту (наприклад, зараження коростяним свербуном), під час контакту з хворими домашніми тваринами (наприклад, ооцисти токсоплазми з шерсті кішок, яйця ехінокока - з шерсті псів);контактно-статевий (наприклад, таким шляхом передається сечостатева трихомонада);трансплацентарний - проникнення збудника з організму зараженої вагітної жінки в організм плода через плаценту (зараження плода токсоплазмою, малярійним плазмодієм);трансмісивний - під час укусів кровосисних кліщів, комах (наприклад, муха це-це є переносником трипаносом, москіти - лейшманій).
Профілактика інвазійних захворювань. Найефективнішим заходом профілактики інвазій є елементарне дотримання правил особистої гігієни (миття рук перед вживанням їжі, після відвідування місць загального користування та спілкування з домашніми тваринами). Крім того, потрібно обов'язково обдавати кип'ятком овочі та фрукти, що їх вживають у сирому вигляді, піддавати необхідній термічній обробці рибу та м'ясо. Важливо турбуватись про повноцінне харчування, що в достатній кількості забезпечує організм усіма поживними речовинами, вітамінами А, С, D. Позитивне значення має і стимулювання імунітету, що знижує ймовірність зараження, перешкоджає міграції паразитів по організму, скорочує тривалість їхнього життя в організмі хазяїна.
Особливості захворювань, що передаються статевим шляхом. Термін «захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ)» рекомендований ВООЗ у 1982 р. замість застарілого терміна «венеричні хвороби». Нині відомо близько 30 збудників ЗПСШ, серед яких віруси, бактерії, гриби й одноклітинні тварини. 1. Збудниками є віруси, бактерії, гриби, твариноподібні2. Малосимптомний перебіг3. Уражають переважно органи статевої й сечовидільної систем4. Тривалий хронічний перебіг без лікування5. Відсутність імунітету в хазяїв6. Здатність передаватися від людини до людини.
Класифікація ЗПСШПершої групи належать типові захворювання, що передаються статевим шляхом, - сифіліс, гонорея, хламідіоз. Збудники цих захворювань передаються в разі незахищеного статевого контакту. До другої групи відносять: захворювання з переважним ураженням статевих шляхів (генітальний герпес, хламідіоз, лямбліоз, трихомоніаз та ін.) та захворювання з переважним ураженням інших органів (СНІД, гепатит В, лямбліоз, короста, цитомегаловірусна інфекція та ін.).