Презентація "Заїкання"

Заїкання

Заїкання - порушення темпу, ритму та плавності усного мовлення, зумовлене судомним станом м’язів артикуляційного апарату (Л. Білякова).

Всі дослідники погоджуються, що у появі заїкання можуть мати значення такі чинники:• Певний вік дитини.• Стан центральної нервової системи дитини.• Індивідуальні особливості перебігу мовленнєвого онтогенезу.• Особливості формування функціональної асиметрії мозку.• Наявність психічної травми.• Генетичний чинник.• Статевий диморфізм.

Фізіологія заїкання Мовлення – це коловий процес. Мовленнєве коло утворюють три мозкових мовленнєвих центри:- Центр Брока відповідає за мовлення, кермуючи мовленнєвою мускулатурою;- Центр Верніке (слуховий центр мовлення) розпізнає власне мовлення і мовлення інших людей;- Асоціативний центр створює структуру фраз і речень. Розрив мовленнєвого кола в будь-якому місці руйнує мовленнєвий процес. Заїкуватість є періодичним розривом мовленнєвого кола, що зумовлює нестабільну його роботу.

Заїкання за типами мовних судом Клонічні заїкання характеризується багаторазовим повторенням початкових складів у слові (пе-пе-пе-півень) або початкової літери в слові (ппппетух). Клонічний тип заїкання більш легкий. Але з плином часу цей тип може перейти на більш складний - тонічний, якщо дитині вчасно не надати необхідну допомогу. Тонічне заїкання характеризується тим, що дитина робить тривалі паузи і «натиск» на приголосні або голосні звуки, наприклад: м - ама. При змішаному, клоні-тонічному заїканні дитина то повторює по кілька разів, як при клонічному заїканні, то раптом зупиняється на будь - якому звуці і довго не може вимовити слово. При тоно-клонічному типі заїкання спостерігаються зупинки тривалого характеру і «натиск» на приголосні.

Судоми м’язів мовленнєвого апарату можуть виявлятись в усіх його відділах: артикуляційному, голосовому і дихальному. Відповідно ці судоми прийнято називати артикуляційними, голосовими і дихальними. У клінічній картині заїкання трапляються переважно змішані судоми:• Дихально-артикуляційні;• Дихально-голосові;• Артикуляційно-голосові.

Схожість і відмінність запинок судомного і несудомного характеру Запинки. Запинки несудомного характеру. Запинки судомного характеру. Види запинок1. Багаторазове повторення окремих звуків, їх поєднань, слів і цілих речень.2. Переривання мови мовчанням (дитина не може оформити мовне висловлювання) 1. Багатократне повторення окремих звуків.2. Переривання мови мовчанням (дитина через судоми в мовному апараті не може розпочати або продовжити фразу) Причини виникнення запинок1. Нерівномірний розвиток мислення і мовних можливостей дитини. Запинки - результат вікової недостатків в координації мислення й мови або вікових недостатків мовного апарату, словникового запасу, виразних засобів мовлення дитини2. Затримки психофізичного розвитку в результаті хвороб, травм, несприятливої спадковості.3. Недоліки мови: звуковимови, слова і словосполучення.4. Нестримно-швидка, хаотична мова.5. Несприятливе мовне оточення1. Порушення вищої нервової діяльності у дитини в результаті: спадковості; внутрішньоутробних і післяпологових травм; перенесених хвороб; педагогічної занедбаності (покарання, перевантаження мови, конфлікти в родині); різкої одномоментної травми (переляк).2. Від запинок несудомним характером за типом зафіксованого патологічного рефлексу 

Місце запинок у фразі1. Певного місця не мають.2. Виявляються зазвичай в складних за конструкцією словах і фразах Зазвичай на початку фрази або на певних звуках (Т, Д, Г, Б, К, Р, Ш )Вплив навколишніх умов. У дітей запинки зменшуються в незнайомій обстановці, зі сторонніми людьми. Частота і тривалість запинок збільшується в незнайомій обстановці, зі сторонніми людьми. Відношення дітей до не доліків своєї мови1. Не помічають. 2. Негативне.1. Помічають і серйозно переживають. 2. Болісно фіксують увагу (виникають логофобії, замкнутість, нетоваристкість)Що необхідно для усунення1. Виховна робота з упорядкування поведінки і розвитку мовлення дитини.2. Консультація у невропатолога 1. Лікувально-педагогічний комплекс заходів, які впливають на організм дитини в цілому, на ЦНС, моторику, мову і особистість дитини. 2. Спільна робота логопеда, психоневролога, батьків і вихователів з корекції мовлення дитини Запинки. Запинки несудомного характеру. Запинки судомного характеру

ТЯЖКІСТЬ ПРОЯВІВ МОВНИХ СУДОМ

Неврозоподібна форма заїкання - заїкання, обумовлене органічним ураженням центральної нервової систем. Діти з цим діагнозом часто і швидко втомлюються, можуть бути дратівливими. Таке заїкання може виникати у віці 3-4 років. Неврозоподібна форма заїкання характеризується тим, що мовленнєві спотикання проявляються в різних ситуаціях. За умови хронічного перебігу неврозоподібної форми заїкання у дорослих мовлення характеризується нерідко тяжкими тоно-клонічними судомамим у відділах мовленнєвого апарату. Мовлення супроводжується різкими рухами пальців рук, притоптуванням, хитанням голови, супутніми рухами.

Невротична форма заїкання Може виникнути у абсолютно здорових дітей в результаті стресів і неврозів. Такий вид заїкання спостерігається у дітей, вік яких від двох до шести років. У дітей з таким діагнозом з’являються клонічні судоми, які посилюються, коли дитина емоційно напружена. Діти починають хвилюватися і відмовляються від спілкування. У таких дітей мовленнєвий розвиток відповідає віковим нормам. Малюки з таким діагнозом примхливі, у них часто змінюється настрій, вони тривожні, вразливі. Їм важко звикнути до зміни обстановки. Характерною особливістю цієї форми є те, що у спокійному стані, відволікаючи увагу від процесу мовлення, наодинці з собою мовлення чітке, плавне.

Клінічна характеристика різних форм заїкуватостіСимптоматика Форма заїкання. Невротична. Неврозоподібна. Неврозоподібна з невротичними нашаруваннями. Мовленнєва активність. Різко знижена. Зазвичай підвищена. Висока до появи невротичних нашарувань. Локалізація судом. Здебільшого дихально-вокальніЗдебільшого в артикуляційному апаратіВ усіх групах м’язів пов’язаних з мовленням. Темп мовлення. Різний. Тахілалія. Тахілалія. Виразність мовлення. Різна. Мовлення невиразне, монотонне, глухе. Як і за неврозоподібної заїкуватостіПсихомоторика (включаючи логомоторику)Без виражених особливостей. Незграбність скутість і одноманітність рухів, поганий почерк, млява міміка. Різна проте часто подібна до тієї, що буває за неврозоподібної заїкуватості

Симптоматика Форма заїкання. Невротична. Неврозоподібна. Неврозоподібна з невротичними нанашаруваннями. Супутні рухи. Часті. Мають мінливий характер. Дуже часті. СтереотипніПостійні і найчастіше одноманітніФіксація на важких звуках. Виражена. Слабкіше, ніж при невротичній заїкуватостіБільш-менш виражена. Перебіг заїкуватостіХвилеподібне, виразність заїкуватості залежить від виразності психотравматичних переживань. Більш-менш постійний, з періодами погіршення,що залежить від ступеня перевтоми, мовленнєвого навантаження, соматичного стану. Залежить від психофізіологічного стану, тому хвилеподібний. Симптом Фрешельса. Типовий. Непостійний. Непостійний

У загальній проблемі заїкуватості особливе місце займає займає дошкільний вік. Ретельно проведена попереджувальна і корекційна робота в цьому віці, побудована на всебічному обліку чинників, що сприяють виникненню дефекту, може істотно знизити відсоток заїкуватих школярів, підлітків і дорослих. У дошкільному віці легше долаються недоліки розвитку мовлення, і найбільш результативно може проводитися логопедична робота, яка охоплює всі компоненти мовленнєвої системи.

Елементи су-джок терапії у лікуванні та профілактиці заїкання

Су-джок терапія -високоефективний, універсальний, доступний і абсолютно безпечний метод корекційної роботи з дітьми з порушеннями мовлення шляхом впливу на активні точки, розташовані на кистях, спеціальними масажними кульками, використання яких у поєднанні з вправами корекції звуковимови, темпо-ритмічних порушень і розвитку лексико-граматичних категорій сприяє підвищенню фізичної і розумової працездатності дітей, створює функціональну базу для порівняно швидкого переходу на більш високий рівень рухової активності м’язів і можливість для оптимальної цілеспрямованої мовної роботи з дитиною, надаючи стимулювальний вплив на розвиток мови.

Прийоми су-джок терапіїМасаж спеціальною кулькою «Їжачок» Оскільки на долоні знаходиться безліч біологічно активних точок, ефективним способом їх стимуляції є масаж спеціальною кулькою. Прокочуючи кульку між долонями, діти масажують м’язи рук. У кожній кульці є «чарівне» кільце. За допомогою куль - «їжачків» з кільцями дітям подобається масажувати пальці і долоньки, що цілюще впливає на весь організм, а також на розвиток дрібної моторики пальців рук, тим самим сприяючи корекції заїкання або іншого мовного порушення. Ручний масаж кистей і пальців рук дуже корисний, ефективний. Тому кінчики пальців необхідно масажувати до стійкого відчуття тепла. Це має оздоровчий вплив на весь організм.

Масаж еластичним кільцем Допомагає стимулювати роботу внутрішніх органів. Так як все тіло людини проектується на кисть, а також на кожен палець, ефективним способом профілактики і лікування хвороб є масаж пальців, кистей еластичним кільцем. Кільце потрібно надіти на палець і провести масаж до появи відчуття тепла. Цю процедуру необхідно повторювати кілька разів на день. У логопедичних цілях су-джок терапія спільно з пальчиковими іграми, мозаїкою, шнурівкою, штрихуванням, ліпленням, малюванням активізує розвиток мовлення дітей.

Масаж су-джо кулями(діти повторюють слова і виконують дії відповідно до тексту): Я м’ячем кола крухляю,Назад – вперед його ганяю,Ним погладжу я долонькуІ потисну його трішки,Як стискає лапу кішка,Кожним пальцем м’яч притисну. Адже вправи ці корисні.

Масаж пальців еластичним кільцем(діти почергово надягають масажні кільця на кожен палець, промовляючи вірш пальчикової гімнастики)Раз – два – три – чотири – п ять, (розгинати пальці по одному)Вийшли пальці погуляти: Цей пальчик найсильніший, товстий і великий. Цей пальчик для того, щоб показати його. Цей пальчик найдовший і стоїть він в середині. Цей пальчик безіменний, він розпещений такий. А мізинчик хоч малий, дуже спритний і швидкий.

Використання су-джок куль при автоматизації звуків(дитина почергово надягає масажне кільце на кожен палець, одночасно промовляючи вірш на автоматизацію поставленого звука, наприклад ш): На правій руці: Цей малюк - Андрійко, (на великий палець)Цей малюк – Софійка, (вказівний)Цей малюк – Сергій, (середній)Цей малюк – Тимофій, (безіменний)А меншого малюка звати Лесик. (мізинець)На лівій руці: Це маля – Леся, (на великий палець)Це маля – Міша, (вказівний)Це маля – Маша, (середній)Це маля – Даша, (безіменний)А меншу звуть Наташа. (мізинець)(дитина катає кульку між долонями, одночасно промовляючи вірш на автоматизацію звука, наприклад Ж): Весь у голках їжачок,З голови до ніжок. Ходить він без доріжок, Спробуй взяти його, дружок.

Вправи з кулькою-масажером су-джок. Беремо дві масажні кульки і проводимо ними по долонях дитини (її руки лежать на колінах долонями вгору), роблячи по одному руху на кожен ударний склад: Гладь мої долоньки, їжачок! Ти колючий, ну і що ж!Потім дитина гладить їх долонями зі словами: Я хочу тебе погладити,Я хочу з тобою порозумітися. На галявині, на галявині (катати кульку між долонями)Цілий день скакали зайчики. (стрибати по долоньці кулею) І катався по траві, (катати вперед – назад)Від хвоста і до голови. Довго зайці так скакали,(стрибати по долоньці кулею)Але наскакалися, втомилися. (покласти кульку на долоню) стала гладити і пестити всіх своїх зайчат зайчиха-мати.(гладити кулею кожен палець)Беремо дві масажні кульки і проводимо ними по долонях дитини (її руки лежать на колінах долонями вгору), роблячи по одному руху на кожен ударний склад: Гладь мої долоньки, їжачок! Ти колючий, ну і що ж!

Йшла ведмедиця спросоння, (крокувати кулькою по руці)А за нею – ведмежа. (крокувати тихо кулькою по руці)А потім прийшли дітлахи, (крокувати кулькою по руці)Принесли в портфелях книжки. Стали книжки відкривати (натискати кулькою на кожен палець)

Масаж за технікою су-джок терапії під час читання. Тема. Казка «Їжачок на прогулянці»Мета: впливати на біологічно активні точки за системою су-джок, стимулювати мовні зони кори головного мозку. Обладнання: су-джок кулька-масажер, ілюстрації до казки.

Жив собі їжачок у лісі, у своєму будиночку – нірці (затиснути кульку в долоньці). Виглянув їжачок зі своєї нірки (розкрити долоньки і показати кульку) і побачив сонечко. Усміхнувся їжачок сонечку (усміхнутися, розкрити одну долоньку віялом) і вирішив прогулятися по лісі. Покотився їжачок по прямій доріжці (прямими рухами по долоньці котити кульку), котився-котився і прикотився на красиву, круглу галявинку (долоньки з єднати у формі кола). Зрадів їжачок і став бігати, стрибати по галявинці (затискають кульку між долоньками). Став квіточки нюхати (торкатися колючками кульки до пучки і робити глибокий вдих). Раптом набігли хмаринки (затиснути кульку в одному кулачку, в іншому, насупитися), і закапав дощик: кап-кап-кап (пучками пальців стукати по колючках кульки). Сховався їжачок під великий грибок (долонькою лівої руки зробити капелюшок і заховати кульку під ним) від дощу, а коли закінчився дощ, то на галявині виросли різні гриби: підосичники, підберезники, опеньки, лисички і навіть білий гриб (показати пальчики). Захотілося їжачкові порадувати маму, зібрати гриби і віднести додому, а їх так багато… Як понесе їх їжачок? Так, на своїй спинці. Акуратно насадив їжачок грибочки на голочки (кожен кінчик пальчика вколоти шипом кульки) і задоволений побіг додому (прямими рухами по долоньці котити кульку).

Переваги су-джок терапіїВисока ефективність – при правильному застосуванні настає виражений ефект. Абсолютна безпека – неправильне застосування ніколи не завдає шкоди - воно є просто неефективним. Універсальність – су-джок терапію можуть використовувати і педагоги у своїй роботі, і батьки в домашніх умовах. Простота застосування – для отримання результату проводити стимуляцію біологічно активних точок за допомогою су-джок кульок. Переваги су-джок терапії