Презентація. Зародження фізики як науки

Орлова Наталя Олександрівна

Фізика це наука про матерію, її властивості та рух. Вона є однією з найдавніших наукових дисциплін. Люди намагалися зрозуміти властивості матерії з найдавніших часів: чому тіла падають на землю, чому різні речовини мають різні властивості. Цікавило людей і будову Сонця, Місяця Розвиток  науки  був  складовою  загального  процесу інтелектуального розвитку людського розуму і становлення людської цивілізації.

Не можна розглядати розвиток науки відокремлено від процесів  розвитку  мови,  писемності,  лічби,  мистецтва,  формування світогляду та виникнення філософії. Накопичення  знань  відбувається  в  процесі  розвитку   цивілізацій, усім  відомі   досягнення  давніх  цивілізацій  (єгипетської, месопотамської та ін.) у галузях астрономії, математики, медицини. Першою й головною причиною виникнення науки є формування  суб’єктно-об’єктних  відносин  між  людиною  і  природою,  між людиною й навколишнім середовищем. Уже в епоху палеоліту людина  створює  перші  знаряддя  праці  з  каменю  й  кістки  —  сокиру, ніж,  скребло,  спис,  лук,  стріли,  починає  використовувати  вогонь і будує примітивні житла. В епоху мезоліту людина плете сітки, будує човни, займається обробкою дерева. У період неоліту (до ІІІ тис. до н. людина розвиває гончарне ремесло освоює землеробство, займається  виготовленням  глиняного  посуду,  використову  мотику,  серп,  веретено,  глиняні,  рублені,  пальові  будівлі,  опановує метали. Тоді ж починає використовувати тварин як тяглову силу,винаходить  колісні  візки,  гончарне  колесо,  вітрильник,  міхи.  До  початку І тис. до н. е. з’являються знаряддя праці із заліза.Другою причиною формування науки є ускладнення пізнавальної діяльності людини: освоєння різних видів перетворювальної діяльності, глибокі зміни в структурі психіки. Історія фізики тісно пов’язана з історією суспільства, оскільки фізика, як і будь-яка наука, є важливою складовою культури, а науковий  розвиток,  безумовно,  визначається  розвитком  цивілізації в цілому. При цьому розвиток фізики значною мірою залежить від рівня  останньої  і  зумовлює  розвиток  продуктивних  сил  суспільства. Отже, рівень фізичних знань визначається розвитком як матеріальної культури, так і загальної — духовної — культури

Зародження Фізики, як науки Поряд з абсолютно фантастичними уявленнями про природу людина збагачувалася реальними знаннями про небесні світила, тварини і рослини, про рух, метеорологічні явища і т.д. Накопичені знання і практичні навички, передаючись від покоління до покоління, утворювали основу майбутньої науки. У міру розвитку суспільних трудових відносин накопичувалися передумови для створення цивілізації. Вирішальну роль тут зіграло землеробство. Там, де склалися умови для отримання сталих врожаїв, створювалися поселення, міста, а потім і держави. Ці умови виникли в долині Нілу, в Межиріччі Тигру і Євфрату, в деяких інших регіонах. У IV тисячолітті до н.е. там виникли перші рабовласницькі держави. Система зрошуваного землеробства, видобуток і обробка металів, пов'язаний з цим розвиток техніки виготовлення знарядь створили передумови для виникнення складного суспільства з розвиненою економікою. Громадські потреби привели до появи писемності, а також до виникнення астрономічних і математичних знань. Пам'ятники давньоєгипетської писемності, що відносяться - папірус Ринда з Британського музею містять вирішення завдань по обчисленню площ і обсягів. Високого рівня досягли вавилонська математика і астрономія. Вавилонянам була відома теорема Піфагора, вони вміли обчислювати квадрати і куби, квадратний корінь, вирішувати квадратні рівняння і системи рівнянь. Слід підкреслити, що математика єгиптян і вавилонян носила прикладний характер і виросла з потреб господарської та будівельної практики. Життєво необхідна для економіки Стародавнього Єгипту визначення часу початку повеней Нілу зажадало ретельних астрономічних спостережень. Єгиптяни розробили календар, який складався з 12 місяців по 30 днів і 5 додаткових днів в році. Значні і астрономічні досягнення стародавніх вавилонян. Їм, зокрема, належить поділ екліптики на 12 сузір'їв Зодіаку. Астрономія була тією природною наукою, з якої почався розвиток природознавства. Згідно «Діалектика природи» Ф. Енгельса, природознавство розвивалося таким чином, що спочатку завдяки спостереженню зміни дня і ночі та пір року виникла астрономія, абсолютно необхідна для сільського господарства.

Незважаючи на це, досягнення древніх цивілізацій не стали основою сучасної науки. Ця честь належить науці Древньої Греції. Зайвий практицизм вчених стародавнього Сходу не міг привести до виникнення теоретичної науки. Розробка уявлень про те, як влаштований світ, не цікавила єгипетських або вавилонських жерців. Вони не бачили потреби щось доводити своїм підопічним, вони просто вимагали: «Роби так». Лише з виходом на історичну арену античних товариств виникла необхідність в доказах тих чи інших правил або тверджень. Так, відомі слова засновника атомістики Демокріта: «Знайти одне науковий доказ для мене значить більше, ніж опанувати всім перським царством».

Фізики й астрономи Стародавньої Греції

Нова ера у фізиці

Нова ера у фізиці

Нова ера у фізиці: Епоха Відродження

Епоха становлення сучасної фізики

Доба сучасної Механіки

Висновки: Незважаючи на те, що фізика - одна з найстаріших наук, вона досі активно розвивається.  Сучасна наука і експериментальна техніка дають можливість одержувати інформацію від об'єктів мегасвіту (далеких планет та галактик) до розмірів елементарних частинок та вивчати властивості матерії. Тепер спостерігають і досліджують об'єкти мегасвіту, час життя яких близько 13 млрд. років, і об'єкти мікросвіту, час життя яких близько  секунди. Досягнення фізики дають можливість нам краще дізнатись і вивчити світ в якому ми живемо.