Презентація"Заснування Української козацької держави - Гетьманщини "

Заснування Української козацької держави - Гетьманщини

Завдання уроку. Визначити політичний та адміністративно – територіальний устрій Гетьманщини;Визначити соціально – економічні зміни на українських землях в ході національно – визвольної війни;Встановлювати причинно – наслідкові зв”язки, працювати з історичним матеріалом, аналізувати та узагальнювати його;

План вивчення. Державна влада Гетьманщини. Адміністративно – територіальний устрій. Збройні сили. Фінансова та судова системи. Соціально – економічне життя Гетьманщини

Опорні поняття і дати. Опорні поняття: Гетьманщина;універсал. Опорні дати:1649 р. – створення Української козацької держави

Актуалізація опорних знань. Які найголовніші досягнення національно – визвольної війни 1648 – 1649 років можна виділити?Що таке автономія?Яке історичне значення Зборівського мирного договору?Яке найголовніше завдання постало перед Б. Хмельницьким після здобуття автономії?

Чому історики, оцінюючи роль Б. Хмельницького в тогочасних подіях, переконані, що найвартіснішою є державотворча діяльність гетьмана?

Назва держави. Офіційна назва Української козацької держави – ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ. Неофіційно її називали ГЕТЬМАНЩИНОЮ ( на чолі держави знаходився гетьман). Сучасні історики називають її: УКРАЇНСЬКОЮ КОЗАЦЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ;ГЕТЬМАНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ

Територія держави. Показати територію козацької України за Зборівським миром?З яких територій складалася територія козацької України?Яке місто стало столицею України?Яку модель політичного устрою козацької України могла бути взята за основу?

Політичний устрій Гетьманщини. ГЕНЕРАЛЬНА ( військова ) РАДАнайвищий законодавчий орган держави. ГЕТЬМАНГенеральний уряд. Старшинська радавійськова, судова,адміністративнавладаскликав Генеральну і старшинську радивидавав універсалибрав участь у судочинствікерував фінансамиздійснював зовнішню політикукерував військом. Генеральна старшинаполковники. Розглядали питання війни і миру;адміністративні, господарські, правові питання. Генеральний писар. Генеральні суддіГенеральний обозний. Генеральний підскарбій. Генеральна старшина ( осавули, хорунжий, бунчужний, наказний гетьман )

Проаналізуйте на с.135 підручника уривок з наказу гетьмана Б. Хмельницького і визначте: Про які особливості влади гетьмана свідчить наведений уривок?Порівняйте текст наказу з висловлюванням Антона Ждановича, що “всі супроти гетьмана говорити не сміли; а хто б і промовив – той би живим не був”.

Адміністративно – територіальний устрій. Проаналізуйте текст підручника ( п.2 § 18) і визначте: Який принцип було покладено в основу адміністративно – територіального устрою держави?Скільки полків було створено ?Заповніть схему “Адміністративно – територіальний устрій Гетьманщини” Адміністративно – територіальний устрій Гетьманщини

“ А тепер у нас за ласкою Божою … тут у всім краю сіверському ні воєводи, ні старости, ні писаря немає. Боже дай, здоров був пан Богдан Хмельницький, гетьман усього Війська Запорозького! А пан полковник у нас тепер за воєводу, а пан сотник за старосту, а отаман городовий за суддю” . Про які зміни в управлінні на українських землях повідомляє автор листа?З листа сотника Пилипа Уманця до севського воєводи ( початок 50-х років XVII століття)

Збройні сили.16 полківсотнясотнясотня. ПОЛКЗбройні сили нараховували понад 100 тис. чоловік. Основа організації збройних сил – полково – сотенний територіальний принцип. Ядро збройних сил – реєстрове та запорозьке козацтво. Основу збройних сил становила піхота. Створення козацької кінноти та артилерії. Підрозділи – розвідки, фортифікаційної та прикордонної служб, загони варти. Забезпеченням армії займали спеціальні підрозділи.до 5 тис. чоловік

Фінансова та судова системи. Фінансова система: Гроші: польські, турецькі, московські. Джерела доходів: - земля; - плата за оренду; - загальні податки; - доходи від торгівлі. Генеральний судполковий судсотенний суд. Міськийсуд. Церковний суд

Соціально – економічне життя Гетьманщини. Економічні: Ліквідація кріпацтва;Ліквідація магнатського та шляхетського землеволодіння;Ліквідація фільварково – панщинної системи господарювання;Зміцнення гетьманського та старшинського землеволодіння;Формування господарства фермерського типу. Соціальні: Скасування шляхетсько – магнатського стану;Козацтво – привілейований стан українського суспільства;Продовження процесу показачення населення;Православ”я – державна релігія;Запровадження звичаєвого права, а в містах магдебурзького

Закріплення. Чому історики, оцінюючи роль Б. Хмельницького в тогочасних подіях, переконані, що найвартіснішою є державотворча діяльність гетьмана?