Основні переваги електрографічний копіювання високі оперативність, продуктивність і якість копіювання; можливість масштабування і редагування документа при копіюванні; отримання копій з листових і зброшурованих документів; отримання копій з різних штрихових, напівтонових, одно-і багатобарвних оригіналів; отримання копій на звичайному папері, кальці, пластиковій плівці, алюмінієвої фользі та ін; порівняно невисока вартість апаратів і витратних матеріалів, легкість обслуговування.
Класифікація За габаритами: портативні; настільні; продуктивні стаціонарні; За принципами сканування: аналогові; цифрові. За передачею кольору: одноколірні; кольорові; За функціональністю: стандартні (для паперу А4, А3); спеціальні (для видавничих комплексів); широкоформатні (для виготовлення креслень). За швидкістю копіювання: до 6 копій/хв; до 20 копій/хв; до 40 копій/хв; більше 40 копій/хв. За ресурсом: ххх копій/день; ххх копій/день; ххх копій/день.
Цікаві факти Перші копіювальні апарати, що з'явилися в СРСР в 1966 році, були апаратами фірми «Ксерокс», у результаті чого «ксерокс» стало ім'ям загальним для подібної техніки. У той же час, наприклад, в Монголію перші копіювальні апарати стала поставляти фірма Canon («Кенон»), тому монгольською копіювальні апарати називаються «канон». У СРСР копіювальні й множні апарати (гектографи) в обов'язковому порядку реєструвалися в КДБ, і вівся суворий облік того хто, що й де копіював. Очевидною метою цих заходів була боротьба з самвидавом і поширенням закритої інформації (у тому числі топографічних карт). В 1953 році В. М. Фрідкін, що тільки що закінчив Московський університет, створив перший ксерокс, а згодом розвив теорію ксерографії.