Презентація "Зелені свята"

Зелені свята Підготувала : Бібік Н.А.

Трійця традиційно припадає на п’ятдесятий день після Великодня.Свято є одним із найважливіших для християн. День Святої Трійці має інші назви – Зелені свята або П’ятидесятниця. У цей українці отримають офіційний вихідний. А три дні до та три дні після Трійці в Україні називають Зеленими святами. 

Історія Зелених свят Християнська традиція святкування Трійці переплелася з дохристиянськими віруваннями українців. У народі це свято відзначають три дні. Зеленими їх називають тому, що нібито в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню; дехто вважає, буцімто Христос, Петро та Павло, йдучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято. Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою. Як всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на хліборобських традиціях сонячного циклу. Але окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів.

Напередодні Трійці віряни прикрашають церкви і будинки зеленню. На підлогу у храмах зазвичай кладуть свіжоскошену траву, ікони прикрашають квітами та молодими гілками дерев. 

Народні звичаї та обряди Троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень. Зазвичай їх влаштовували в лісі чи в полі, на вигоні за селом. Подекуди молодіжні забави й танці проходили біля спеціальних лаштунків – ігорного дуба чи явора. Вони являли собою довгу жердину, до якої зверху горизонтально прикріплювали колесо, прикрашене квітами, гіллям, стрічками.

На Поліссі побутував близький за значенням обряд Троїцького куста, роль якого теж виконувала дівчина. А ще відома така молодіжна забава, як завивання берези. Вранці у Зелену неділю дівчата беруть харчі, закликаюь хлопців і з піснями-веснянками та гаївками йдуть у ліс чи в гай. Там грають, співають, хороводять, а потім сідають і разом їдять все, що принесли. Після цього шукають в лісі молоді берізки, що мають тонкі і довгі гілля-пруття – і з того тонкого гілля на самій березі завивають вінки, співаючи відповідних пісень: По саду ходжу, виноград саджу Посадивши та й поливаю, Ой поливши та й нащіпаю, Нащіпавши, віночка зів’ю, Віночка звивши, на воду пущу: Хто вінка пійме, той мене візьме… Хлопці можуть допомагати – кожний своїй дівчині – завити вінок на березі. Звивши вінок на живій березі, хлопці їх обережно відламують і доручають дівчатам. А дівчата забирають додому і пізнім вечором йдуть до води і пускають їх на воду, як на Купала, споглядаючи, чи швидко пливуть, чи не підуть під воду, чи з’єднається з іншим вінком, на який загадала дівчина, чи не пристане до берега, тощо.

Народні звичаї та обряди У Зелені свята в деяких місцевостях України були звичаї, пов’язані зі священними деревами. Наприклад, на Лівобережжі був обряд водити тополю. Дівчата вибирали поміж себе дівчину на тополю, прикрашали її намистом, стрічками та квітами, обличчя зав’язували хусткою, руки прив’язували до палиці і так водили по селу з гучними піснями. Кожний господар радо зустрічав процесію і, приймаючи від неї добрі побажання (головним чином, приплоду худобі і гарного врожаю), щедро обдаровував учасників обряду.

Обов'язково в ці дні приносять жертви тим померлим, які втопилися або наклали на себе руки і, за повір'ями, стали русалками чи мавками. Давні ці вірування, що на зеленому, або Русальному тижні душі померлих приходять до своїх родичів, живучи серед людей. Вважали, що на Русалчин Великдень (у четвер) русалки і Мавки заселяють поля і ліси. Тому сільська молодь квітчала свої голови вінками з пахучих трав, яких русалки бояться.

Повір’я на свято Трійці Протягом багатьох років слов’яни були переконані, що купатись під час зелених свят не можна не тільки у незнайомому водоймищі, але й у ванні. В поганому випадку могло трапитись утоплення, адже вважалося, що цьому могли посприяти русалки. Серед хатніх робіт, від котрих обов’язково потрібно було відмовитись, варто назвати: шиття, прибирання, миття та прання. Також нічого не можна робити на городі та в саду. Вберегтись від нещасть та захистити своїх рідних можна в тому разі, якщо щедро на свято Трійці роздавати милостиню нужденним. Нікого, хто просить про допомогу в цей день, не можна оминати своїм милосердям.

Перегляд відео https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=iyfJFtVQJK4